Order No. 5 of the Ministry of Agrarian Policy and Food validating the Regulation on fisheries for the period of 2017

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ НАКАЗ 18.01.2017 № 5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2017 р. за № 134/30002 Про затвердження режимів рибальства у 2017 році Відповідно до статей 8 та 31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах НАКАЗУЮ: 1. Затвердити такі, що додаються: 1) Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році; 2) Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2017 році; 3) Режим рибальства у дніпровських водосховищах у 2017 році. 2. Департаменту тваринництва подати наказ у встановленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка. Міністр Т. Кутовий ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 18.01.2017 № 5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2017 р. за № 134/30002 РЕЖИМ рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році 1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі Порядок). 2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму. 3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях: задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, спричинені змінами гідрохімічних показників у водному об’єкті рибогосподарського значення; каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше 3 м, має постійно закріплені стінки й одне спрямовуюче крило; кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції; кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця; молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості; непромислова риба; прилов - будь-який із представлених в улові видів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються; улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах. 4. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з режимами цих територій та об’єктів, що визначені у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів. 5. Користувачі водних біоресурсів, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків драгами з механізованим способом використання щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про: назву суден, задіяних на промислі; улов; райони лову; прилов особин непромислового розміру (молоді); прилов осетрових та судака. 6. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати Національному стандарту України. 7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу. Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки, піленгаса та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття окремих районів, закриття промислу відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилучення водних біологічних ресурсів Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група). Строки лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу. 8. Територіальний орган Держрибагентства здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної Азовської морської екологічної інспекції. Промисел азовської хамси, тюльки та калкана азовського здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту) без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією. Не встановлюються загальнобасейнові обсяги вилучення (ліміти) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші) і не обмежується прилов цих видів при веденні спеціалізованого промислу інших видів риб. Обмін інформацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу щотижня. При освоєнні 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією проводиться щодня, а при освоєнні 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою. 9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві). 10. Допустимі показники прилову та дії користувачів у випадках їх перевищення: 1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі: тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову; бичків: драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову; великовічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову; дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову; 2) прилов водних біоресурсів при промислі інших видів риб будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 50 % маси всього улову за промислове зусилля. Ця норма не поширюється на прилови риб, на які не встановлені ліміти або прогнози і які не занесені до Червоної книги України (тараня, лящ, карась сріблястий, атерина, перкарина та інші). У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, не зазначених в дозвільних документах, вони повинні з якнайменшими ушкодженнями незалежно від їх стану випускатися в природне середовище існування і користувач зобов'язаний: змінити позицію лову активними знаряддями добування (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менше ніж 5 морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій з добування водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі робіт допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі; під час роботи пасивними знаряддями лову у разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти (поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години), відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі; 3) виловлена засобами лову риба, у тому числі судак звичайний, у разі її невідповідності встановленим нормам прилову особин непромислового розміру має бути випущена у водойму. На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби. При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства на підставі результатів перевірок, здійснених протягом 3 діб, приймає рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється територіальним органом Держрибагентства. 11. Допускається промисел: 1) оселедця чорноморсько-азовського прохідного у Керченській протоці: одностінними сітками та ставними неводами - з 10 лютого до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня; закидними неводами у кількості 2 одиниці - з 10 лютого до 31 березня і з 01 жовтня до 31 грудня. Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб становить 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше: а = 20, 22 та 24 мм відповідно у котлі, дворі та крилах ставних неводів; а = 20, 24 та 30 мм відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; а = 26 мм - у сітках. Довжина однієї сітки не більше 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м; 2) хамси: кошільними неводами у передпротоці Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня; ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня, а в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня; ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість неводів на ділянці не більше 5 одиниць) - з 20 вересня до 20 грудня; різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі не більше 38 м) з кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у передпротоці Азовського моря в районі, обмеженому із заходу меридіаном мису Зюк, з півночі паралеллю 45°38'00'' п. ш., зі сходу меридіаном 37°00'00'' сх. д., та в Керченській протоці - з 15 вересня до 20 грудня. Загальна кількість тралів - 11 одиниць; 3) бичків: драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) у матні не менше ніж 18 мм у загальній кількості 45 одиниць з 15 серпня до 15 грудня та драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) в матні не менше ніж 20 мм у загальній кількості 3 одиниці з 15 березня до 15 квітня в Азовському морі (за винятком п’ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому: на заході - лінією, що з’єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь по береговій лінії до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон; на сході - лінією, що з’єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35'7'' п. ш. 37°24'3'' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13'5'' п. ш. 37°25'20'' сх. д.) і далі за напрямком до Ачуївського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється включно у п’ятикілометровій прибережній зоні. Весняний (з 15 березня до 15 квітня) промисел бичків драгами з механізованим способом використання здійснюється до освоєння 25 % загального ліміту бичків, передбаченого для цього виду промислу в Україні. Норми прилову аналогічні встановленим для промислу бичків драгами з механізованим способом використання у літньо-осінньо-зимовий період; драгами з ручним та напівмеханізованим способами використання, закидними неводами (волоками), каравками та підйомними пастками уздовж узбережжя Азовського моря у п’ятикілометровій зоні від мису Хроні до краю Білосарайської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці та Керченській протоці включно з Таманською та Дінською затоками - з 15 серпня до 15 грудня; підйомними пастками, каравками, закидними неводами (волоками) в Керченській протоці включно з Таманською та Дінською затоками, у Таганрозькій затоці та вздовж західного і північного узбережжя Азовського моря від мису Хроні до краю Білосарайської коси, вздовж південного і східного узбережжя Азовського моря від мису Ахілеон до краю коси Довгої з 01 березня до 30 квітня; мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) 10 см; мінімально допустимий розмір вічка: в літньо-осінньо-зимовий період у бичкових драгах і волоках у матні та приводах а = 18 мм, у крилах а = 20 мм; у ставних неводах, каравках, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах а = 18 мм; висота крила бичкової драги біля клячів має бути не більше 1,4 м; довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 м; матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини. На 1 м пожилини повинно припадати не менше 31 вічка; 4) піленгаса: дозволяється вилучення лише як прилову при проведенні промислу інших видів риб в Азовському басейні; 5) тюльки: різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка у кутці 6,5 мм в районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього об’єкта кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 11 одиниць; ставними неводами у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 15 лютого до 31 травня; ставними неводами (150 одиниць) у Таганрозькій затоці - з 01 лютого до 15 червня; 6) азово-чорноморської кефалі: волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня; волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня; 7) частикових риб (ляща, тарані, товстолобика, білого амура, сазана, сома, краснопірки, карася сріблястого, плоскирки, окуня, білизни, лина, верховодки): ставними неводами, каравками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси та від гирла річки Протока до краю коси Довгої - з 01 вересня до 15 березня, у Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня; 8) барабулі та ставриди ставними неводами (з кроком вічка 10,0 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість ставних неводів на ділянці не більше 3 од.) з 01 травня до 31 липня та з 01 вересня до 31 жовтня; 9) дрібних масових риб (тюлька, атерина, пеpкаpина, бички): ставними неводами в Керченській протоці і в прибережній зоні Азовського моря від мису Хроні до с. Нововідрадне - з 01 березня до 15 квітня. У випадку початку весняного ходу хамси до 15 квітня територіальний орган Держрибагентства може припинити цей промисел достроково. Примітка. Початок весняного ходу хамси визначається науково дослідними (науковими) установами або територіальним органом Держрибагентства у разі прилову хамси 20 % по масі і вище від загального улову дрібних морських риб; ставними неводами у кількості не більше 30 одиниць у п’ятикілометровій прибережній зоні - з 01 вересня до 30 листопада. Встановлення ставних неводів здійснюється на глибині більше 5 м; 10) гамарид ручними сачками уздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня; 11) креветок: волоками завдовжки до 6 м з розміром вічка не менше а = 6,5 мм і сачками, а також із застосуванням кураю (або в’язанок сухих рослин) вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня; волоками завдовжки до 6 м з розміром вічка не менше а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5-10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня; 12) личинок хірономід: мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами площею до 1 м-2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об’єктах Азовського басейну, включаючи Новотроїцький та Генічеський райони Херсонської області, в тому числі постійні й тимчасові соляні озера і солонці, утворені внаслідок заповнення ложі після опадів або з’єднання з озерами, - з 10 лютого до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня; 13) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш): рачків артемії - волоками (завдовжки до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м-2), пастками - з 01 червня до 30 вересня; для лову артемії застосовуються волоки, сачки та пастки, виготовлені з капронового газу; цист (діапазирувальних яєць) артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня; 14) рапанів - скребками, пiдсаками, щипцями, підйомними пастками, руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченськiй протоці - протягом усього року; 15) ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту; 16) вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту; 17) лов закидними неводами (волоками) і ручними драгами, а також встановлення інших стаціонарних знарядь лову здійснюються у прибережній зоні від берегової лінії в глиб моря на віддаленні: в Азовському морі - до 5 км; в Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів. 12. Мінімальний розмір калкана азовського, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 27 см. Особини калкана азовського, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт. 13. Забороняється користувачам водних біоресурсів: 1) спеціалізований промисел піленгаса та калкана азовського (крім вилучення цих видів як прилову); 2) промисел судака, берша та чехоні (прилов вказаних видів риб у будь якому вигляді має бути випущений у середовище існування); 3) промисел глоси у Сиваші; 4) промисел азово-чорноморської кефалі волоками в Азовському морі уздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси; 5) промисел мідій; 6) вилучення ікряних самиць раків; 7) будь-який промисел протягом усього року: у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з’єднують точки з такими координатами: 46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.; 46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.; 46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.; 46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.; 46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки; у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами: 46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.; 46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.; 46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.; 46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.; 46°14'15" пн. ш., 37°25'45" сх. д. і далі до початкової точки; 8) вилучення об’єктів, занесених до Червоної книги України; 9) вилучення з водних об’єктів знарядь лову або садків (куканів), що не належать користувачеві водних біоресурсів. У разі їх вимушеного вилучення при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов’язково вноситься відповідний запис у судновий журнал та сповіщається про це територіальний орган Держрибагентства. 14. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя лову. Бирки кріпляться на: ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила; ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса; сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки. 15. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухових ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України «Про тваринний світ»). 16. Користувачі водних біоресурсів, що здійснюють меліоративний відлов, зобов’язані: вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів; щодня надавати до територіального органу Держрибагентства дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних плавзасобів, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини. Після припинення меліоративного відлову користувачі водних біоресурсів протягом доби надають до територіального органу Держрибагентства звіти про вилучення водних біоресурсів під час проведення меліоративного відлову та журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів. 17. Розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь лову обмежено (підпункти 1-9 пункту 11 цього Режиму), здійснює територіальний орган Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за 15 днів до початку промислу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, визначеного наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за 5 днів до початку промислу видає відповідний наказ про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку. Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказу територіального органу Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. 18. Територіальний орган Держрибагентства здійснює централізований збір і узагальнення даних про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів у басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Держрибагентства та Державної Азовської морської екологічної інспекції. 19. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, Держрибагентством утворюється резерв з ліміту їх вилову в лиманах та прибережній п’ятикілометровій зоні заток українського узбережжя в обсязі 2000 тонн. У разі використання цього резерву вилучення бичків здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу добування (ліміту) морського промислу. 20. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисловий лов, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців ярусу. 21. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах, не обладнаних бортовими вогнями. 22. Користувачам водних біоресурсів забороняється використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки. 23. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідного територіального органу Держрибагентства можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси. 24. Користувачі водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов’язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб, що визначені пунктом 45 Порядку. 25. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на цьому водному об’єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета. Директор Департаменту тваринництва М. Кваша РЕЖИМ рибальства в басейні Чорного моря у 2017 році 1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі Порядок). 2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з режимами цих територій та об’єктів, що визначені у положеннях про них та в проектах організації території об’єкта природно-заповідного фонду. Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів. 3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, включаючи канали, що з’єднують море з лиманами та озерами, розглядаються як самостійні водні об’єкти. Каланчацький, Малий Аджалицький лимани, нижня частина Сухого лиману і озеро Донузлав, що з’єднуються з морем, є частиною Чорного моря, включаючи акваторії об’єктів природно-заповідного фонду. Норми, передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір. Відповідно на цей простір не поширюються норми, передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай розуміється частина Чорного моря завширшки 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від рукава Мусура до Білогородського каналу включно. 4. Написи, що наносяться на риболовні судна, мають відповідати Національному стандарту України. 5. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисловий лов, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса. 6. Забороняється використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки. 7. Користувачі водних біоресурсів мають терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, територіальні органи Державної екологічної інспекції України, установу природно-заповідного фонду та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі. 8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об’єктів, для яких не встановлено промислову міру. 9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня. У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням вводиться заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної: на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний; між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова; між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці; західніше меридіана 32°13' сх. д. У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється також промисел скатів сітками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється. 10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 10 лютого до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами водних біоресурсів здійснюється територіальними органами Держрибагентства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється територіальними органами Держрибагентства. 11. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм. 12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. 13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежена 2800 одиницями. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область - 300 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область 2000 одиниць, резерв Держрибагентства - 50 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, 100 одиниць. 14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони. 15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений для її промислу кошільними неводами період. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, вся інша - чорноморською. 16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка а = 22 мм, у Тилігульському лимані - а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Максимальна довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м. 17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства. 18. Допускаються: 1) промисел личинок хірономід мотильницями, сачками, рамками-ситами з капронового газу із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об'єктах в районі дії Правил рибальства або на їх ділянках, які не використовуються на цей час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки, а також гранична кількість знарядь лову визначаються територіальними органами Держрибагентства на підставі рекомендацій наукових установ. Загальна кількість насосів або помп обмежується 30 одиницями; 2) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням наукових установ; 3) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джарилгач, у період з 01 червня до 15 листопада (за винятком забороненого періоду з 20 серпня до 10 вересня). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка має виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць; 4) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі сітними пастками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня до 31 жовтня (за винятком забороненого періоду з 20 серпня до 10 вересня). Сітки в пастках повинні бути встановлені на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більше ніж дві одиниці (застосування поріжі та рам у сітках забороняється). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше 8 одиниць; 5) спеціалізований лов азово-чорноморської кефалі ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Будацьким (Шаболатським), Тузловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з’єднують Дністровський та Будацький (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань; 6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманами (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаними з морем озерами у період з 10 лютого до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Кількість волокуш у Херсонській області обмежується 30 одиницями, у Миколаївській - 5 одиницями; 7) спеціалізований промисел креветки ятерами в акваторії Чорного моря від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) у період з 10 лютого до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня. Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера - а = 8,0 мм; у лійці - а = 6,0 мм. Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше 1 м. У період з 01 до 31 травня та з 01 до 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка 28 мм. Кількість ятерів обмежується 680 одиницями і становить для Миколаївської області - 180 одиниць, для Херсонської області - 500 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць; 8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою: в’юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм з 10 лютого до 15 квітня, за винятком заборонених ділянок; тюльки волокушами в період з 10 лютого до 31 березня та з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок; 9) спеціалізований промисловий лов оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п’ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС). При цьому допускається прилов карася сріблястого до 50 %. У Дністровському лимані у період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та Роксолани; 10) при неспеціалізованому промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів з мінімальним розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36-40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи Дніпра становить не більше 25 м. Початок постановки крила має бути прив’язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності; 11) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм; 12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм, у тому числі в обкидному режимі, без використання рам та поріжі; 13) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм без використання рам та поріжі; 14) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сіткового полотна а = 5,0 - 6,5 мм); 15) спеціалізований промисел тюльки в акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м. В акваторії Бузького лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0 - 8,0 мм, у приводах - не більше а =18 мм, крилах - не більше а = 24 мм. Промисел має здійснюватися на глибинах не менше ніж 4 м; 16) спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотна а = 4,0-6,5 мм) з пересувних та стаціонарних плавзасобів лише в темний час доби з використанням штучного освітлення: в Бузькому лимані у кількості 30 одиниць протягом усього року; в акваторії пониззя Дніпра у кількості 4 одиниці протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони); в Дніпровському лимані у кількості 2 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони); 17) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30-32 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) в акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору; 18) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28-30 мм у кількості 90 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони; 19) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90-120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) з 10 лютого до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня до 31 грудня в акваторіях від с. Дніпряни вниз за течією до тоні Кіндратиха (район с. Новотягинка), від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору; 20) промисел в акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості 6 одиниць на постійних тонях у районах островів Янушів, Вербки, сіл Станіслав, Олександрівка, Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоновій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового невода забороняється; 21) промисел закидними частиковими неводами у кількості 9 одиниць на річках Дніпро, Південний Буг та Інгулець протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони; 22) промисел частиковими волокушами у кількості 5 одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, в усіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених органами рибоохорони. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші з 10 лютого 2017 року до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня 2017 року до 31 грудня 2017 року в акваторіях придаткової системи р. Дніпро від с. Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту; 23) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) в акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору; 24) спеціалізований промисел скатів сітками у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській, Ягорлицькій та Тендрівській затоках, Каланчацькому лимані. Загальна кількість сіток - не більше 300 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 20 одиниць; 25) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада; 26) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилігульському лимані протягом усього року; 27) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановленої органами рибоохорони на період масового нерестового ходу дванадцятидобової заборони на ділянці від моря до відгалуження Тульчинського гирла і заборони тривалістю двадцять одна доба вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не повинна перевищувати 6 м, у плавних сітках допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна і поріжі у плавних сітках не повинна перевищувати 1,2 мм. У період весняно-нерестової заборони при спеціалізованому промислі оселедця допускається прилов карася сріблястого до 50 %; 28) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 20-40 мм у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла р. Дунай, на ділянці, обмеженій на півночі с. Приморське та на півдні межею територіальних вод, у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. У процесі промислової операції вибірка сіток має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 72 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 4 одиниці; 29) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах (за винятком Куяльницького лиману) сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м) та волоками (завдовжки до 15 м) з 10 лютого до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня; ручне збирання яєць артемії з берегових наносів у Куяльницькому лимані з 01 червня до 30 листопада, в інших внутрішніх солоних водоймах та лиманах - з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31жовтня; 30) спеціалізований промисел шпрота різноглибинними тралами у Чорному морі в акваторії, обмеженій з півдня лінією м. Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 31°25' сх. д. - з 15 травня до 30 вересня. Кількість промислових суден обмежується 4 одиницями. 19. Забороняються: 1) промисел філофори і цистозіри (крім збирання штормових викидів цистозіри та проведення науково-дослідних робіт); 2) промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов вказаних видів риб у будь-якому вигляді має бути випущений у середовище існування; 3) застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток; 4) застосування сіток для лову глоси та піленгаса у Джарилгацькій, Каржинській і Широкій затоках та в Каланчацькому лимані; 5) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з’єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з’єднує села Косівка і Мар’янівка; 6) спеціалізований промисел піленгаса сітками: в Чорному морі на північ від лінії, що з’єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д. з 15 червня до 14 жовтня; у Ягорлицькій затоці у період з 01 травня до 14 жовтня; 7) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані; 8) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з’єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь; 9) промисел у р. Дністер і її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця); 10) використання ставних сіток у річках Дніпро, Інгулець з їх придатковими системами; 11) спеціалізований лов оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро; 12) використання на промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51-74 мм; 13) промисел у р. Дунай - на 45 діб у період з 01 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця); 14) використання ставних сіток з кроком вічка а = 38-40 мм та а = 75 мм з 10 лютого до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах; 15) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначаються органами рибоохорони; 16) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах і р. Південний Буг з 8.00 години до 18.00 години від закінчення весняної заборони до 15 вересня; 17) вилучення з природного середовища: водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України; гібридів осетрових видів риб; калкана у період нерестової заборони; ікряних самиць рака і рака непромислового розміру. Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), має бути повернутий у природне середовище. Дії з повернення у природне середовище мають бути здійснені досить обережно, щоб уникнути додаткових травмувань вилучених організмів; 18) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше 3 мм; 19) застосування ятерів та сіток у гирлах та протоках озер і лиманів, з’єднаних з Чорним морем, та у прилеглій акваторії на 300 метрів в обидва боки від гирла та у глиб водного об’єкта; 20) спеціалізований лов катрана сітками і наживними гачками. 20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса в акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць. 21. На підставі наукових обґрунтувань територіальним органам Держрибагентства надається право визначати строки, в які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується, в тому числі в період нерестової заборони на кефаль. 22. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов’язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморської кефалі, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються територіальними органами Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань. 23. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм. 24. Висота частикових плавних сіток у р. Дунай не повинна перевищувати 6 м, допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна і поріжі частикових плавних сіток не повинна перевищувати 1,2 мм. 25. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм. 26. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і в Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана, азово чорноморської кефалі та піленгаса). 27. Крок вічка у сітках при вилученні оселедця має бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману). 28. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі для великовічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) не більше ніж 75 м. 29. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді). 30. При підвищеному прилові особин непромислового розміру в акваторії Дніпровсько-Бузької естуарної системи, ніж встановлено територіальним органом Держрибагентства, приймається рішення про заборону промислу у відповідному районі промислу (у разі наявності 4 актів перевірки прилову молоді) знаряддями лову, якими здійснюється прилов, строком до 20 діб, але не менше ніж 10 діб. 31. Користувачі водних біоресурсів повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, територіальні органи Держрибагентства та Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря. 32. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними в пункті 32 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу. Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища. 33. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Північно Західного регіону Чорного моря (за узгодженням з відповідними територіальними органами Держрибагентства) можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси. 34. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2017 році наведено в додатку 1 до цього Режиму. 35. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2017 році наведено в додатку 2 до цього Режиму. Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 30 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць. 36. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2017 році наведено в додатку 3 до цього Режиму. 37. Розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь лову обмежено (пункт 13, підпункти 1, 3-7, 16-24, 28, 30 пункту 18, пункти 20, 34-36 цього Режиму), здійснюють територіальні органи Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за 15 днів до початку відповідного промислу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за 5 днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку. Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову (із зазначенням їх кількості та номерів) у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказів територіального органу Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами. 38. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах, не обладнаних бортовими вогнями. 39. Користувачі водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов’язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб, що визначені пунктом 45 Порядку. 40. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на цьому водному об’єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета. Директор Департаменту тваринництва М. Кваша Додаток 1 до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2017 році (пункт 34) ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ знарядь лову для р. Дунай у 2017 році Ятери, шт. Сітки, шт. оселедцеві ставні оселедце ві плавні частикові плавні (вічко понад 45 мм) частикові ставні (вічко понад 45 мм) рибцеві* (вічко 36 – 40 мм) кефалеві обкидні* (вічко 20 – 40 мм) 1730 620 1500 1300 1650 350 90 * Для використання у передгирловому просторі. Додаток 2 до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2017 році (пункт 35) ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2017 році Закидні неводи* (волокуші), шт. Ятери з вічком а = 30 мм і більше та Ятери, шт. Сітки, шт. * Лов частиковими закидними неводами дозволяється тільки у світлу пору доби, починаючи з моменту за годину до сходу сонця та закінчуючи через годину після заходу сонця. ** У річці Дністер та рукаві річки Турунчук. Додаток 3 до Режиму рибальства у басейні Чорного моря у 2017 році розмір вічка а = 30 мм і більше тюлько ві сітки з вічком а = 65 мм і більше, шт. бичко ві в’юно ві рако ловн і оселед цеві ставні оселед цеві плавні* * з вічко м а = 32-38 мм для лову чехон і, тарані та рибця 4 5 3000 800 20 500 800 40 500 (пункт 36) ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2017 році Найменування знарядь лову Херсонська область, шт. Миколаївська область, шт. Разом, шт. Сітки а = 38 – 40, 50 мм 925 925 1850 Сітки а = 75 мм і більше 956 726 1682 Сітки а = 22 – 24 мм 545 545 1090 Сітки плавні а = 22 – 24 мм 10 0 10 Сітки плавні а= 30 – 32 мм 15 0 15 Сітки плавні а= 90 – 120 мм 15 0 15 Сітки ставні а = 28 – 30 мм 60 30 90 Частикові ятери: для використання у Дніпровсько-Бузькому лимані 200 134 334 для використання у придатковій системі пониззя р. Дніпро 461 0 461 Раколовні ятери 54 54 108 Раколовки 180 180 360 Закидні частикові неводи 11 4 15 Волокуші частикові 6 0 6 Пузанкові закидні неводи 0 2 2 Тюлькові волокуші 1 0 1 Бурила тюлькові 19 49 68 Конусні тюлькові пастки 6 30 36 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 18.01.2017 № 5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2017 р. за № 136/30004 РЕЖИМ рибальства у дніпровських водосховищах у 2017 році 1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі Порядок). 2. Промисел водних біоресурсів у дніпровських водосховищах у 2017 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму. 3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з режимами цих територій та об’єктів, що визначені у положеннях про них та в проектах організації території об’єкта природно-заповідного фонду. Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів мають бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду й особливими умовами використання водних біоресурсів. 4. Строки початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати визначених періодів промислу. 5. Максимальна довжина однієї ставної сітки, що застосовується на водосховищах, - 70 м. Максимальна довжина крила раколовки - 50 м. Ставні знаряддя лову, окрім бирок, з метою спрощення їх ідентифікації на водоймі повинні мати буї чи розпізнавальні знаки (розпізнавальний знак - позначка, що вивищується над місцем постановки знарядь лову мінімум на 50 см, верхній кінець якої має червоне забарвлення з двох сторін (як варіант прапорець червоного кольору розміром не менше 25×25 см)). 6. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах, не обладнаних бортовими вогнями. 7. Допускаються: 1) на Київському водосховищі: в період до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня використання для облову скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а=50 мм; протягом всього промислового періоду - лов в районі насосної станції на р. Ірпінь, за винятком 500-метрової зони в обидва боки і в глиб водосховища; 2) на Канівському водосховищі: протягом всього промислового періоду використання для облову скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а=50-60 мм; 3) на Кременчуцькому водосховищі: використання дрібновічкових ятерів (вічко 5-10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних біоресурсів, під контролем територіальних органів Держрибагентства; вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій а також в 5 кілометровій забороненій зоні від греблі Канівської ГЕС; 4) на Дніпродзержинському водосховищі: на закорчованих і зарослих ділянках водойми в межах острова Крячок, Чукалівських, Успенських, Келебердянських плавнів застосування низькостінних поріжних сіток з кроком вічка 36-60 мм і вище; з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) в місцях концентрацій карася сріблястого та плітки використання для їх облову сіток з кроком вічка 50 мм; 5) на Дніпровському (Запорізькому) водосховищі: використання протягом всього промислового періоду закидних неводів з вічком 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду; застосування за наявності науково-біологічного обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка 45-60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову карася сріблястого; застосування за наявності науково-біологічного обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка 30-34 мм у всій акваторії Самарської затоки; 6) на Каховському водосховищі: для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосування двох ставних неводів з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ковш) - двох ставних неводів з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі Іванівських Кучугур - одного ставного невода з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі й поріжних) з кроком вічка а = 50-60 мм у верхній частині водосховища до межі с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега). протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм на ділянках від м. Благовіщенське до Іванівських Кучугур в глиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори в глиб водосховища на 2 км; протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції у глиб водосховища на 1 км; протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів в нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем територіальних органів Держрибагентства; відлов вселених рослиноїдних риб в місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства у середній та верхній частинах водосховища, сітками з кроком вічка а=100 мм і більше; протягом усього промислового періоду використання дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше а=5 мм у котлах (бочках) для відлову тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше 2 % від загальної маси улову риби; лов закидними неводами на ділянці в районі с. Бабине, обмеженій координатами 47°24'36"N, 32°02'38"E - 47°24'19"N, 34°02'40"E, під контролем територіальних органів Держрибагентства. 8. Забороняються: 1) на Київському водосховищі: використання ставних сіток з кроком вічка менше а=38 мм, сіток з кроком вічка а=41-49 мм та а=69-74 мм протягом усього року; використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща; 2) на Канівському водосховищі: використання ставних сіток з кроком вічка менше а=36 мм та а = 69-74 мм протягом усього року; 3) на Кременчуцькому водосховищі: використання ставних сіток з кроком вічка менше а=38 мм протягом всього року; використання ставних сіток з кроком вічка а=50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня; використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща; 4) на Дніпродзержинському водосховищі: використання ставних сіток з кроком вічка менше а=36 мм протягом усього року; 5) на Запорізькому водосховищі: застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а=30-34 мм та 69-70 мм; використання ставних сіток з кроком вічка а=35-38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня; 6) на Каховському водосховищі: використання ставних сіток з кроком вічка 30-36 мм та а=69-70 мм протягом усього року; промисловий лов у затоках нижньої частини Каховського водосховища в межах Херсонської області протягом всього року (за винятком ловів, передбачених підпунктом 5 пункту 7 цього Режиму); встановлення у період з 10 лютого до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур; 7) на Червонооскільському водосховищі: використання ставних сіток з кроком вічка а=36-40 мм в період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня. 9. На Київському, Канівському, Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах допускається максимальна довжина крила ятера (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) - не більше 25 м. Діаметр бочки - не більше 2 м. Кількість бочок на 1 ятір - не більше 2. 10. На всіх водосховищах допускаються: максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а=50-60 мм - не більше 20 % загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства; мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура - 60 см; мінімально допустимий для вилову розмір щуки - 50 см, сома європейського - 80 см; відхилення фактичних розмірів вічка в ставних сітках з кроком вічка більше 40 мм на рівні не більше 5 % від установлених. 11. На Київському та Каховському водосховищах забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м (відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів має бути не менше 500 м). 12. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних територіальних органів Держрибагентства можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси. 13. У разі наявності 4 і більше актів перевірки промислового лову з перевищенням норми прилову територіальні органи Держрибагентства приймають рішення про заборону промислу знаряддями лову з певним кроком вічка в межах певного району промислу терміном до 20 діб, але не менше ніж 10 діб. 14. Лов риби неводами за допомогою декількох суден, що йдуть поруч в одному напрямку, а також постановка знарядь для лову водних біоресурсів на фарватері (судновому ході) або у місцях, відведених для стоянки суден, забороняються. 15. Забороняється промисловий вилов раків в періоди линьки, спаровування та виношування ікри. Терміни заборони визначаються органами рибоохорони за погодженням з науково-дослідними організаціями. 16. Кількість знарядь лову, які використовуватимуться на промислі протягом 2017 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку 1 до цього Режиму. Мінімальне навантаження на плавзасіб визначено розрахунком знарядь лову та плавзасобів між користувачами водних біоресурсів, наведеним у додатку 2 до цього Режиму, відповідно до якого територіальні органи Держрибагентства здійснюють розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів на водосховищах за результатами розгляду письмових заяв користувачів водних біоресурсів шляхом видання відповідного наказу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальні органи Держрибагентства видають накази про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного терміну. Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказів територіальних органів Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. 17. На всіх дніпровських водосховищах забороняється промислове рибальство протягом року на ділянках, наведених у додатку 3 до цього Режиму. 18. Користувачі водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов’язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб, що визначені пунктом 45 Порядку. 19. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на цьому водному об’єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета. Директор Департаменту тваринництва М. Кваша Додаток 1 до Режиму рибальства у дніпровських водосховищах у 2017 році (пункт 16) КІЛЬКІСТЬ знарядь лову, які використовуватимуться на промислі протягом 2017 року на дніпровських водосховищах Водосховище Сітки Закидні неводи Ятери Раколовки Ставні неводи Тюлькові знаряддя лову* Київське 6300 6 50 70 1 2/50 Канівське 4660 5 31 0 1 4/50 Кременчуцьке 16710 0 0 50 2 22/250 Дніпродзержинське 5170 26 103 0 2 22/50 Дніпровське 3850 45 40 20 10 10/0 Каховське 13590 20 1162 250 108 67/50 Червонооскільське 800 6 24 0 1 1/0 * Активні/пасивні. Додаток 2 до Режиму рибальства у дніпровських водосховищах у 2017 році (пункт 16) РОЗРАХУНОК знарядь лову та плавзасобів між користувачами водних біоресурсів 1. Розрахунок базової кількості плавзасобів. 1.1. Коефіцієнти пропорційності для лімітованих (f) та нелімітованих (p) видів визначаються таким чином: p = Wн/W; f = 1- p, (1) де W - середньорічний сумарний вилов всіх частикових видів риб користувачами, які отримали право на добування водних біоресурсів для промислових цілей у 2017 році; Wн - сумарний середньорічний вилов нелімітованих видів користувачами, які отримали право на добування водних біоресурсів для промислових цілей у 2017 році; p - коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу нелімітованих видів; f - коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу лімітованих видів. 1.2. Кількість сіток, які припадають на резерв, визначається таким чином: r = Nз ×f × (R/L), (2) де Nз загальна кількість сіток, дозволена для використання протягом року на цьому водосховищі; R - обсяг резерву за всіма видами риб, т; L - загальний по водосховищу ліміт вилову всіх видів риб для промислових цілей, т. 1.3. Загальна кількість сіток (nі), що припадають кожному користувачу при оформленні рибопромислових документів на початку сезону, визначається, виходячи з частки його квоти у загальному ліміті та частки його вилову в загальному вилові нелімітованих видів з округленням до найближчого цілого числа: nі = N × q; q = (K×f/L + wн×p/Wн), (3) де q - частка користувача у загальній кількості сіток; N = (Nз r) сумарна кількість сіток, дозволена для промислового використання, з урахуванням частки резерву; K - розподілена користувачу частка добування, визначена в натуральних величинах; wн середньорічний вилов нелімітованих видів для кожного користувача. 1.4. На підставі визначеної кількості сіток для кожного користувача здійснюється первинний розрахунок кількості плавзасобів, виходячи з такого: 1) мінімальне навантаження для традиційних користувачів водних біоресурсів на плавзасіб становить: палубне судно - 40 сіток; безпалубне - 25 сіток; 2) для інших користувачів водних біоресурсів: палубне судно - 20 сіток; безпалубне - 10 сіток. Сітки з кроком вічка 100 мм і більше обліковуються на загальних підставах. 1.5. Заявки користувачів з кількістю плавзасобів меншою, ніж розрахована, задовольняються повністю. Максимальна (але не більша зазначеної в заявці) кількість сіток, що розподіляються визначеним користувачам, розраховується таким чином: nі = 50 × b + 100 × s, (4) де b - кількість розподілених користувачу безпалубних суден; s - кількість розподілених користувачу палубних суден. 2. Вторинний розрахунок кількості плавзасобів. 2.1. Визначається залишкова кількість сіток для вторинного розрахунку: N' = N - N1, (5) де N1 кількість сіток, розподілених користувачам в порядку, визначеному у підпункті 1.5 пункту 1 цього Розрахунку. 2.2. Загальна кількість сіток, що надаються кожному користувачу, визначається згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 цього Розрахунку: nі = N' × q'; q' = q/Q, (6) де Q = Σq сума часток користувачів, щодо яких не здійснено розподіл згідно з підпунктом 1.5 пункту 1 цього Розрахунку. 2.3. Вторинна кількість плавзасобів визначається згідно з підпунктами 1.4, 1.5 пункту 1 цього Розрахунку. 2.4. При використанні інших (крім сіток) знарядь лову необхідна кількість плавзасобів визначається з розрахунку: 1 плавзасіб на 1 закидний невід, 5 ставних неводів, 20 ятерів та/або раколовок; 2 плавзасоби на 1 тюльковий трал. У разі якщо розрахована у наведений вище спосіб кількість плавзасобів для користувача є меншою, ніж визначена при розподілі ставних сіток, додаткові плавзасоби цьому користувачу не виділяються. Додаток 3 до Режиму рибальства у дніпровських водосховищах у 2017 році (пункт 17) ДІЛЯНКИ водосховищ дніпровського каскаду, на яких заборонено промислове рибальство протягом року № з/п Точки координат Опис меж ділянки 1 2 3 Київське водосховище 1 50°42'59.7"N, 30°31'24.0"E 50°35'32.6"N, 30°32'08.9"E 50°35'35.4"N, 30°31'45.5"E 50°43'01.0"N, 30°30'49.8"E Від південної адміністративної межі с. Лебедівка вниз за течією до забороненої зони Київської ГЕС та в глиб водосховища на 500 м 2 50°41'58.7"N, 30°24'08.4"E 50°36'53.0"N, 30°29'05.4"E 50°37'06.3"N, 30°29'20.7"E 50°41'55.0"N, 30°24'37.8"E Від північної адміністративної межі с. Лютіж вниз за течією до забороненої зони ГАЕС та в глиб водосховища на 500 м 3 50°51'43.2"N, 30°25'27.5"E 50°47'18.0"N, 30°22'08.8"E 50°47'08.2"N, 30°22'25.6"E 50°51'38.89"N, 30°25'52.99"E Від північної адміністративної межі с. Ясногородка вниз за течією до південної адміністративної межі с. Глібівка та в глиб водосховища на 500 м 4 51°07'58.5"N, 30°34'13.6"E 51°06'41.56"N, 30°20'28.86"E 51°05'01.34"N, 30°24'16.82"E 51°07'49.4"N, 30°29'21.2"E 51°20'31.9"N, 30°39'14.2"E 51°020'47.7"N, 30°39'57.0"E Ділянка Київського водосховища, що проходить між с. Бор Чернігівської обл. та північною околицею с. Страхолісся Київської обл. вверх за течією до с. Дніпровське Чернігівської обл. Канівське водосховище 1 50°09'34.5"N, 30°44'38.6"E 50°09'41.3"N, 30°45'00.1"E 50°07'32.5"N, 30°49'42.2"E 50°07'48.3"N, 30°49'37.4"E Від гирла р. Стугна вниз за течією до південної адміністративної межі с. Халеп’я та в глиб водосховища на 500 м 2 50°05'40.4"N, 30°54'23.2"E 50°05'49.2"N, 30°54'42.2"E 49°57'33.8"N, 31°08'35.0"E 49°57'46.3"N, 31°08'52.0"E Від північної адміністративної межі с. Стайки вниз за течією до північної адміністративної межі с. Балико Щучинка та в глиб водосховища на 500 м 3 50°07'07.7"N, 30°57'11.9"E 50°06'58.2"N, 30°57'34.7"E 50°07'08.1"N, 30°56'36.6"E 50°06'51.9"N, 30°57'17.4"E Від бази УТМР "Рудяки" вверх за течією, вниз за течією та в глиб водосховища на 500 м 4 50°01'50.5"N, 31°25'05.9"E 50°02'18.4"N, 31°23'31.6"E 50°02'05.8"N, 31°23'20.9"E 50°01'37.9"N, 31°24'54.0"E Від забороненої зони насосної станції в районі м. Переяслав-Хмельницький вверх за течією 2000 м та в глиб водосховища на 500 м Кременчуцьке водосховище (Черкаська область, по правому берегу) 1 49°35'42"N 31°46'53"E 49°28'39"N, 32°1'43"E Від урочища Гадючка за 20 м до фарватеру до режимної зони залізничного мосту м. Черкаси (за винятком 500-метрової зони насосних станцій) 2 49°28'26"N, 32°2'3"E 49°26'21"N, 32°6'1"E Від режимної зони залізничного мосту за 20 м до фарватеру вниз за течією за 500 м до Річпорту, за винятком зимувальних ям (урочища Красне, Хомутець) 3 49°24'11"N, 32°9'12"E 49°23'2"N, 32°11'16"E Від намивного острова в с. Червона Слобода до кінця дачного кооперативу 4 49°20'55"N, 32°17'9"E 49°19'10"N, 32°21'52"E Від урочища Фокіна канава вниз за течією із затоками до кінця о. Кучугури, за винятком підвідного каналу до насосної станції с. Худяки 5 49°18'16"N, 32°21'34"E 49°14'49"N, 32°31'3"E Від риббригади ТОВ "Прелесть" (с. Сагунівка) вниз за течією в глиб водосховища на 500 м до риббригади в с. Боровиця 6 49°12'24"N, 32°36'54"E 49°4'54"N, 32°48'37"E Від риббригади в с. Тіньки вниз за течією в глиб водосховища на 500 м до риббригади в с. Вітове Кременчуцьке водосховище (Черкаська область, по лівому берегу) 1 49°37'28"N, 31°47'12"E 49°32'49"N, 31°59'28"E Від урочища Довгун вниз за течією за 20 м до фарватеру до межі орнітологічного заказника загальнодержавного значення "Липівське" (за винятком 500 м зони насосних станцій) 2 49°33'31"N, 32°4'28"E 49°30'7"N, 32°13'8"E Від початку заплави вздовж дамби залізничного мосту в с. Чапаївка вниз за течією в глиб на 500 м до насосної станції с. Чехівка, включаючи дренажний канал по всій його довжині (за винятком режимної 500 метрової зони Чехівської насосної станції) 3 49°30'23"N, 32°19'23"E 49°30'16"N, 32°18'55"E Півострів затоки суднового каналу колишнього вантажного порту в с. Іркліїв протяжністю 2 км 4 49°29'6"N, 32°21'4"E 49°27'56"N, 32°23'32"E 49°25'28"N, 32°27'32"E 49°24'24"N, 32°30'18"E Від дамби рибного господарства ПП "Прогрес 11" вниз за течією до гирла річки Коврай, площа - 300 га. Від риббригади СТОВ "Дніпро" в с. Васютинці вниз за течією до риббригади в с. Тимченки Кременчуцьке водосховище (Полтавська область) 1 49°22'42.7''N, 32°34'28.5''E 49°21'08.8''N, 32°44'14.9''E Від насосної станції с. Вереміївка до мису Жовнинський на відстані 500 м від берега 2 49°13'46.8''N, 33°06'45.5''E 49°17'27.5''N, 32°59'14.0''E Від заходу в Градизький затон до насосної станції с. Пронозівка на відстані 500 м від берега Кременчуцьке водосховище (Кіровоградська область) 1 49°5'20.5"N, 33°08'11.4"E 49°05'47.9"N, 33°08'09.4"E 49°05'53.5"N, 32°59'88.0"E 49°05'79.9"N, 32°59'74.7"E Від мису Московська гора (турбаза "Голуба бухта") в напрямку с. Велика Андрусівка до о. Кам’яний протяжністю 9 км 400 м, відстань від берега 500 м 2 49°03'68.1"N, 33°09' 55.5"E 49°03'41.0"N, 33°09'58.7"E 49°03'64.1"N, 33°11'69.4"E 49°03'37.1"N, 33°11'63.0"E Від пляжу "Андрушкін яр" до піонерського табору "Дружба", відстань від берега 500 м, площа - 139 га Дніпродзержинське водосховище (Полтавська область) 1 49°05’52.53''N, 33°17’22.53''E 49°05’47.34''N, 33°17’19.64''E 49°05’39.10''N, 33°17’42.28''E 49°05’49.82''N, 33°17’40.31''E Власівська затока, штучна бухта, нижня межа - зрошувальний канал кооперативу "Світанок", верхня межа 400 м на північний захід до кінця бухти (згідно з картою-схемою), площа - 9 га, довжина - 0,4 км, ширина - 0,3 км 2 49°03’58.19''N, 33°20’07.51''E 49°03’50.77''N, 33°20’19.17''E 49°02’40.26''N, 33°19’15.59''E 49°01’37.56''N, 33°22’24.63''E 49°01’51.95''N, 33°24’12.42''E 49°02’21.26''N, 33°25’14.63''E 49°03’00.19''N, 33°25’22.20''E 49°03’12.18''N, 33°23’55.46''E Від нижньої межі о. Зелений в бік о. Диньки, о. Попівка на колишню пристань рибного колгоспу "Верхньодніпровець", включаючи Чечелівські і Білецьківські плавні, а також водойми 1, 2 гаток до виходу в р. Дніпро, площа - 150 га, довжина 2,5 км 3 49°03’13.36''N, 33°27’15.70''E 49°02’58.72''N, 33°26’37.71''E 49°02’49.31''N, 33°27’10.49''E 49°02’13.07''N, 33°28’25.67''E 49°02’57.31''N, 33°28’25.03''E Внутрішні затоки № 1-5 о. Шаломай, площа - 29,6 га 4 49°03’37.62''N, 33°29’37.85''E 49°01’38.93''N, 33°29’36.08''E 49°01’28.32''N, 33°32’30.75''E 49°02’38.95''N, 33°32’52.40''E Від входу в річище Контареве до виходу в р. Дніпро, включаючи Івківські плавні, площа - 150 га, довжина - 1,25 км, ширина - 1,20 км 5 49°00’49.48''N, 33°31’10.52''E 49°00’54.64''N, 33°29’33.08''E 49°00’47.82''N, 33°29’33.60''E 49°00’31.56''N, 33°31’06.91''E Від нижньої межі о. Посередок вниз за течією паралельно ходу суден, включаючи о. Шарай, 1 і 2 гатки, до о. Дурний Кут, площа - 40 га 6 49°00’30.72''N, 33°34’32.03''E 48°59’20.70''N, 33°37’45.35''E 48°59’36.95''N, 33°39’40.37''E Річище Дубове від створу "Редути" до пристані "Комсомольськ НД" із затоками, включаючи острови Барбара та Крячок, площа - 200 га, довжина - 2,0 км, ширина - 1,0 км 7 48°57’48.11''N, 33°46’22.19''E 48°52’40.76''N, 33°59’17.86''E Ділянка загальною площею 800 га, відведена в межах від причалу Тахтаївського до Шматківського гранкар’єру, від берегової лінії 500 м в глиб водосховища Дніпродзержинське водосховище (Дніпропетровська область) 1 48°35'59.91"N, 34°31'43.92"E 48°32'02.06"N, 34°29'23.99"E У межах м. Кам’янське 2 48°31'47.25"N, 34°31'34.94"E 48°32'46.33"N, 34°28'12.60"E Від причалу УТМР с. Романкове по береговій лінії до лікарні с. Аули в 720-метровій зоні від берега 3 48°35'07.09"N, 34°28'32.85"E 48°36'22.95"N, 34°25'29.35"E Від Аульського плацдарму с. Сутинівка до дачних ділянок крохмалепатокового комбінату на акваторії 720 м від берегової лінії 4 48°42'43.38"N, 34°16'48.20"E 48°39'18.23"N, 34°22'36.08"E Від мису Домоткань до м. Верхньодніпровськ та правобережного кар’єру с. Домоткань на відстані 500 м від берегової лінії 5 48°35'32.99"N, 34°32'45.03"E 48°34'53.42"N, 34°33'25.02"E Від яхт-клубу "Бригантина" у м. Кам’янське до шпиля Дніпродзержинської ГЕС 6 48°44'05.18"N, 34°18'41.19"E 48°44'15.84"N, 34°18'35.32"E Від каналу Дніпро-Донбас до Орлянського кар’єру (в межах області) на відстані до 720 м від берегової лінії Каховське водосховище (Запорізька область) 1 47°50'53.35"N, 35°02'57.35"E 47°50'07.61"N, 35°02'49.98"E Ділянка по старому руслу р. Дніпро від гранітного кар’єру до затоки Вирва в м. Запоріжжя, площа - 4 га 2 47°49'02.57"N, 35°04'49.37"E 47°50'27.80"N, 35°05'12.25"E Руслова ділянка р. Дніпро від забороненої зони нижче залізничних колій 3 47°46'31.22"N, 35°08'52.26"E Мости через старе та нове русла р. Дніпро в м. Запоріжжя до південного краю о. Хортиця, за винятком 50 метрової забороненої зони навколо о. Хортиця, площа - 1237 га 4 47°46'26.38"N, 35°08'05.76"E Затока р. Дніпро в районі с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області, розташована на 1 км вище за течією від гирла балки Нижня Хортиця, площа - 1,5 га 5 47°46'09.06"N, 35°08'32.97"E Озеро Лиман в районі сіл Нижня Хортиця та Розумівка Запорізького району Запорізької області, площа - 25 га 6 47°46'31.22"N, 35°08'52.26"E 47°38'38.97"N, 35°06'10.76"E Руслова ділянка р. Дніпро від південного краю о. Хортиця до межі мису Лиса гора в с. Лисогірка. Південний край протоки Перша прірва зі всіма затоками, площа - 919 га 7 47°38'53.28"N, 35°05'48.82"E 47°36'54.64"N, 35°02'35.43"E Акваторія Каховського водосховища від правого берега водосховища до фарватеру, починаючи від мису Лиса гора в с. Лисогірка до південного краю гирла р. Кокань, включаючи акваторію самого гирла, площа - 160 га 8 47°36'54.64"N, 35°02'35.43"E 47°33'47.44"N, 34°57'54.61"E Акваторія Каховського водосховища від південного краю гирла р. Кокань в с. Біленьке до західного краю с. Червонодніпровка Запорізького району Запорізької області в 150 метровій прибережній смузі, площа 190 га 9 47°50'29.0"N, 35°05'35.95"E 47°49'46.29"N, 35°07'17.92"E 47°49'35.39"N, 35°07'56.62"E 47°49'31.77"N, 35°08'16.01"E 47°49'25.57"N, 35°08'35.35"E 47°48'46.49"N, 35°09'18.95"E 47°48'00.71"N, 35°10'03.57"E 47°49'51.77"N, 35°07'04.30"E 47°48'49.85"N, 35°09'50.65"E 47°47'05.24"N, 35°10'07.39"E 47°46'52.17"N, 35°09'58.57"E 47°45'38.67"N, 35°10'08.88"E Затоки р. Дніпро в м. Запоріжжя, акваторії човнових причалів, затока в районі комплексу "Орбіта-Люкс", бухти Крива, Оріхівська, затока, що межує з яхт-клубом по вул. Чубанова, та Гребний канал в мікрорайоні Південний, затока в районі скидних споруд КП "Міськводоканал" (за винятком любительського рибальства в акваторії причалу ВАТ "Мотор Січ" в районі мікрорайону Південний та затоки в районі тренувальної бази УМВС "Динамо", що об’єднує Гребний канал з р. Дніпро), площа 64 га 10 47°45'31.80"N, 35°11'03.33"E Озеро Кушугум в Південному мікрорайоні м. Запоріжжя, площа 80,5 га 11 47°44'49.40"N, 35°12'21.96"E Затока Балабинська, площа - 470 га 12 47°43'36.72"N, 35°11'26.51"E Акваторія затопленого русла р. Кушугум в районі смт Кушугум Запорізького району Запорізької області, площа - 163 га 13 47°44'50.66"N, 35°10'56.30"E 47°41'34.64"N, 35°10'23.78"E Усі озера та протоки Дніпровської гряди 14 47°40'06.01"N, 35°13'55.40"E 47°36'04.87"N, 35°03'16.62"E Акваторія Каховського водосховища вздовж заростей очерету Дніпровської гряди від залізничної станції 1123 км до південного краю о. Головченко (останнього острова Дніпровської гряди завширшки 100 м) та вся акваторія заток островів Орлове та Дубковате 15 47°40'06,01"N, 35°13'55.40"E 47°28'25,21"N, 35°16'09.40"E Акваторія Каховського водосховища від залізничної станції 1123 км до гирла р. Карачокрак в 500-метровій прибережній смузі, включаючи всю акваторію Василівської затоки, площа 1354 га 16 47°23'32,40"N, 34°58'27.83"E 47°29'32,89"N, 34°44'54.57"E Акваторія Каховського водосховища від річкового порту в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області до східної межі с. Іванівка Кам’янка-Дніпровського району Запорізької області в 500-метровій прибережній смузі, площа - 1230 га 17 47°31'31,41"N, 34°39'41.25"E 47°32'35,81"N, 34°38'32.04"E Акваторія Каховського водосховища від пристані в м. Енергодар Кам’янка Дніпровського району Запорізької області до лінії електричних мереж через Каховське водосховище в 500 метровій прибережній смузі, площа 235 га 18 47°30'36,83"N, 34°30'48.55"E 47°25'39,26"N, 34°14'42.50"E Акваторія Каховського водосховища від Водянського ковша до адміністративної межі з Херсонською областю в 500-метровій прибережній смузі, площа - 1373 га Каховське водосховище (Дніпропетровська область) 1 47°33'44.34"N, 34°57'58.32"E 47°33'46.92"N, 34°57'54.89"E Від с. Червонодніпровка Запорізької області до східної межі с. 47°33'27.92"N, 34°57'18.80"E 47°33'24.62"N, 34°57'18.66"E 47°33'15.74"N, 34°53'59.14"E 47°33'12.38"N, 34°53'59.70"E Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області - акваторія 100 м від берегової лінії 2 47°33'15.74"N, 34°53'59.14"E 47°33'9.09"N, 34°53'59.45"E 47°34'19.21"N, 34°50'30.73"E 47°34'32.06"N, 34°49'35.14"E У межах с. Вищетарасівка - акваторія 200 м від берегової лінії 3 47°34'40.09"N, 34°49'36.71"E 47°34'37.01"N, 34°49'35.27"E 47°34'44.22"N, 34°49'8.21"E 47°34'40.83"N, 34°49'7.69"E 47°34'42.71"N, 34°48'10.61"E 47°34'39.48"N, 34°48'10.91"E 47°34'38.22"N, 34°46'37.21"E 47°34'34.91"N, 34°46'37.01"E 47°34'21.86"N, 34°44'53.29"E 47°34'21.46"N, 34°45'3.41"E 47°34'18.71"N, 34°44'52.88"E 47°34'33.67"N, 34°43'33.44"E 47°34'30.48"N, 34°43'31.58"E 47°35'6.87"N, 34°42'28.71"E 47°35'4.17"N, 34°42'26.24"E Від західної межі с. Вищетарасівка до східної межі с. Добра Надія Томаківського району Дніпропетровської області - акваторія 100 м від берегової лінії 4 47°35'6.87"N, 34°42'28.71"E 47°35'1.16"N, 34°42'23.60"E 47°35'19.23"N, 34°41'54.86"E 47°35'12.89"N, 34°41'52.06"E 47°35'30.04"N, 34°41'16.26"E 47°35'24.38"N, 34°41'11.69"E 47°35'41.03"N, 34°40'44.46"E 47°35'34.68"N, 34°40'43.81"E 47°35'28.07"N, 34°40'17.89"E 47°35'23.98"N, 34°40'25.49"E 47°35'5.66"N, 34°40'11.01"E 47°35'4.60"N, 34°40'19.71"E У межах сіл Добра Надія, Іллінка Томаківського району Дніпропетровської області - акваторія 200 м від берегової лінії 5 47°35'5.66"N, 34°40'11.01"E 47°35'4.92"N, 34°40'15.26"E 47°35'4.03"N, 34°40'7.66"E 47°35'1.08"N, 34°40'10.01"E Від західної межі с. Іллінка до початку дамби № 4 - на 100 м від берегової лінії 47°34'59.02"N, 34°39'33.70"E 47°34'55.83"N, 34°39'33.35"E 47°35'2.24"N, 34°38'41.33"E 47°34'58.58"N, 34°38'40.18"E 47°35'5.48"N, 34°38'37.77"E 47°35'4.13"N, 34°38'33.62"E 47°35'13.17"N, 34°38'29.63"E 6 47°36'43.91"N, 34°32'50.09"E 47°36'33.49"N, 34°33'7.82"E 47°36'38.13"N, 34°32'38.96"E 47°36'21.72"N, 34°32'37.85"E 47°36'47.42"N, 34°31'53.21"E 47°36'34.38"N, 34°31'39.38"E 47°36'54.30"N, 34°30'24.73"E 47°36'38.34"N, 34°30'24.28"E 47°36'57.71"N, 34°29'52.91"E 47°36'44.34"N, 34°29'40.53"E 47°36'46.50"N, 34°29'28.01"E У межах с. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області - акваторія 500 м від берегової лінії 7 47°34'24.2"N, 34°27'56.7"E 47°35'15.1"N, 34°15'10"E У межах м. Нікополь Дніпропетровської області (за винятком акваторії від мису Новопавлівський по траверзу на мис Микитинський, площа 450 га, яка використовується ГО "Нікопольський рибальський клуб" для організації любительського рибальства) акваторія 500 м від берегової лінії 8 47°32'52.12"N, 34°24'34.67"E 47°32'35.57"N, 34°24'34.43"E 47°32'49.66"N, 34°23'2.44"E 47°33'5.47"N, 34°23'6.62"E 47°33'35.57"N, 34°21'14.26"E 47°33'22.45"N, 34°21'0.51"E 47°34'16.26"N, 34°19'13.35"E 47°34'0.17"N, 34°19'11.93"E 47°35'14.84"N, 34°15'8.74"E 47°35'1.18"N, 34°15'21.26"E Від західної межі м. Нікополь до східної межі с. Олексіївка Нікопольського району Дніпропетровської області - акваторія 100 м від берегової лінії 9 47°33'25.48"N, 34°14'39.17"E 47°33'28.94"N, 34°15'1.89"E У межах с. Капулівка Нікопольського 47°33'6.97"N, 34°14'45.22"E 47°33'0.83"N, 34°15'7.38"E 47°32'38.72"N, 34°13'39.26"E 47°32'30.35"N, 34°13'58.53"E 47°31'44.26"N, 34°13'32.28"E 47°31'43.29"N, 34°13'56.24"E району Дніпропетровської області акваторія 500 м від берегової лінії 10 47°31'44.26"N, 34°13'32.28"E 47°31'32.80"N, 34°13'24.10"E 47°31'35.88"N, 34°13'23.01"E 47°33'15.74"N, 34°53'59.14"E 47°31'38.14"N, 34°13'0.02"E 47°31'40.76"N, 34°13'2.97"E 47°32'29.52"N, 34°11'15.79"E 47°32'26.51"N, 34°11'15.67"E 47°32'22.65"N, 34°10'19.92"E 47°32'20.35"N, 34°10'23.58"E 47°31'58.96"N, 34°10'0.31"E Від мису Капулівський до мису Покровський - акваторія 100 м від берегової лінії 11 47°31'58.96"N, 34°10'0.31"E 47°31'47.72"N, 34°10'17.14"E 47°31'56.66"N, 34°10'3.89"E 47°31'56.83"N, 34°9'33.94"E 47°31'41.58"N, 34°9'26.27"E 47°32'27.09"N, 34°8'54.12"E 47°33'22.44"N, 34°8'31.55"E 47°34'2.13"N, 34°8'17.11"E 47°33'56.63"N, 34°7'55.37"E У межах с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області - акваторія 500 м від берегової лінії Каховське водосховище (Херсонська область) 1 47°30'57''N, 33°55'45''E 47°28'55'' N, 33°56'11''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - смт Нововоронцовка, площа - 200 га 2 47°23'57''N, 33°58'1''E 47°21'45''N, 33°58'28''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Золота Балка, площа - 225 га 3 47°19'10''N, 33°57'57''E 47°18'0''N, 33°57'33''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Михайлівка, площа - 112 га 4 47°13'45''N, 33°53'45''E 47°12'30''N, 33°51'31''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Гаврилівка, площа - 200 га 5 47°11'22''N, 33°47'59''E 47°10'53''N, 33°47'7''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Дудчани, площа 75 га 6 47°7'18''N, 33°46'52''E 47°7'1''N, 33°46'39''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Саблуківка, площа - 50 га 7 47°6'22''N, 33°46'5''E 47°4'51''N, 33°43'34''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Качкарівка, площа - 212,5 га 8 47°0'22''N, 33°39'31''E 46°59'59''N, 33°39'16''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Республіканець, площа - 62,5 га 9 46°57'31''N, 33°37'3''E 46°55'37''N, 33°35'44''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Червоний Маяк, площа - 212,5 га 10 46°52'56''N, 33°35'36''E 46°051'36''N, 33°31'0''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Зміївка, площа 287 га 11 46°51'25''N, 33°30'6''E 46°51'3''N, 33°28'39''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Новоберислав, площа - 115 га 12 46°50'47''N, 33°27'43''E 46°49'3''N, 33°23'39''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - м. Берислав, площа - 275 га 13 46°47'33''N, 33°22'0''E 46°47'14''N, 33°21'34''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Веселе, площа 25 га 14 47°25'19''N, 34°4'29''E 47°23'26''N, 34°2'20''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Бабино, площа 275 га 15 47°21'13''N, 34°1'15''E 47°20'5'' N, 34°1'33''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Нижній Рогачик, площа - 100 га 16 47°15'2'' N, 33°59'25''E 47°12'56''N, 33°58'21''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Мала Лепетиха, площа - 225 га 17 47°12'33''N, 33°57'59''E 47°9'23''N, 33°53'49''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - смт Велика Лепетиха, площа - 801 га 18 47°8'15''N, 33°51'16''E 47°5'31''N, 33°50'19''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Князе Григорівка, площа - 287 га 19 47°3'30'' N, 33°48'26''E 47°2'43'' N, 33°47'19''E 47°2'52''N, 33°47'32''E 47°2'23'' N, 33°46'14''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Заводівка, площа - 150 га 20 47°1'24''N, 33°44'51''E 46°59'57''N, 33°42'20''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - смт Горностаївка, площа - 250 га 21 46°58'39''N, 33°42'2''E 46°55'0''N, 33°41'22''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Каїри, площа 350 га 22 46°51'22''N, 33°38'23''E 46°50'50''N, 33°38'16''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Василівка, площа - 50 га 23 46°50'20''N, 33°38'2''E 46°49'49''N, 33°37'29''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Софіївка, площа 55 га 24 46°49'0''N, 33°34'10''E 46°49'3''N, 33°32'26''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Любимівка, площа - 112,5 га 25 46°49'3''N, 33°32'26''E 46°48'6''N, 33°27'5''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - м. Каховка, площа 355 га 26 46°48'6''N, 33°27'5''E 46°46'13''N, 33°24'21''E Відкрита частина Каховського водосховища в глиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - м. Таврійськ, площа - 50 га Затоки Каховського водосховища (Херсонська область) 1 47°27'25''N, 33°54'9''E 47°26'36''N, 33°55'55''E Затока Осокорівська, площа - 30 га, акваторія від верхів’я затоки до межі, яка проходить через пункт базування рибалок, на протилежний берег 2 47°21'51''N, 33°56'51''E 47°21'33''N, 33°57'42''E Затока Золота Балка, площа - 24 га, акваторія від верхів’я затоки до межі, яка проходить через пункт базування рибалок, на протилежний берег 3 47°11'5''N, 33°45'52''E 47°10'47''N, 33°46'35''E Затока Дудчани, площа - 26 га, акваторія від дамби автодороги Берислав - Мар’янське до межі, яка проходить через пункт базування рибалок, на протилежний берег 4 47°5'17''N, 33°40'10''E 47°4'21''N, 33°38'53''E Затока Милове Коліно, площа - 70 га, акваторія від східного верхів’я уздовж дамби автодороги Берислав Мар’янське до межі, яка проходить через головну насосну станцію "Софіївка", на протилежний берег 5 46°55'10''N, 33°35'26''E 46°54'56''N, 33°35'41''E Затока Балка Широка, площа - 30 га, акваторія від верхів’я затоки та прилеглої відкритої частини Каховського водосховища в глиб до 500 м 6 46°52'1''N, 33°29'9''E 46°51'28''N, 33°30'16''E Затока Дрімайлівська, площа - 125 га, акваторія від верхів’я затоки до відкритої частини Каховського водосховища