Resolution No. 752-r of the Cabinet of Ministers validating the State Strategy for ensuring equal rights and opportunities for women and men for the period until 2030 and approval of the operational plan for its implementation for 2022-2024

1. Схвалити Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року (далі - Стратегія), що додається.

2. Затвердити операційний план з реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року на 2022-2024 роки (далі - операційний план), що додається.

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану врахувати у місцевих програмах питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків з урахуванням положень Стратегії та завдань і заходів операційного плану, затвердженого цим розпорядженням.

4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити: виконання завдань та заходів операційного плану у межах і за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством; подання щороку починаючи з 2023 року до 15 лютого Національній соціальній сервісній службі інформації про стан виконання операційного плану та фактичні видатки на його реалізацію для її узагальнення та подання до 10 березня Міністерству соціальної політики.

5. Міністерству соціальної політики забезпечити: інформування Кабінету Міністрів України щороку починаючи з 2023 року до 1 квітня року, наступного за звітним, про стан виконання операційного плану; подання Кабінету Міністрів України до 1 грудня 2024 р. проекту операційного плану з реалізації Стратегії на 2025-2027 роки та до 1 грудня 2027 року - проекту операційного плану з реалізації Стратегії на 2028-2030 роки. Прем'єр-міністр Д. ШМИГАЛЬ України Інд. 80 СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 р. № 752-р ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року Нормативно-правові акти у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків визнано в усьому світі найважливішим чинником досягнення сталого розвитку, а також умовою побудови правової та демократичної держави, в якій гарантуються та забезпечуються права і свободи людини. Щороку після прийняття на четвертій Всесвітній конференції із становища жінок 15 вересня 1995 р. Пекінської декларації (далі - Пекінська декларація) та затвердження резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 р. № 70/1 Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року Організація Об’єднаних Націй (далі - ООН) підводить підсумки поступу держав-членів на шляху до забезпечення гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок у всіх сферах життя суспільства. Кожні чотири роки Україна подає звіт з виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, ратифікованої в 1980 році. Схвалення Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року (далі - Стратегія) зумовлено необхідністю забезпечення реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, вдосконалення механізмів її реалізації. Стратегія спрямована на об’єднання суспільства у розумінні цінностей прав і свобод людини, що забезпечуються та захищаються на основі принципів рівності та недискримінації для всіх жінок і чоловіків, хлопців та дівчат, на консолідацію дій центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, соціальних партнерів, громадських об’єднань, інших представників та представниць громадянського суспільства, закладів, установ та організацій різних сфер, приватного сектору тощо для реалізації міжнародних та національних зобов’язань щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків для сталого розвитку держави у всіх сферах. Стратегія розроблена відповідно до Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 (цілі 5-11, 15-17), індикаторів, у розрізі яких здійснюється збір даних для моніторингу реалізації цілей сталого розвитку, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 686 “Питання збору даних для моніторингу реалізації цілей сталого розвитку”, а також переліку індикаторів, у розрізі яких здійснюється збір даних для моніторингу гендерної рівності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1517 “Питання збору даних для моніторингу гендерної рівності”. Стратегія сприятиме виконанню завдань у сфері гендерної рівності в межах реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також зобов’язань щодо євроатлантичної інтеграції, Директив Європейського Союзу щодо недискримінації та забезпечення гендерної рівності. Реалізація Стратегії сприятиме ефективному виконанню завдань, визначених: Указами Президента України від 24 березня 2021 р. № 119 “Про Національну стратегію у сфері прав людини”, від 2 червня 2021 р. № 225 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 р. “Про Стратегію людського розвитку”; постановами Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 “Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155), від 24 лютого 2021 р. № 145 “Питання Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 19, ст. 804), від 3 березня 2021 р. № 179 “Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015); розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 1128 “Про схвалення Концепції комунікації у сфері гендерної рівності”, від 28 жовтня 2020 р. № 1544 “Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року”, від 16 грудня 2020 р. № 1578 “Про затвердження плану заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц” з утвердження гендерної рівності”, від 24 лютого 2021 р. № 149 “Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021-2022 роках” (щодо забезпечення відкритого доступу до гендерно дезагрегованих даних), від 14 квітня 2021 р. № 366 “Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року”, від 28 липня 2021 р. № 866 “Про схвалення Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року”. Стратегічні цілі Стратегії визначено відповідно до напрямів, передбачених Пекінською декларацією. Реалізація Стратегії здійснюватиметься з урахуванням міжнародних інструментів ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (далі - ОБСЄ), рекомендацій міжнародних моніторингових інституцій у сфері прав людини, Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок, Комісії ООН зі становища жінок тощо. Аналіз поточного стану, основні проблеми та тенденції у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Протягом останніх десятиліть Україна досягла значного прогресу в забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах та приєдналася до всіх основних міжнародних договорів у сфері гендерної рівності та прав жінок, зокрема Пекінської декларації, Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Факультативного протоколу до неї, відповідних конвенцій Міжнародної організації праці, Конвенції про права осіб з інвалідністю. Україна є учасницею ключових міжнародних договорів з прав людини, зокрема Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У 2020-2021 роках Україна отримала офіційний статус учасниці таких міжнародних ініціатив, як “Партнерство Біарріц” і “Коаліція дій для сприяння досягненню гендерної рівності”, набула членства у Міжнародній коаліції за рівну оплату праці (EPIC), а також приєдналася до Групи друзів жінок, миру й безпеки, чим продемонструвала прихильність до реалізації резолюцій Ради Безпеки ООН 1325 (2000), 1820 (2008), 1888 (2009), 1889 (2009), 1960 (2010), 2106 (2013) , 2122 (2013), 2242 (2015), 2467 (2019) та 2493 (2019). В цілому нормативно-правову базу щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків удосконалено. Зокрема, Виборчий кодекс України доповнено 40-відсотковими гендерними квотами під час формування партіями загальнодержавного та регіональних виборчих списків, внесено зміни до законодавства України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, а також щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною. Завдяки реалізації Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 р. № 273 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 33, ст. 1165), вдалося досягти очікуваних результатів щодо збільшення представництва жінок у Верховній Раді України, міських та обласних радах, скорочення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків, включення гендерного компонента в нормативно-правові акти. Станом на серпень 2021 року більше ніж 80 органів місцевого самоврядування в Україні підписали Європейську хартію рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад, розроблену у 2004 році Радою європейських муніципалітетів і регіонів (РЄМР) (далі - Хартія). Хартія, підтримана Європейською Комісією, закликає органи місцевого самоврядування взяти на себе зобов’язання використовувати існуючі повноваження і партнерство для досягнення більшої рівності своїх громадян. Підписання Хартії органами місцевого самоврядування демонструє готовність дотримуватися принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та реалізувати зобов’язання у сфері гендерної рівності на території територіальної громади. Пріоритети, заходи та ресурси для їх реалізації відображаються у відповідному плані дій органу місцевого самоврядування. Незважаючи на позитивні зрушення у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, гендерна нерівність ще існує у багатьох сферах. Згідно із звітом Всесвітнього економічного форуму за 2020 рік Україна втратила порівняно з попереднім роком 15 позицій у рейтингу за Індексом гендерної нерівності, посівши 74 місце серед 156 держав (щодо економічних можливостей - 44 місце, освіти - 27 місце, охорони здоров’я - 41 місце, політичних можливостей - 103 місце). Це пов’язано із пришвидшенням темпів розвитку інших держав у сфері забезпечення гендерної рівності, а також недостатнім рівнем практики застосування центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування людиноцентричних гендерних підходів у своїй діяльності, зокрема під час формування, реалізації, моніторингу та оцінювання загальнодержавної, регіональної та місцевої політики, стратегічних та програмних документів. Військова агресія Російської Федерації проти України загострює існуючі проблеми та створює нові виклики для різних груп жінок і чоловіків, серед яких переміщення, втрата доходу та ризик бідності, насильство, зокрема сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, на тимчасово окупованих територіях, ризики торгівлі людьми. Так, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 15 травня 2022 р. близько 6,2 млн. осіб внаслідок російського вторгнення змушені були покинути свої домівки та поїхати за кордон. Переважно це жінки з дітьми, жінки похилого віку, особи з інвалідністю. За даними швидкої гендерної оцінки, проведеної структурою ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в Україні (далі - ООН Жінки), у відносно безпечних областях України, куди масово почали переміщуватися жінки, чоловіки, діти із областей, у яких тривали активні бойові дії, ресурси для зручного розміщення переселенців швидко вичерпалися. Сотні тисяч сімей вимушені були розміщуватися у приміщеннях без належних гігієнічних та санітарних умов, непридатних для тривалого перебування. Критично важлива цивільна інфраструктура в більшості постраждалих областей України зруйнована/пошкоджена, а в інших областях працює на максимальній потужності. У зв’язку з обмеженими можливостями забезпечення догляду за дітьми дошкільного віку жінки з такими дітьми не мають змоги продуктивно працювати. Також обмеженим є доступ таких жінок до охорони здоров’я та освіти. Засоби до існування здебільшого забезпечуються за рахунок соціальної підтримки, яку надає Уряд, та гуманітарної допомоги. З початком війни рівень зайнятості населення стрімко знизився, особливо в приватному секторі. Для багатьох сімей, передусім неповних, сімей осіб з інвалідністю соціальна підтримка стала єдиним джерелом доходу. Станом на квітень 2022 року жінки становили близько 72 відсотки одержувачів соціальної допомоги. Бойові дії тривають і людські втрати збільшуються як серед цивільного населення, так і серед військових. Військовослужбовці Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України використовують сексуальне насильство як засіб війни. Механізм захисту постраждалих від насильства обмежений, оскільки правоохоронні органи України тимчасово не мають доступу до цих територій. Існують ризики торгівлі людьми на тимчасово окупованих територіях України та після перетину кордону. Правозахисники та представники вразливих груп населення, зокрема ВІЛ-інфіковані, жінки з інвалідністю, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, стикаються з підвищеним ризиком насильства. Для забезпечення стійкості України, її відновлення та подальшого розвитку важливим є збереження досягнень державної політики у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також інтеграція гендерного підходу в усі стратегії, програми розвитку, застосування гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі. Це забезпечить рівну участь і врахування потреб та інтересів жінок і чоловіків, які належать до різних груп населення, у процесах відновлення та розвитку держави. Національний механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків В Україні посилено національний інституційний механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. У 2017 році питання координації державної політики у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків віднесено до компетенції Віце- прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Крім того, запроваджено посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. № 784 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 73, ст. 2320) утворено Комісію з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (далі - Комісія), яку очолює Віце- прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. До її складу входять заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, які призначені уповноваженими особами (координаторами) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у відповідних центральних органах виконавчої влади. З метою належного реагування на виклики щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, у травні 2022 року із числа членів Комісії утворено міжвідомчу робочу групу з протидії такому насильству. Для ефективної роботи національного механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в умовах повномасштабної війни важливо забезпечити його стійкість та гнучкість з метою реагування на нові виклики. Для створення системи забезпечення гендерної рівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства та подолання дискримінації: прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 930 “Деякі питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 84, ст. 2697), якою затверджено типові положення про відповідальний підрозділ з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та про радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі; затверджено Інструкцію щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів (наказ Мінсоцполітики від 7 лютого 2020 р. № 86), якою встановлено загальні вимоги до застосування гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів з метою виконання норм Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”; затверджено Методичні рекомендації щодо оцінювання гендерного впливу галузевих реформ (наказ Мінсоцполітики від 14 квітня 2020 р. № 257), якими визначено алгоритм оцінювання ймовірних та/або наявних наслідків реалізації галузевих реформ на становище різних груп жінок і чоловіків. З метою удосконалення порядку проведення гендерно-правової експертизи внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 “Питання проведення гендерно-правової експертизи” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 96, ст. 3173). Забезпечення гендерних підходів під час формування, реалізації, моніторингу та оцінювання державної політики ґрунтується на використанні статистичних даних з розподілом за статтю, віком, місцем проживання, наявністю інвалідності та іншими релевантними ознаками. Перелік індикаторів, у розрізі яких проводиться збір даних для моніторингу гендерної рівності, включає 226 показників. Разом з тим перелік адміністративних даних, що формуються органами державної влади, потребує перегляду з метою включення гендерно чутливих показників. Рівень застосування органами державної влади під час формування державної політики розподілу наявних даних за статтю залишається низьким, що не дає змоги враховувати потреби окремих груп жінок і чоловіків, передусім тих, які зазнають дискримінації за декількома ознаками, отже, порушує один із принципів Цілей сталого розвитку - не залишати нікого осторонь. На виконання Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 р. № 273 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 33, ст. 1165), а також Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544, розпочато проведення системних навчань з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків для державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, представників сектору безпеки та оборони. Зокрема, Національним агентством України з питань державної служби за підтримки ООН Жінки розроблено та затверджено короткострокові програми підвищення кваліфікації “Гендерний підхід в управлінні людськими ресурсами на державній службі”, “Інтеграція гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів”. У 2020 році навчання за цими програмами пройшли 400 осіб. Згідно з результатами всеукраїнського опитування, проведеного Національним демократичним інститутом міжнародних відносин у 2018 році, 77 відсотків українців (81 відсоток жінок і 73 відсотки чоловіків) вважають рівність важливою. Дослідження, проведене зазначеним інститутом у 2019 році, засвідчило збільшення заінтересованості громадян України питаннями забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та готовність підтримати жінок під час виборів. Відповідно до Всеукраїнського телефонного опитування “Можливості та перешкоди на шляху демократичного переходу України”, проведеного у 2020 році, 64 відсотки українців вважають, що і чоловіки, і жінки рівною мірою мають бути представлені у політиці. Результати зазначених досліджень свідчать про готовність суспільства в цілому до активних перетворень у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Разом з тим стійкими залишаються гендерні стереотипи. Незважаючи на доповнення загальних програм підвищення кваліфікації питанням забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, що визначено Положенням про систему професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 106 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 648), все ще низьким залишається рівень розуміння проблематики гендерної рівності державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування. Про це свідчать соціологічні опитування, проведені у 2020 році соціологічною групою “Рейтинг”, Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. Внаслідок цього спостерігається недостатній рівень застосування гендерних підходів у діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, зокрема щодо врахування потреб та інтересів різних груп жінок і чоловіків на етапах формування, реалізації та моніторингу політики, планування та розподілу бюджетних коштів, надання послуг. Відсутня практика проведення гендерно-правової експертизи законопроектів, ініціаторами яких є народні депутати України. З огляду на викладене нормативно-правова база потребує подальшого приведення у відповідність з міжнародними стандартами. Механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства потребує розвитку на всіх рівнях. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у прийнятті рішень За 2015-2021 роки в Україні введення квот сприяло зростанню представництва жінок у Верховній Раді України та місцевих радах: у Верховній Раді України - до 20,7 відсотка (за даними Держстату), в обласних радах - до 27,8 відсотка, міських радах міст обласного значення - до 30,1 відсотка (за даними Мінсоцполітики), районних радах - до 34,3 відсотка. Водночас у 2020 році серед голів сільських і селищних рад лише 16,5 відсотка жінок (у 2015 році - 31,3 відсотка). За даними моніторингу, проведеного у 2020 році міжнародним благодійним фондом “Український жіночий фонд”, внаслідок децентралізації зменшилося представництво жінок у селищних та сільських радах (37,9 відсотка та 41 відсоток відповідно порівняно з 46,1 відсотка та 55,7 відсотка у радах попереднього скликання). Жінки недостатньо представлені на рівні прийняття рішень в органах виконавчої влади. У 2020 році до складу Кабінету Міністрів України входило 13 відсотків жінок, серед керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників було 22,8 відсотка жінок (за даними Держстату), серед державних службовців категорії “А” (вищий корпус державної служби) - 33,3 відсотка (за даними НАДС станом на 31 грудня 2020 року). Позиції рейтингу України в Індексі гендерної нерівності щодо політичної участі жінок залишаються низькими (103 місце серед 156 держав), зокрема 98 місце - щодо представництва жінок у Парламенті, 110 місце - щодо представництва жінок на вищих керівних посадах. Множинна дискримінація та права жінок Вразливі групи жінок (ВІЛ-інфіковані, жінки похилого віку, жінки з інвалідністю, жінки, які проживають у сільській місцевості, жінки, які належать до національних меншин) часто зіштовхуються з множинними формами дискримінації. У зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України у 2014 році до вразливих груп увійшли внутрішньо переміщені особи, ветерани війни з числа учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 р. - також жінки, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та/або під юрисдикцією інших держав (проживають у зоні бойових дій, перебувають у полоні, примусово вивезені до Російської Федерації, проживають на тимчасово окупованих територіях, перебувають за кордоном). За даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 1 січня 2022 р. на обліку перебували 1477114 переселенців з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. Частка жінок серед внутрішньо переміщених осіб становить 59 відсотків, серед безробітних внутрішньо переміщених осіб - 63 відсотки. Після 24 лютого 2022 р. кількість внутрішньо переміщених осіб суттєво зросла. Так, за даними Міжнародної організації з міграції, станом на 15 травня 2022 р. понад 8 млн. громадян України можуть вважатися внутрішньо переміщеними особами. Згідно з гендерним аналізом результатів всеукраїнського опитування “Внутрішнє переміщення в Україні: урахування гендерного компонента в локальних політиках” жінки з числа внутрішньо переміщених осіб є економічно більш вразливі, ніж чоловіки (27,5 відсотка опитаних жінок порівняно з 20,7 відсотка опитаних чоловіків змушені економити на їжі). Жінки часто фінансово залежать від чоловіків чи інших членів родини, а також частіше, ніж чоловіки, виховують дітей без іншого з подружжя. Близько 55,6 відсотка представників ромської національної меншини, переміщених із тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганських областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, опитаних міжнародною благодійною організацією “Ромський жіночий фонд “Чіріклі”, не зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи, що позбавляє їх соціального захисту та допомоги. Відповідно до результатів дослідження щодо статусу жінок з числа ветеранів війни та послуг, які їм надаються, проведеного у грудні 2019 р. - березні 2020 р. Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, досі існує упереджене ставлення до жінок. Лише третина опитаних не зверталися за медичною допомогою після повернення із зони проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил. Понад 10 відсотків опитаних звертаються за такою допомогою регулярно. Більше половини учасниць бойових дій, які повернулися з Донбасу, мали психологічні труднощі соціальної адаптації. При цьому допомога психолога повністю задовольнила третину тих, хто звертався за допомогою. На думку ветеранів війни, найбільш ефективними є індивідуальні, а не групові консультації та допомога військових психологів. Основними потребами опитаних визначено забезпечення житлом, приватизацію земельних ділянок, санаторно-курортне лікування, надання матеріальної допомоги та медичне забезпечення. Участь у подіях, пов’язаних із ризиком для життя, травмує психічне здоров’я чоловіків і жінок із числа учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил та внутрішньо переміщених осіб із зони військового конфлікту. Порушення, що розвиваються після пережитої психологічної травми, впливають на всі рівні людського функціонування (фізіологічний, психологічний, соціальний, особистісний, професійний тощо). У разі неотримання відповідної допомоги згодом психологічні проблеми загострюються, що може призвести до ситуацій, коли виникає загроза життю або здоров’ю учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил та внутрішньо переміщених осіб, а також негативно вплинути на стосунки з близькими людьми. Основними проблемами осіб з інвалідністю є високий рівень зубожіння серед таких осіб та сімей, у складі яких є особи з інвалідністю, недоступність (архітектурна, інформаційна, фінансова тощо) об’єктів та послуг у всіх сферах життєдіяльності, а також відсутність у надавачів усіх видів послуг та в їх отримувачів із числа чоловіків та жінок з інвалідністю необхідних знань щодо прав таких осіб. Згідно з результатами всеукраїнського опитування “Думки і погляди населення України”, проведеного у вересні 2020 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення громадської організації “Боротьба за права” в межах проекту “FIGHT FOR RIGHT”: зміцнення захисту прав людей з інвалідністю” за підтримки Фонду прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні, у жінок з інвалідністю порівняно з чоловіками частіше виникають проблеми працевлаштування (37,6 відсотка), отримання медичних послуг (14,4 відсотка), а також у побуті (11,6 відсотка). Результати дослідження “Гендерні аспекти, розвиток сільського господарства та сільських територій - Україна”, проведеного у 2021 році Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, свідчать про обмежену доступність багатьох послуг, зайнятості та правосуддя для жінок, які проживають у сільській місцевості, високий рівень маргіналізації та обмежень доступу до базових послуг, отримання освіти та працевлаштування для ромських жінок, які проживають у сільській місцевості. За даними Добровільного національного огляду щодо Цілей сталого розвитку в Україні 2020 року, спостерігається недостатня правова обізнаність громадян з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та дискримінації за ознакою статі, а також недостатня поінформованість щодо процедур, органів та установ, які протидіють дискримінації у різних сферах. Жінки і чоловіки нерідко відмовляються від захисту своїх прав. Зокрема, згідно із загальнонаціональним опитуванням “Що українці знають і думають про права людини: оцінка змін”, проведеним у жовтні 2020 року Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва разом з Центром прав людини ZMINA за підтримки проекту Програми розвитку ООН в Україні “Права людини для України”, що фінансується Міністерством закордонних справ Данії, 49,9 відсотка жінок і 37,7 відсотка чоловіків, які потрапляли в ситуації порушення власних прав, вважають захист своїх прав марною витратою часу і сил. 20,7 відсотка жінок та 19,6 відсотка чоловіків назвали причиною відмови від захисту своїх прав брак коштів. Крім того, у засобах масової інформації, на правових порталах недостатньо висвітлюються позитивні приклади захисту порушених прав жінок і чоловіків в адміністративному та судовому порядку (рішення на користь жінок/чоловіків із числа заявників, що прийняті уповноваженими органами та/або рішень судів). Важливими завданнями є забезпечення застосування гендерного підходу в гуманітарній діяльності, у процесах відновлення та розвитку України, зокрема у програмах та заходах, які здійснюють органи влади, міжнародні організації та громадські об’єднання. Насильство за ознакою статі За результатами дослідження “Благополуччя та безпека жінок”, проведеного ОБСЄ та Фондом народонаселення ООН у 2019 році, 67 відсотків українських жінок, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, зазнавали фізичного, психологічного або сексуального насильства у віці від 15 років. За даними Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, роботу якої з 1997 року забезпечує громадська організація “Ла Страда-Україна”, з майже 30 000 звернень, отриманих у 2020 році, понад 96 відсотків стосувалися питань запобігання та протидії домашньому насильству та гендерній дискримінації, 84 відсотки звернень надійшли від жінок. Актуальною залишається проблема низького рівня доступності осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі, зокрема домашнього насильства, особливо у сільській місцевості, до якісних комплексних послуг. Це пов’язано з недостатньою кількістю загальних та спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, обмеженістю людських ресурсів, зокрема недостатньою кількістю фахівців з соціальної роботи, психологів, а також із недостатнім рівнем спеціальних знань і навичок у фахівців (особливо новопризначених), психологічним “вигоранням” фахівців. Для розбудови мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, у Державному бюджеті України на 2021 рік передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 274,2 млн. гривень. Завдяки цій субвенції 124 громади отримали кошти для утворення 30 притулків, 38 денних центрів, 58 консультативних служб і придбання 41 автомобіля для мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, що діють при притулках. Також покращено рівень надання соціальних послуг у 16 діючих притулках. В Україні станом на 6 травня 2022 р. створено (в тому числі у 2021 році за рахунок державної субвенції) 805 спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, з яких виконують свої функції 649 (43 притулки, 36 денних центрів соціально- психологічної допомоги, 87 спеціалізованих служб первинного соціально- психологічного консультування, 483 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги). У зв’язку з війною не виконують свої функції 19 відсотків спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. З числа таких служб 44 відсотки перебувають на окупованих територіях, 28 відсотків тимчасово призупинили свою діяльність, 21 відсоток не розпочали роботи до введення воєнного стану, 5 відсотків виконують інші функції, 2 відсотки приміщень таких спеціалізованих служб пошкоджені внаслідок обстрілів. Наказом Мінсоцполітики від 30 листопада 2020 р. № 787 затверджено Методику визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. За даними Добровільного національного огляду щодо Цілей сталого розвитку в Україні 2020 року, зросла кількість осіб, які були охоплені інформаційними кампаніями щодо запобігання та протидії домашньому насильству. Разом з тим все ще спостерігається високий рівень терпимості до проявів насильства, зокрема психологічного і економічного, поширення проявів стигматизації та байдужого ставлення до постраждалих від насильства дітей, жінок і чоловіків, відсутність у переважної більшості населення усвідомлення насильства за ознакою статі, домашнього насильства як порушення прав людини. Розширення доступу до інтернет-ресурсів, широке використання соціальних медіа призвели до появи кібернасильства. До нього особливо чутливими є дівчата та жінки. Кібернасильство може виражатися у різних формах: у порушенні із застосуванням цифрових технологій приватного життя, заволодінні інформацією на комп’ютері жертви, поширенні такої інформації та маніпуляціями з нею чи зображеннями, зокрема приватного характеру. Існує потреба у забезпеченні безпечного цифрового простору, що розширює можливості жінок і чоловіків, зокрема похилого віку, та впровадженні дієвого алгоритму спільних дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських об’єднань, благодійних організацій, представників спільнот та потерпілих від кібернасильства, а також інформуванні. Однак відсутність збору даних щодо випадків кібернасильства не дає змогу оцінити реальний рівень онлайн-загроз. Розпочавши 24 лютого 2022 р. широкомасштабне вторгнення в Україну, Російська Федерація з перших днів вторгнення застосовує заборонені міжнародним гуманітарним правом засоби та методи ведення війни, зокрема такі, як зґвалтування та інші форми сексуального насильства. На всіх територіях України, які були звільнені від російських окупантів, зокрема у Херсонській, Харківській, Чернігівській, Київській, Донецькій, Луганській областях, фіксуються численні випадки вчинення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, військовими Російської Федерації. На спеціальну телефонну лінію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яка почала діяти з 1 квітня 2022 р. за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), станом на 1 травня 2022 р. за психологічною допомогою звернулося близько 700 осіб. Потребують удосконалення система документування та розслідування заяв про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, збору даних з розподілом за статтю, віком, ознакою інвалідності, характером стосунків між постраждалими від домашнього насильства/насильства за ознакою статі та кривдниками. Потребує подальшого розвитку механізм взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом. Для удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, зокрема в умовах децентралізації, з урахуванням міжнародних стандартів, Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, Указу Президента України від 21 вересня 2020 р. № 398 “Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства”, а також з метою підвищення ефективної взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 145 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 19, ст. 804) затверджено Державну соціальну програму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року. У межах міжнародних ініціатив “Партнерство Біарріц” та “Коаліції дій для сприяння досягненню гендерної рівності”, яка включає коаліцію “Гендерно- зумовлене насильство”, Україна взяла на себе зобов’язання щодо розвитку мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, удосконалення роботи “гарячої лінії” за номером 1547 з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, а також підтримки громадських об’єднань, які надають послуги постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. 20 червня 2022 р. Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, вчинену 11 травня 2011 р. в м. Стамбулі. У зв’язку із широкомасштабною агресією Російської Федерації проти України потребує оновлення Національний план дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544. Забезпечення гендерної рівності з метою запобігання збройному конфлікту та постконфліктного відновлення Збройна агресія Російської Федерації проти України та тимчасова окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, а також повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації у 2022 році на територію України, зокрема з території Республіки Білорусь, призводить до загибелі та створює різні ризики для безпеки жінок і чоловіків. Водночас статистичні дані про кількість загиблих військовослужбовців та цивільного населення, полонених, заручників, зниклих без вісти, примусово вивезених на тимчасово окуповані території та території під юрисдикцією держави-агресора, з розподілом за статтю недоступні. Серед існуючих проблем також є нерівність у доступі жінок і чоловіків до прийняття рішень, ресурсів, а також стереотипи щодо соціальних ролей жінок і чоловіків у суспільному та політичному житті, що негативно впливає на представництво та участь жінок у таких процесах. Жінки значно менше, ніж чоловіки, залучаються до врегулювання та розв’язання міжнародного збройного конфлікту в Україні у складі структур безпеки і оборони, офіційних переговорних місій. Так, у 2020 році до складу тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на окремих територіях сходу України включено лише дві жінки від України, до посадових обов’язків яких належать гуманітарні та соціально-економічні питання. У контексті повномасштабної війни та процесів деокупації, післявоєнного відновлення та перехідного (відновного) правосуддя дуже важливо врахувати потреби, потенціал різних груп жінок і чоловіків, які постраждали внаслідок війни, та забезпечити збалансовану участь жінок і чоловіків у прийнятті відповідних рішень. За даними Збройних Сил, загальна кількість жінок у Збройних Силах зростає. У березні 2021 року жінки становили 15,6 відсотка загальної кількості військовослужбовців. Крім того, у 2021 році вперше в історії Збройних Сил було присвоєно військове звання бригадного генерала медичної служби жінці-військовослужбовцю - командувачу Медичних сил Збройних Сил. З прийняттям у 2018 році Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях” жінки проходять військову службу на рівних засадах з чоловіками (доступ до посад і військових звань, обсяг відповідальності під час виконання обов’язків військової служби, призначення військовослужбовців у добовий наряд, відправлення у відрядження і звільнення від проходження зборів). Однак деякі посади залишаються недоступними для жінок, зокрема посади офіцерського складу, пов’язані з використанням отруйних речовин, а також на підводних човнах і надводних кораблях, в управліннях бригад підводних кораблів, крім спеціальностей морально-психологічного та медичного забезпечення. Існують окремі випадки насильства і сексуальних домагань щодо жінок у силових відомствах та жінок-військовослужбовців. У 20-ту річницю Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544 затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, який став другим національним планом впровадження цієї Резолюції. Бідність населення Жінки, маючи в середньому нижчий, ніж чоловіки, рівень доходів, частіше потрапляють у ситуації багатовимірної бідності. Жінки більше потребують забезпечення соціальними гарантіями та послугами, оскільки саме вони через існуючі стереотипи є відповідальними за організацію побуту домогосподарства, піклування про дітей та непрацездатних членів родини. Серед бідного населення переважають жінки передусім похилого віку та жінки, які самостійно виховують дітей. Соціальні показники свідчать, що жінки більше, ніж чоловіки, залежать від забезпечення соціальною допомогою та соціальними послугами, адже рівень їх доходів значно менший. Згідно з оперативною гендерною оцінкою становища та потреб жінок у зв’язку із ситуацією з гострою респіраторною хворобою COVID- 19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 в Україні, проведеною у 2020 році ООН Жінки, дві третини осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах, потребують забезпечення соціальними послугами і є отримувачами адресної та грошової допомоги, - це жінки. Зниження рівня бідності серед усіх соціальних і демографічних груп населення, а також зменшення розриву доходів між найбагатшими та найбіднішими верствами населення є індикаторами досягнення Стратегічної цілі 4 “Підвищення рівня життя, активізація зайнятості та забезпечення соціальної підтримки населення” Стратегії людського розвитку, затвердженої Указом Президента України від 2 червня 2021 р. № 225 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 р. “Про Стратегію людського розвитку”. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну погіршило становище різних верств населення, здебільшого жінок. Нині проводяться дослідження щодо впливу війни як на економіку загалом, так і на становище різних груп населення, зокрема щодо кількості населення, яке опинилося або може опиниться за межею бідності (з розподілом за статтю). Результати цих досліджень мають бути враховані в стратегіях відновлення та розвитку України після війни. Освіта та навчання Економічна незалежність особи тісно пов’язана з рівнем її освіти. У Законі України “Про освіту” є норма щодо сприяння навчанню протягом життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. За Індексом гендерної нерівності Україна щодо освіти займає у рейтингу одну з найвищих позицій (27 місце). Майже 100 відсотків становить рівень грамотності, високий і збалансований рівень залученості дівчат та хлопців до освіти (базовою середньою освітою охоплено 92,7 відсотка дівчат та 90,7 відсотка хлопців, середньою - відповідно 86,1 відсотка та 85,3 відсотка, вищою відповідно - 88,8 відсотка та 76,8 відсотка). Водночас проблемою залишається доступ до такої освіти різних груп жінок і чоловіків, передусім з числа тих, які проживають у сільській місцевості, осіб з інвалідністю, передпенсійного віку, які потребують перекваліфікації. Найгострішою є проблема освіти ромських дітей, які часто не відвідують школу, рано припиняють навчання. Поширення ранніх шлюбів серед ромського населення перешкоджає дівчатам здобувати освіту і відповідно отримувати гідну професійну реалізацію в майбутньому. Дослідження доводять, що раннє материнство обмежує можливості здобуття якісної освіти, професійної реалізації та особистого розвитку дівчат. Представники вразливих груп жінок і чоловіків, зокрема осіб похилого віку, осіб, які проживають у сільській місцевості, віддалених гірських районах, ромської національної меншини, мають обмежений доступ до новітніх цифрових технологій та користування Інтернетом. За даними Держстату, за 2020 рік 35,7 відсотка сільського населення протягом року не користувалося послугами Інтернету, зокрема 72,7 відсотка жінок віком від 60 до 74 років, 96,1 відсотка жінок, яким виповнилося 75 років і більше. Гендерні аспекти все ще недостатньо враховуються під час формування та реалізації освітньої політики, що призводить до фемінізації зайнятості у сфері освіти, збереження гендерних стереотипів та наявності дискримінаційного змісту навчального контенту на всіх освітніх рівнях. Згідно із звітом “Вибір вищої освіти: гендерний аналіз” незалежного аналітичного центру Cedos за 2019 рік до закладів вищої освіти зараховується майже однакова кількість випускниць та випускників закладів загальної освіти. Однак спостерігаються диспропорції часток дівчат та хлопців за спеціальностями. Так, за STEM-спеціальностями (наука, технології, інженерія, математика) навчається 23 відсотки дівчат, при цьому майже 13 відсотків з них навчаються за медичними спеціальностями; серед тих, хто навчається на математичних спеціальностях, - 25 відсотків дівчат. Такий вибір впливає на професійну сегрегацію та нерівність в оплаті праці серед жінок та чоловіків у майбутньому. За результатами національного дослідження Фонду народонаселення ООН “Чим керуються українці та українки при виборі професії: ключові чинники та стереотипи”, проведеного у 2021 році, 56 відсотків опитаних вважають, що є професії, які підходять виключно для чоловіків і виключно для жінок. Чоловіки з цим погоджуються частіше (59 відсотків), ніж жінки (53 відсотки). При цьому таку думку має половина опитаної молоді віком від 14 до 24 років. Хоча частка підручників, що враховують антидискримінаційний підхід, зросла на 42 відсотки у 2019 році якість проведення антидискримінаційної експертизи підручників не завжди висока, досі зберігається дискримінація за ознакою статі під час вивчення предметів “Трудове навчання”, “Захист України”. Спостерігається низький рівень гендерної чутливості освітян, відсутність комплексної системи гендерної освіти та спеціальних програм для підготовки фахівців з гендерних питань. В Україні діє мережа осередків гендерної освіти, створених у 40 закладах вищої освіти мм. Дніпра, Донецька, Житомира, Запоріжжя, Києва, Кривого Рогу, Луцька, Маріуполя, Ніжина, Сум, Тернополя, Харкова, Черкас та Ужгорода. Мета цієї мережі полягає в об’єднанні зусиль науковців і практиків для забезпечення сталого впровадження принципів гендерної рівності в освіту. Водночас існуючої мережі таких закладів недостатньо. У межах міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц” Кабінет Міністрів України визначив зобов’язання щодо інтеграції гендерного компонента в освітній процес (запровадження антидискримінаційної експертизи освітнього контенту та проведення гендерного аудиту закладів освіти). Охорона здоров’я Середня очікувана тривалість життя жінок у 2020 році становила 76 років, чоловіків - 66 років (за Індексом гендерної нерівності - 127 місце серед 156 держав). Відмінність у тривалості життя жінок і чоловіків значною мірою зумовлена вищим рівнем смертності від зовнішніх причин, зокрема нещасних випадків, що пов’язані з ризикованими формами поведінки чоловіків, вищим рівнем професійного впливу на чоловіків фізичних та хімічних небезпек. Чоловіки рідше звертаються за медичною допомогою на ранніх стадіях захворювання, а ускладнення форм захворювання призводить до збільшення тривалості та вартості лікування. Серед осіб із суїцидальною поведінкою, осіб без постійного місця проживання переважають чоловіки. Захворюваність на туберкульоз більш поширена серед чоловіків. За даними МОЗ, у 2020 році кількість чоловіків з уперше в житті встановленим діагнозом туберкульозу в 2,5 раза більша ніж кількість жінок, яким встановлено такий діагноз (відповідно 50 та 20 осіб у розрахунку на 100000 населення відповідної статі). Жінки в 1,4 раза частіше порівняно з чоловіками хворіють на хронічні захворювання, особливо жінки похилого віку. Вартість лікування часто є перешкодою для жінок і чоловіків, особливо тих, які належать до вразливих груп, для звернення до лікаря. Відповідно до результатів дослідження “Індекс здоров’я. Україна”, проведеного у 2018 році міжнародним фондом “Відродження”, фінансові бар’єри до лікування більше відчувають жінки, ніж чоловіки. Так, 18 відсотків жінок порівняно з 9 відсотків чоловіків зменшують кількість препаратів через брак коштів. Відмовляються або відкладають лікування з огляду на фінансові чинники жінки і чоловіки після 45 років, особливо ті, кому виповнилося 60 років і більше. Недостатнє фінансування системи охорони здоров’я призводить до недостатнього надання високоякісних медичних послуг, зокрема послуг з охорони репродуктивного здоров’я, особливо жінкам, які перебувають у тяжкому матеріальному становищі, проживають у сільській місцевості. Погіршується репродуктивне здоров’я чоловіків, поширена жіноча та чоловіча безплідність. За даними Добровільного національного огляду щодо Цілей сталого розвитку в Україні 2020 року, незадоволені потреби осіб похилого віку, які проживають у сільській місцевості, в амбулаторному лікуванні становлять в середньому 47 відсотків, у реабілітаційному поліклінічному лікуванні - 81 відсоток, у стаціонарному лікуванні - 71 відсоток, в екстреній медичній допомозі - 32 відсотки. Спостерігається зростання рівня материнської смертності. За даними Держстату, коефіцієнт материнської смертності у 2020 році становив 18,7 випадка материнської смерті на 100000 живонароджених (у 2018 році - 12,5). У сільській місцевості цей показник становив 23 випадки на 100000 живонароджених. Існує потреба у забезпеченні збереження репродуктивного здоров’я, зокрема у придбанні обладнання для медичного обстеження жінок з інвалідністю, наданні послуг, які забезпечують безпечну вагітність та пологи у сільських місцевостях та віддалених гірських районах, для ромських громад тощо. Хоча рівень підліткової народжуваності в Україні скорочується, за цим показником наша держава значно випереджає європейські держави. Серед загальної кількості дівчат, які народили у підлітковому віці, переважають дівчата із сільської місцевості. Для жінок і чоловіків важливі інформація та доступ до безпечних, ефективних та прийнятних програм планування сім’ї, а також можливість їх вибору. Усі жінки мають бути забезпечені необхідними медичними послугами для безпечної вагітності та пологів. На сьогодні існує потреба в забезпеченні рівного доступу ВІЛ-інфікованих жінок до медико-соціальних послуг, зокрема у сфері охорони сексуального та репродуктивного здоров’я, протидії стигматизуючому ставленню до ВІЛ- інфікованих людей у суспільстві. Відповідно до результатів дослідження становища ромських жінок в Україні, проведеного ООН Жінки разом із міжнародною благодійною організацією “Ромський жіночий фонд “Чіріклі”, існує стигма та дискримінація щодо ромів з боку медичних працівників, що впливає на доступ ромських жінок до медичного обслуговування (40 із 60 опитаних ромських жінок на Закарпатті сказали, що вони потерпають від дискримінації, нелюдського або принизливого ставлення з боку лікарів та інших співробітників лікарні). Проблеми охорони здоров’я зросли через пандемію, пов’язану із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Серед загальної кількості осіб, у яких було підтверджено гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, - 60 відсотків жінок. Водночас смертність чоловіків від цієї хвороби вища за смертність жінок (серед померлих - 53 відсотки чоловіків та 47 відсотків жінок). Серед медичних працівників більше жінок, і ризик зараження вірусом у них значно більший. Потребує зміцнення психічне здоров’я медичних працівників, які під час пандемії стають свідками страждань та смертей пацієнтів і перевтомлюються. Забезпечення гендерної рівності у медійній сфері Серйозною перешкодою у подоланні гендерної нерівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства є усталені гендерні стереотипи як у населення, так і у державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Засоби масової інформації часто стають джерелом поширення стереотипів. Так, експерти громадської організації “Інститут масової інформації” та спільноти “Детектор медіа” зафіксували, що у лютому 2021 року 5 із 20 досліджуваних онлайн-медіа опублікували сексистські та дискримінаційні матеріали щодо жінок. У цей же моніторинговий період українські онлайн- видання та телеканали цитували жінок як експертів у середньому у 28,2 відсотка матеріалів. Про чоловіків як експертів йдеться майже втричі частіше - у 71,8 відсотка матеріалів. Жінки-героїні є в 34 відсотків, чоловіки - у 66 відсотків матеріалів. Під час анонімного адресного опитування працівників медіа, яке було проведено у лютому 2021 року громадською організацією “Інститут масової інформації”, 37 відсотків працівників медіа зазначили, що вони б відслідковували гендерний баланс серед експертів та героїв у їх матеріалах за умови публічної підтримки гендерної політики на державному рівні та прикладів високопосадовців, 23 відсотки - за вимогою або за підтримки керівництва, 22 відсотки - у разі визнання медіаспільнотою трендовим дотримання гендерного балансу. Разом з тим 21 відсоток медійників зазначили, що їх ніщо не спонукає дотримуватися гендерного балансу в їхніх матеріалах, а 15 відсотків - що їм бракує інформації на тему гендерного балансу, щоб зрозуміти, для чого це потрібно. Спостерігається також недостатній рівень обізнаності працівників засобів масової інформації з питань недискримінації та забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та відсутність нульової толерантності до дискримінації та насильства за ознакою статі, зокрема до сексизму. Існує потреба у створенні гендерно чутливих стандартів та путівників для медіа. В Україні зростає кількість інформаційно-комунікаційних та просвітницьких кампаній про роль жінок у науці, культурі та економічному розвитку держави, а також щодо протидії домашньому насильству, популяризації відповідального батьківства та збалансованому розподілу сімейних обов’язків тощо. У 2021 році розпочато проведення гендерного моніторингу каналів телебачення України за методологією, розробленою на запит та за участю Національної ради з питань телебачення та радіомовлення за підтримки Уряду Швеції та Національного демократичного інституту міжнародних відносин. Концепція комунікації у сфері гендерної рівності сприятиме підвищенню рівня обізнаності та розуміння органами державної влади та громадськістю поняття гендерної рівності, основних напрямів державної політики, переваг для українського суспільства, а також їх першочергового значення для розвитку та миру в Україні. Економічні можливості Про нерівні економічні можливості жінок і чоловіків свідчать низька економічна активність жінок, розрив в оплаті праці жінок і чоловіків (середня оплата праці чоловіків на 20,4 відсотка перевищує оплату праці жінок). У 2020 році гендерний розрив в оплаті праці у таких видах економічної діяльності, як мистецтво, спорт, розваги та відпочинок, становив 36,5 відсотка, поштова та кур’єрська діяльність - 36 відсотків, фінансова та страхова діяльність - 32 відсотки. Це спричинено вертикальною та горизонтальною сегрегацією на ринку праці: жінки часто працюють у низькооплачуваних сферах, наприклад, у бюджетній, та на посадах нижчого рівня (в освіті у 2020 році працювало 78,3 відсотка жінок, середня заробітна плата яких становила 79,4 відсотка середньої в Україні; 81,5 відсотка жінок - у сферах охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, середня заробітна плата яких -74,3 відсотка середньої в Україні). На початок 2021 року частка жінок серед керівників юридичних осіб становила 29,2 відсотка, серед керівників концернів - лише 7,5 відсотка та серед керівників корпорацій - 12,4 відсотка. За результатами обстеження робочої сили у 2020 році серед осіб працездатного віку відповідної статі зайнятими були 61,5 відсотка жінок та 69,9 відсотка чоловіків. Найбільша відмінність у рівнях зайнятості жінок і чоловіків спостерігалася серед населення у віці 25-29 років (61,7 відсотка серед жінок та 82,1 відсотка серед чоловіків). Серед жінок більше поширена неповна та часткова зайнятість - зокрема, у структурі зайнятого населення частково зайняті жінки становлять 19,6 відсотка, чоловіки - 11,3 відсотка. Серед неформально зайнятого населення віком 15-70 років чоловіки становлять 60,4 відсотка. Неформальна зайнятість найбільш була поширена серед осіб віком 40-49 років (24,3 відсотка) та мешканців сільської місцевості (55,1 відсотка). Внаслідок поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ситуація на ринку праці ускладнилася: рівень зайнятості населення віком 15-70 років скоротився з 58,2 відсотка у 2019 році до 56,2 відсотка у 2020 році, зокрема серед жінок відповідно з 52,9 відсотка до 51,2 відсотка. Рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією Міжнародної організації праці) зріс з 8,2 відсотка до 9,5 відсотка робочої сили відповідного віку, а серед жінок - з 7,9 відсотка до 9,1 відсотка. Скоротилася зайнятість жінок, які були зайняті у роздрібній торгівлі, готельному та туристичному бізнесі - секторах, в яких жінки становлять основну частину робочої сили. За розрахунками Мінекономіки, основаними на статистичних даних ДПС, частка жінок серед фізичних осіб - підприємців у 2020 році становила 48,7 відсотка. У 2020 році частка жінок серед фізичних осіб - підприємців порівняно з 2019 роком збільшилася на 2,9 відсотка, чоловіків - на 2,1 відсотка. Натомість жінки все ще зіштовхуються з перешкодами у створенні та веденні бізнесу. До них належать: доступ до фінансів, несприятливі правила ведення бізнесу, стереотипи, вибір видів бізнесу та галузей, прогалини в інформуванні та навчанні, відсутність достатньої соціальної підтримки та мереж спеціалізованої освіти, професійна сегрегація, подвійне навантаження у зв’язку із виконанням професійних та домашніх обов’язків. Залишається на низькому рівні практика застосування позитивних дій для забезпечення представництва жінок у складі рад директорів та наглядових рад державних та приватних компаній. У сільському господарстві існують значні гендерні розриви між жінками і чоловіками. За даними Держстату, на початок 2021 року у загальній кількості фермерських господарств лише 20,8 відсотка очолюють жінки. Жінки переважно володіють фермерськими господарствами без чіткої спеціалізації та меншими за розміром. Середня оплата праці чоловіків у сільському господарстві у 2020 році на 20,3 відсотка перевищувала оплату праці жінок. Сільські жінки відіграють ключову роль у неформальній сільськогосподарській діяльності, веденні домашнього господарства, при цьому вони характеризують себе як незайняті. Вони часто зайняті сезонно або неповний робочий день. Розв’язання проблеми зайнятості у сільській місцевості матиме вирішальне значення для досягнення цілі 8 сталого розвитку України - до 2030 року забезпечити рівень зайнятості 70 відсотків населення у віці 20-64 роки. Економічні можливості жінок обмежують: нерівний розподіл сімейних обов’язків (жінки витрачають на неоплачувану хатню роботу майже у два рази більше часу, ніж чоловіки); обмежені можливості поєднання професійних та сімейних обов’язків; дискримінація та насильство за ознакою статі, зокрема сексизм та сексуальні домагання на робочому місці. Брак доступних та якісних послуг публічної інфраструктури з догляду за дітьми, особливо в сільській місцевості, обмежує можливості суспільної реалізації жінок, які мають дітей дошкільного віку. Так, за даними Держстату, охоплення дітей віком до п’яти років закладами дошкільної освіти в сільській місцевості у 2020 році становило 48,7 відсотка, у міській - 75,2 відсотка. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. № 68 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 16, ст. 543) затверджено Порядок відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніціпальна няня”. У межах цієї послуги для одного з батьків, опікунів дитини оформляються щомісячні адресні компенсаційні виплати за надані послуги по догляду за дитиною до трьох років з боку юридичних осіб або підприємців, яким законодавчо дозволено провадити таку діяльність. Такі компенсаційні виплати прирівнюються до розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років і надаються за кожну дитину, щодо якої на основі оформленого відповідним чином договору здійснюється догляд. Протягом 2019-2020 років послугою “муніціпальна няня” скористалися 71246 сімей. Під час пілотного обстеження використання часу, включаючи неоплачувану хатню та доглядову працю в домашньому господарстві, проведеного у 2020 році дослідницькою агенцією “Інфо Сапієнс” на замовлення Мінсоцполітики, виявлено, що жінки витрачають на неоплачувану хатню роботу у два рази більше часу, ніж чоловіки. У світовій практиці для збору даних щодо витрат часу населення, зокрема на неоплачувану роботу в домашньому господарстві, використовується обстеження використання часу (time-use survey), яке надалі необхідно впровадити і в Україні. Законом України від 15 квітня 2021 р. № 1401-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною” передбачено одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини, що надається не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком). Даний Закон створює умови для забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною та поєднання трудової діяльності із сімейними обов’язками. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 693 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 56, ст. 3459) затверджено Порядок надання відпустки при народженні дитини. Залишається низькою обізнаність населення щодо дискримінації та насильства за ознакою статі, зокрема сексизму та сексуальних домагань на робочому місці, а також відсутні механізми попередження та реагування на такі прояви на підприємствах, в установах, організаціях. На сьогодні актуальним питанням є розроблення інструментарію, який дасть змогу виявляти потреби та бар’єри для різних груп жінок і чоловіків під час користування інфраструктурою. Врахування виявлених проблем попередить соціальне вилучення окремих груп жінок і чоловіків та розширить можливості їх зайнятості та участі у суспільному житті. Розвиток інфраструктури може позитивно вплинути на розв’язання таких проблем, які переважно виникають у жінок, як брак вільного часу через нерівномірний розподіл сімейних обов’язків з догляду за дітьми та іншими родичами, які потребують допомоги, обмежені економічні можливості та їх менша участь у прийнятті рішень. Забезпечення гендерної рівності має важливе значення для зменшення регіональних економічних і соціальних диспропорцій, забезпечення довгострокового розвитку регіонів, передусім завдяки можливості повною мірою використовувати людські ресурси для розвитку економіки. Громадська організація “Український жіночий конгрес” за підтримки Національного демократичного інституту міжнародних відносин у липні 2021 року розпочала серію зустрічей у регіонах, присвячених найбільш актуальним питанням участі жінок в економічному відновленні регіонів та подоланні наслідків глобальної пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. За результатами підготовлено практичні рекомендації для центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо практичних заходів для ефективного економічного відновлення. У межах міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц” Уряд визначив зобов’язання щодо зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків, розвитку інклюзивного та гендерно чутливого публічного простору (дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення). План заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи “Партнерства Біарріц” з утвердження гендерної рівності, передбачає проведення моніторингу та оцінки інклюзивності об’єктів житлового та громадського призначення з урахуванням гендерного аспекту, прийняття та реалізацію Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2023 року, а також забезпечення досягнення Україною відповідності критеріям членства Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC). Кабінет Міністрів України як член коаліції “Економічна справедливість та права” міжнародної ініціативи “Коаліція дій для сприяння досягненню гендерної рівності” взяв на себе зобов’язання підготувати пропозиції щодо ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці № 190 “Про викорінення насильства та домагань у сфері праці” від 2019 року, розробити та прийняти Закон України “Про рівне винагородження за працю рівної цінності”, до 2026 року скоротити гендерний розрив в оплаті праці жінок і чоловіків до 16 відсотків. З метою підвищення обізнаності роботодавців щодо шляхів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у трудових відносинах (зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків, протидії дискримінації за ознакою статі, поєднання сімейних та професійних обов’язків) видано наказ Мінсоцполітики від 29 січня 2020 р. № 56, яким затверджено Методичні рекомендації щодо внесення до колективних договорів та угод положень, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у трудових відносинах. У зв’язку із широкомасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну гострої актуальності набуває проблема працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, серед яких переважають жінки з дітьми. В умовах воєнного стану спрощено порядок отримання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. Для заохочення роботодавців до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб держава запровадила компенсацію витрат на оплату праці працевлаштованих жінок і чоловіків цієї категорії у розмірі мінімальної заробітної плати протягом двох місяців. Окремою проблемою є працевлаштування громадян України (переважно жінок), які були переміщені за кордон. Зруйнована внаслідок повномасштабної війни інфраструктура, зупинені або скорочені бізнес-процеси актуалізують проблему відновлення та повноцінної участі жінок в економічній діяльності. Навколишнє природне середовище Соціальні відносини між жінками та чоловіками відіграють ключову роль у користуванні природними ресурсами та контролі над ними. Згідно з Пекінською декларацією жінки сприяють сталому розвитку через їх турботу про якість життя для теперішніх та майбутніх поколінь своїх держав, громад та сімей. Жінки часто виконують провідні ролі у просуванні екологічного та повторного використання і переробки ресурсів, а також мінімізації відходів та надмірного споживання. Жінки приділяють більше уваги охороні навколишнього природного середовища та екологічно чистим продуктам, а також відіграють важливу роль у розробленні стійких та екологічно обґрунтованих моделей споживання і виробництва, підходів до управління природними ресурсами. Водночас жінки меншою мірою, ніж чоловіки, залучені до формування політики і прийняття рішень на всіх рівнях щодо використання, збереження та охорони природних ресурсів і навколишнього природного середовища та менше беруть участь у публічних громадських заходах, що може суттєво вплинути на концепцію формування політики у цій сфері. Разом з тим жінки дуже часто залучені до діяльності саме в тих галузях, які найвразливіші до глобальних кліматичних змін, наприклад, у сільському господарстві. Жінки вразливіші до наслідків зміни клімату, ніж чоловіки: серед постраждалих під час стихійного лиха переважають жінки передусім похилого віку, з дітьми, сільські мешканці; збільшується навантаження на жінок у зв’язку із збільшенням роботи з догляду. Збройна агресія Російської Федерації проти України несе серйозні екологічні загрози: забруднення атмосферного повітря та ґрунтів хімічними продуктами внаслідок вибухів боєприпасів; забруднення території відходами та металобрухтом; припинення роботи очисних споруд; знищення ландшафтів та рослинності у зв’язку з використанням військової техніки та будівництвом оборонних споруд; знищення значних площ лісів унаслідок викликаних воєнними діями пожеж та неконтрольованих рубок. Підвищуються ризики, пов’язані із забезпеченням продовольством і питною водою, стабільним існуванням екосистем, впливом на здоров’я і життя різних груп жінок і чоловіків. Причому ці загрози мають сильніший вплив на ті верстви населення, які найбільше залежать від природних ресурсів, мають менше засобів для реагування на стихійні лиха і адаптації, зокрема бідне населення, сільських мешканців. Згідно з дослідженням “Гендерна рівність на робочих місцях в енергетиці України”, проведеним у межах проекту “Енергетична безпека” у 2019 році, що впроваджується Агентством США з міжнародного розвитку, людські ресурси в енергетиці диференційовані за ознакою статі. Серед жінок значно більша частка тих, хто має непрофільну щодо своєї поточної роботи освіту, ніж серед чоловіків. Жінки часто виконують низькокваліфіковані та нетехнічні роботи в енергетичному секторі. Жінки недостатньо представлені на керівних посадах у сфері енергетики. Жінки більше часу, ніж чоловіки, приділяють неоплачуваній домашній роботі, тому більше залежать від джерел енергії для використання побутових приладів. Забруднюючі електронні пристрої та паливо можуть мати негативний вплив на репродуктивне здоров’я жінок. Вразливими є такі споживачі енергетичних ресурсів, як жінки похилого віку, жінки, які самостійно виховують дітей. Інновації у виробництві відновлюваної енергії сприятимуть зростанню кількості робочих місць та потребуватимуть фахівців у цій галузі. З огляду на це необхідне збільшення участі жінок в енергетичній галузі, а також у наукових дослідженнях у цій сфері. Принципи Стратегії Стратегія базується на таких принципах: верховенство права, законність і справедливість; рівність та недискримінація у забезпеченні прав людини; інтерсекційність та врахування потреб різних груп жінок і чоловіків залежно від можливості дискримінації за віком, статтю, місцем проживання, сімейним станом, наявністю інвалідності, ВІЛ-позитивним статусом, етнічною та/або національною приналежністю та іншими ознаками; об’єктивність та обґрунтованість визначення проблем у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, пошук оптимальних варіантів їх розв’язання; інклюзивність та широке, активне і значуще залучення жінок і чоловіків та усіх заінтересованих сторін до реалізації, моніторингу та оцінки прогресу реалізації Стратегії; відповідність міжнародним нормам та зобов’язанням; відкритість процесу реалізації положень Стратегії та надійний механізм підзвітності, включаючи конкретність, досяжність цілей та вимірюваність очікуваних результатів реалізації Стратегії; забезпечення своєчасного реагування на нові виклики, що існують у сфері прав людини. Також Стратегія відповідає основним принципам глобального Порядку денного сталого розвитку до 2030 року та Цілям сталого розвитку: підхід, орієнтований на пріоритет прав людини, - концептуальна основа для людського розвитку, що базується на міжнародних стандартах прав людини, відповідних міжнародних документах та спрямований на захист, збереження і відновлення прав людини та основоположних свобод; не залишати нікого осторонь - центральна трансформаційна мета сталого розвитку для викорінення бідності в усіх її формах, подолання дискримінації та відторгнення (ексклюзії), зменшення нерівності та вразливості, які обмежують доступ людини до суспільних благ та унеможливлюють її повноправну участь у житті соціуму та держави. Мета та результати реалізації Стратегії Метою Стратегії є зменшення фактичної нерівності жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства та забезпечення впровадження міжнародних та європейських стандартів рівності. Результатом реалізації Стратегії мають стати застосування системного підходу до реалізації державної політики забезпечення гендерної рівності та консолідація дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, зокрема в подоланні наслідків повномасштабної війни. Реалізація Стратегії сприятиме, зокрема, поступу у виконанні міжнародних договорів України у сфері прав людини, зокрема Цілей сталого розвитку, Пекінської декларації, Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, а також Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та виконанню зобов’язань, взятих у межах міжнародних ініціатив, імплементації міжнародних стандартів, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку, Світової організації торгівлі стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також поліпшенню позицій України в міжнародних рейтингах гендерної рівності. З урахуванням викликів, зумовлених повномасштабною війною на території України, Стратегія передбачає: інтеграцію гендерного підходу в процеси надання гуманітарної допомоги, післявоєнного відновлення та розвитку України; значущу участь жінок у процесах відновлення, зокрема у прийнятті рішень, на всіх рівнях (від національного рівня до рівня громади); розбудову потенціалу державних службовців з питань інтеграції гендерного підходу до процесів відновлення. Стратегічні цілі, завдання, спрямовані на досягнення цілей, етапи їх виконання, очікувані результати Мета Стратегії досягається за стратегічними цілями, якими визначаються підходи до формування політики, шляхи розвитку національного механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та відповідають завданням, встановленим у національних Цілях сталого розвитку, а також напрямам Пекінської декларації. Стратегічна ціль 1. Національний механізм забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків функціонує ефективно та має спроможність підтримувати формування, впровадження, моніторинг та оцінювання політики гендерної рівності в різних сферах суспільного життя та на всіх рівнях Досягнення цієї цілі відповідатиме пріоритетам Пекінської декларації за напрямами “Інституційні механізми поліпшення становища жінок”, “Участь жінок у роботі директивних органів і в процесі прийняття рішень”, а також сприятиме виконанню завдань, визначених Цілями сталого розвитку: забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат, зміцнення засобів здійснення і активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку. Проблеми, розв’язанню яких сприятиме досягнення стратегічної цілі 1: недостатній рівень практичного застосування гендерних підходів з урахуванням міжнародних стандартів у діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, зокрема під час проведення реформ, розроблення стратегічних та програмних документів у всіх сферах життєдіяльності суспільства, стратегій розвитку територіальних громад, антикорупційного законодавства, що призводить до неврахування потреб та інтересів різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків та не покращує становище найбільш вразливих груп; недостатність кадрового забезпечення структурних підрозділів, відповідальних за забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, недостатня кількість радників з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі в органах державної влади та органах місцевого самоврядування; низький рівень інституційної спроможності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; недостатня спроможність центральних органів виконавчої влади щодо проведення оцінювання гендерного впливу галузевих реформ; відсутність системного фінансування програм у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на місцевому рівні; недостатність статистичних та адміністративних даних, дезагрегованих за ознаками статі, віку, етнічної приналежності, наявності інвалідності, місцевості проживання та іншими релевантними ознаками, для ґрунтовного аналізу становища різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків, що обмежує можливості розв’язання найбільш актуальних проблем у всіх сферах життєдіяльності суспільства з урахуванням потреб різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків; недостатнє використання потенціалу громадських об’єднань, які працюють у сфері забезпечення прав людини та рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, та жіночих громадських об’єднань для формування та реалізації державної гендерної політики на національному та місцевому рівні; гендерний дисбаланс у Верховній Раді Україні, представницьких органах місцевого самоврядування, органах виконавчої влади всіх рівнів; низький рівень розуміння проблематики гендерної рівності в суспільстві загалом і державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування, збереження усталених гендерних стереотипів щодо соціальних ролей жінок і чоловіків, що призводить до відсутності сталої практики проведення ними аналізу потреб різних цільових груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків на етапі розроблення проектів нормативно-правових актів, загальнодержавних програм, стратегій розвитку галузей, регіонів, сіл, селищ, міст, а також під час надання послуг та врахування результатів такого аналізу у бюджетному процесі; недостатній рівень залучення органами місцевого самоврядування жінок і чоловіків, зокрема з числа вразливих груп, до участі у врядуванні та розвитку громад. Оперативна ціль 1.1. Підвищено спроможність інституційного механізму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків Завдання для реалізації оперативної цілі: врахування принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та застосування гендерних підходів відповідно до міжнародних стандартів у нормативно-правових актах, загальнодержавних стратегіях розвитку, регіональних стратегіях розвитку, стратегіях розвитку територіальних громад, а також у проектах міжнародної технічної допомоги; забезпечення координації діяльності всіх суб’єктів інституційного механізму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків для проведення регулярного моніторингу виконання міжнародних та національних зобов’язань; забезпечення проведення оцінювання становища різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків за допомогою аналізу даних статистичної та адміністративної звітності за статтю, віком, етнічною приналежністю, наявністю інвалідності, місцевістю проживання та іншими ознаками; забезпечення включення до перспективних завдань розвитку державної статистики заходів щодо запровадження вибіркового обстеження використання часу (time-use survey); забезпечення застосування гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі на державному та місцевому рівні; забезпечення впровадження системного підходу до формування компетенцій державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема керівників, з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також підвищення обізнаності у сфері гендерної рівності, формування гендерної чутливості, розвінчування стереотипів. Очікувані результати: нормативно-правові акти, державні програми, загальнодержавні стратегії розвитку, регіональні стратегії розвитку, стратегії розвитку територіальних громад враховують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та гендерні підходи; національне законодавство гармонізовано з міжнародними стандартами у сфері недискримінації, гендерної рівності та прав жінок; гендерний компонент враховано в усіх проектах і програмах міжнародної технічної допомоги; функціонує ефективна система координації дій та співпраці центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, громадських об’єднань, суб’єктів господарювання у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; створено базу для оцінювання становища різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків: статистична та адміністративна звітність відображає становище та потреби різних груп жінок і чоловіків, дівчат і хлопців та використовується для формування політики у всіх сферах життєдіяльності суспільства; підприємства, установи та організації проводять гендерні аудити та впроваджують політику рівності на робочому місці; гендерно орієнтований підхід застосовується у бюджетному процесі на державному та місцевому рівні; державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають високий рівень гендерної чутливості, володіють навичками аналізу потреб різних цільових груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків, володіють гендерними компетенціями (щодо застосування гендерного підходу, гендерного аналізу, гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі, проведення гендерних аудитів, гендерно-правової експертизи) та враховують результати аналізу під час формування та реалізації політики; органи місцевого самоврядування впровадили гендерно орієнтоване врядування, що сприяє забезпеченню гендерної рівності і соціальної справедливості та реалізації можливостей жінок і чоловіків, зокрема з числа вразливих груп, брати участь у врядуванні та розвитку територій територіальних громад. Оперативна ціль 1.2. Забезпечено рівні права та можливості жінок і чоловіків у процесі прийняття управлінських рішень Завдання для реалізації оперативної цілі: забезпечення досягнення збалансованого представництва жінок і чоловіків у прийнятті управлінських рішень в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях, зокрема шляхом запровадження позитивних дій (гендерні квоти, програми наставництва, менторські програми); забезпечення проведення консультацій з об’єднаннями громадян, які представляють різні групи жінок та чоловіків (ВІЛ-інфіковані особи, особи з інвалідністю, сільські мешканці, представники національних меншин (зокрема кримськотатарської, ромської), внутрішньо переміщені особи, ветерани війни та інші), під час формування та реалізації державної політики, а також моніторингу виконання міжнародних та національних зобов’язань у сфері гендерної рівності, зокрема шляхом участі таких громадських об’єднань у консультативно-дорадчих органах, громадських радах, експертних та робочих групах, утворених при центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування; забезпечення проведення регулярних інформаційно-просвітницьких та навчальних заходів для різних груп жінок, зокрема з числа вразливих категорій, щодо методів та форм участі у формуванні, реалізації та оцінюванні політики на державному, регіональному та місцевому рівні. Очікувані результати: збільшилося представництво жінок серед депутатів усіх рівнів, на посадах державної служби категорії “А”, у наглядових радах державних компаній; представниці громадських об’єднань, які представляють різні групи жінок (ВІЛ-інфіковані особи, особи з інвалідністю, жінки, які проживають у сільській місцевості, представниці національних меншин (зокрема кримськотатарської, ромської), жінки з числа внутрішньо переміщених осіб, ветерани війни та інші), беруть учать у формуванні та реалізації державної політики та моніторингу виконання міжнародних та національних зобов’язань; центральні та місцеві органи виконавчої влади враховують висловлені під час консультацій пропозиції громадських об’єднань, які працюють у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та репрезентують різні групи жінок і чоловіків, у проектах нормативно-правових актів, стратегічних та програмних документів; збільшилася частка населення без гендерних стереотипів; жінки, зокрема із числа вразливих груп, обізнані щодо методів формування, реалізації та оцінювання політики на державному, регіональному та місцевому рівні та беруть участь у цих процесах. Етапи виконання завдань, спрямованих на досягнення стратегічної цілі 1, та очікувані результати на кожному етапі: Індикатори І етап 2022- II етап III етап 2024 роки 2025-2027 2028-2030 роки роки

1. Кількість нормативно-правових актів, 9 9 9 переглянутих або прийнятих з метою забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та недопущення дискримінації щодо жінок і дівчат, одиниць (індикатор Цілей сталого розвитку 5.1.1)

2. Частка жінок серед депутатів Верховної 30 30 30 Ради України, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 5.4.1)

3. Частка жінок серед депутатів місцевих 30 30 30 рад, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 5.4.2) Стратегічна ціль 2. Жінки та чоловіки вільні від насильства, зокрема пов’язаного з воєнними діями та збройними конфліктами, мають рівний доступ до правосуддя та беруть рівну участь у розбудові миру та постконфліктному відновленні Ця ціль відповідає пріоритетам Пекінської декларації за напрямами “Насильство щодо жінок”, “Жінки та збройні конфлікти” та “Права людини жінок”, а також сприятиме виконанню завдань, визначених Цілями сталого розвитку: забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат, скорочення нерівності, сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях. Проблеми, розв’язанню яких сприятиме досягнення стратегічної цілі 2: незабезпечення реалізації механізму взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, визначеного Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” та Порядком взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 69, ст. 2332), з урахуванням реформи децентралізації та перерозподілу функцій відповідних органів, служб, закладів та установ; недостатність мережі загальних та спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі, зокрема домашнього насильства, сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом для забезпечення їх доступу до спеціалізованих послуг, особливо у сільській місцевості; обмеженість людських ресурсів, зокрема недостатність фахівців із соціальної роботи, психологів, а також недостатній рівень спеціальних знань і навичок у фахівців (особливо новопризначених), психологічне “вигорання” фахівців; відсутність достовірних даних щодо поширеності всіх форм насильства за ознакою статі, зокрема домашнього насильства із розподілом за статтю, віком, наявністю/відсутністю інвалідності, характером відносин між постраждалими та кривдниками; відсутність “нульової” толерантності суспільства до всіх форм насильства за ознакою статі, зокрема домашнього насильства, недостатня обізнаність населення з питань протидії насильству та, як наслідок, недооцінювання впливу засобів електронних комунікацій у ситуації цькування; недостатнє врахування потреб різних груп жінок і чоловіків, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, у законах, стратегіях, програмах і планах щодо постконфліктного відновлення та розбудови миру, перехідного правосуддя та реінтеграції внутрішньо переміщених осіб тощо; недостатнє представництво жінок у мирних перемовинах, недостатня залученість жінок до прийняття рішень щодо постконфліктного відновлення та роззброєння, до врегулювання та розв’язання міжнародного збройного конфлікту в Україні у складі структур безпеки і оборони; недостатня залученість жінок, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, до процесів постконфліктного відновлення та розбудови миру на національному, регіональному та місцевому рівні для побудови мирних та інклюзивних спільнот, подолання безпекових викликів; недостатнє представництво жінок серед військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, особливо на рівні прийняття рішень; недостатнє забезпечення гідних умов праці для жінок та рівних з чоловіками можливостей у секторі безпеки та оборони; відсутність дієвого механізму реагування на випадки всіх форм дискримінації за ознакою статі, зокрема на робочому місці; низький рівень обізнаності населення щодо форм і проявів дискримінації за ознакою статі та наявних механізмів захисту від дискримінації, особливо серед жінок і чоловіків із числа вразливих груп, які зазвичай зазнають дискримінації за декількома ознаками; обмежений доступ до правосуддя (територіальна віддаленість від правоохоронних органів та судів, відсутність фінансових ресурсів на оплату професійної правничої допомоги, яка надається адвокатами, необхідність сплати судового збору за подачу позовних заяв до суду, необізнаність щодо можливості отримання первинної та вторинної правової допомоги безоплатно в центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги) окремих груп жінок і чоловіків, зокрема жінок, які зазнають дискримінації за декількома ознаками (жінки з числа представників ромської національної меншини, внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, ВІЛ-інфікованих осіб, жінки, які проживають у сільській місцевості та гірських населених пунктах та інші). Завдання для реалізації стратегічної цілі 2 визначено у Національній стратегії у сфері прав людини, виконуватимуться в межах реалізації Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 145 “Питання Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 19, ст. 804), Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544, а також плану заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц” з утвердження гендерної рівності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1578. Оперативна ціль 2.1. Створено умови для ефективного запобігання та протидії всім видам насильства за ознакою статі Завдання для реалізації оперативної цілі: удосконалення механізму координації взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі (передусім між обласними, Київською міською держадміністраціями, загальними та спеціалізованими службами підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, закладами освіти, охорони здоров’я, правоохоронними органами, центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, судами, громадськими об’єднаннями, приватними надавачами послуг), для ефективного запобігання, реагування та покращення якості надання підтримки постраждалим від всіх форм насильства за ознакою статі; створення дієвої системи спеціалізованих послуг для осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, з урахуванням потреб постраждалих; удосконалення системи збору, оброблення та моніторингу даних з розподілом за статтю, віком та іншими характеристиками, а також проведення досліджень для виявлення рівня поширеності різних форм і проявів усіх видів насильства за ознакою статі, зокрема домашнього насильства, сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, особливостей ставлення різних груп громадян до насильства за ознакою статі; здійснення методичного забезпечення суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, з питань запобігання та протидії насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом; формування “нульової” толерантності суспільства до всіх видів насильства за ознакою статі, зокрема домашнього насильства, а також неупередженого ставлення населення до постраждалих від такого насильства; протидія кібернасильству. Очікувані результати: забезпечено ефективний механізм взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, зокрема соціальних служб, правоохоронних органів, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, обласних, Київської міської держадміністрацій, судів, громадських об’єднань, приватних провайдерів послуг, для запобігання та реагування на всі форми насильства за ознакою статі, зокрема домашнього насильства; запроваджено ефективні та доступні інструменти для запобігання та протидії всім формам насильства за ознакою статі, захисту постраждалих та притягнення кривдників до відповідальності; забезпечено якість та доступність послуг постраждалим від усіх видів насильства за ознакою статі, зокрема через залучення надавачів послуг громадського сектору; удосконалено систему збирання, оброблення, використання, обміну та моніторингу даних (з розподілом за статтю та іншими характеристиками) щодо поширення насильства за ознакою статі, сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом; збільшилася частка населення з небайдужим ставленням до осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, насамперед жінок і дівчат, яке усвідомлює насильство за ознакою статі як порушення прав людини; розроблено механізм протидії проявам кібернасильства. Оперативна ціль 2.2. Створено умови для значущої участі жінок у прийнятті рішень щодо постконфліктного відновлення та розбудови миру Завдання для реалізації оперативної цілі: удосконалення нормативно-правової бази у сфері постконфліктного відновлення та розбудови миру, перехідного правосуддя та реінтеграції внутрішньо переміщених осіб, зокрема шляхом урахування потреб різних груп жінок і чоловіків, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації; створення умов для розширення участі жінок у складі міжнародних місій із врегулювання та розв’язання конфліктів, офіційних переговорних місій тощо; розширення можливостей залучення жінок, що постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та громадських об’єднань, які працюють у сфері захисту прав людини та/або представляють різні групи жінок, до процесів реагування на збройну агресію, постконфліктного відновлення та розбудови миру на національному, регіональному та місцевому рівні для побудови мирних та інклюзивних спільнот, подолання безпекових викликів; забезпечення гідних умов праці для жінок та рівних з чоловіками можливостей у секторі безпеки та оборони; збільшення представництва жінок серед військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, працівників правоохоронних органів, в судових органах, прокуратурі. Очікувані результати: нормативно-правова база щодо постконфліктного відновлення та розбудови миру враховує потреби та інтереси жінок і чоловіків, дівчат і хлопців; збільшилась кількість жінок у складі міжнародних місій із врегулювання та розв’язання збройних конфліктів, офіційних переговорних місій тощо, які беруть участь у прийнятті рішень; жінки, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, нарівні з чоловіками залучені до постконфліктного відновлення на національному, регіональному та місцевому рівні для побудови мирних та інклюзивних спільнот, подолання безпекових викликів; жінки нарівні з чоловіками мають гідні умови праці та можливості кар’єрного зростання, представлені на керівних посадах у секторі безпеки та оборони; представники сектору безпеки та оборони володіють гендерними компетенціями та демонструють високий рівень гендерної чутливості. Оперативна ціль 2.3. Забезпечено рівний доступ до правосуддя для жінок і чоловіків Завдання для реалізації оперативної цілі: створення ефективного механізму реагування на випадки всіх видів дискримінації та насильства за ознакою статі для забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків, включаючи представників вразливих груп, які можуть потерпати від множинної дискримінації та насильства, до правосуддя, зокрема шляхом підвищення компетенції фахівців системи кримінального правосуддя; підвищення рівня правової обізнаності населення щодо різних форм і проявів дискримінації, домашнього насильства та насильства за ознакою статі, наявних механізмів захисту від дискримінації та насильства, особливо серед представниць вразливих груп жінок, які можуть потерпати від множинної дискримінації. Очікувані результати: створено дієвий і доступний механізм реагування на випадки дискримінації та насильства за ознакою статі; налагоджено систему збирання даних щодо отримувачів правової допомоги (з розподілом за статтю, віком, місцем проживання (міста та сільська місцевість), ознакою інвалідності та іншими ознаками вразливості); представники всіх верств населення, включаючи найбільш вразливі групи жінок, які можуть потерпати від множинної дискримінації, добре обізнані про всі форми дискримінації, свої права та механізми захисту від дискримінації; збільшилася частка жінок, зокрема тих, які належать до вразливих груп, які захистили свої порушені права, отримавши безоплатну правову допомогу (первинну, вторинну) у центрах із надання безоплатної вторинної правової допомоги; особи, які стали об’єктом дискримінації за будь-якою ознакою, мають адекватні можливості юридичного захисту. Етапи виконання завдань, спрямованих на досягнення стратегічної цілі 2, та очікувані результати на кожному етапі: Індикатори І етап 2022- ІІ етап III етап 2024 роки 2025-2027 2028-2030 роки роки

1. Кількість звернень щодо домашнього 210 240 180 насильства, тис. одиниць (індикатор Цілей сталого розвитку 5.2.2) з них від жінок 170 185 150

2. Кількість створених спеціалізованих 450 служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства, одиниць (індикатор Цілей сталого розвитку 5.2.3)

3. Кількість осіб, які звертаються за 390 410 430 безоплатною правовою допомогою, тис. осіб (індикатор Цілей сталого розвитку 16.3.2) з них жінок 230 240 280

4. Частка працівників прокуратури, 40 60 80 поліції, судів, Збройних Сил, СБУ, Держприкордонслужби, які отримали сертифікати про проходження навчання з питань протидії дискримінації, насильству за ознакою статі, від загальної кількості осіб, які навчалися, відсотків

5. Частка осіб, які повідомили про те, що 55 50 45 в останні 12 місяців особисто стикнулися з дискримінацією за ознакою статі, у загальній кількості звернень до експертних рад з питань дискримінації за ознакою статі, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 10.2.1)

6. Індекс соціальної єдності та примирення за статтю Стратегічна ціль 3. Жінки та чоловіки користуються рівними правами та можливостями людського розвитку у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури та спорту Досягнення цієї цілі відповідатиме пріоритетам Пекінської декларації за напрямами “Жінки та бідність”, “Освіта та професійна підготовка жінок”, “Жінки та охорона здоров’я”, “Жінки та засоби масової інформації”, “Дівчата”, а також сприятиме виконанню завдань, визначених Цілями сталого розвитку: подолання бідності, забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці, забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх, забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат, скорочення нерівності та сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях. Ця стратегічна ціль реалізовуватиметься гармонізовано, зокрема із Стратегією людського розвитку, затвердженою Указом Президента України від 2 червня 2021 р. № 225 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 р. “Про Стратегію людського розвитку”, Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155), Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 36, ст. 2154), планом заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц” з утвердження гендерної рівності, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1578. Проблеми, розв’язанню яких сприятиме досягнення стратегічної цілі 3: недостатній доступ жінок і чоловіків, які належать до вразливих груп населення (особи, які проживають у сільській місцевості та віддалених гірських районах, ВІЛ-інфіковані особи, особи з інвалідністю, особи похилого віку та інші маломобільні групи жінок і чоловіків, представники ромської національної меншини) до соціального захисту, соціальних послуг, освіти, охорони здоров’я, культури та спорту; відсутність сприятливих умов для занять фізичною культурою і спортом жінок та дівчат, які проживають у сільській місцевості; недостатність доступних та якісних послуг публічної інфраструктури догляду за дітьми, особливо в сільській місцевості; недостатнє врахування гендерних аспектів під час формування та реалізації освітньої політики, що призводить до збереження гендерних стереотипів та дискримінаційного змісту навчального контенту на всіх освітніх рівнях, низького рівня гендерної чутливості освітян, відсутності комплексної системи гендерної освіти; низьке представництво дівчат серед здобувачів STEM-освіти (наука, технології, інженерія, математика), що обмежує їх можливості працевлаштування у високооплачуваних сферах економічної діяльності; обмежений доступ до навчання протягом життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти окремих груп населення, передусім жінок, які проживають у сільській місцевості, жінок похилого віку, жінок з інвалідністю, ВІЛ-інфікованих жінок, представниць ромської національної меншини, інших категорій населення, які зазнають множинної дискримінації; обмежені можливості ромських дівчат у здобутті освіти, зокрема через поширеність ранніх шлюбів серед ромського населення, що не дає дівчатам змоги отримувати гідну професійну реалізацію в майбутньому; обмежений доступ до новітніх цифрових технологій та користування Інтернетом представників окремих вразливих груп жінок і чоловіків, зокрема жінок і чоловіків похилого віку, жінок і чоловіків, які проживають у сільській місцевості, віддалених гірських районах, представників/представниць ромської меншини та інших; недостатність доступних та високоякісних медичних послуг, зокрема послуг з охорони репродуктивного здоров’я, з урахуванням різних потреб жінок та чоловіків вразливих груп; наявність стигматизації та дискримінації, що обмежує доступ до високоякісних медичних послуг, зокрема послуг у сфері охорони репродуктивного здоров’я, ВІЛ-інфікованих жінок, представниць ромської національної меншини; поширеність гендерних стереотипів у засобах масової інформації та соціальних мережах через низький рівень гендерної чутливості та обізнаності журналістів з питань протидії дискримінації і забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; недостатня гендерна чутливість послуг, які надаються у різних сферах, зокрема освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, транспорту; наявність гендерних стереотипів та загальновживаних рольових моделей поведінки жінок і чоловіків, які визначають їх уподобання щодо вибору виду спорту; низьке представництво жінок та дівчат серед тренерів та вихованців (спортсменів) закладів фізичної культури і спорту. Оперативна ціль 3.1. Створено умови для забезпечення соціальної захищеності жінок і чоловіків різних груп населення з метою подолання бідності Завдання для реалізації оперативної цілі: спрощення доступу різних вразливих груп жінок і чоловіків до соціального захисту, адміністративних, соціальних, медичних, освітніх, культурних послуг, фізичної культури і спорту, правової допомоги; забезпечення подолання/мінімізації негативних наслідків складних життєвих обставин особами/сім’ями, які в них перебувають, шляхом надання соціальної підтримки та соціального захисту вразливим групам населення з урахуванням різних потреб жінок і чоловіків. Очікувані результати: наявні доступні інфраструктури з надання якісних соціально значущих та гендерно чутливих послуг у сфері освіти, зокрема з догляду за дітьми дошкільного віку, культури, охорони здоров’я та соціального захисту, фізичної культури та спорту, до яких мають рівний доступ всі громадяни незалежно від статі, віку, національності, місцевості проживання, рівня доходів або наявності інвалідності; програми соціальної підтримки та соціального захисту вразливих груп населення враховують різні потреби жінок і чоловіків та забезпечують подолання/мінімізацію негативних наслідків складних життєвих обставин особам/сім’ям, які в них перебувають. Оперативна ціль 3.2. Створено умови для забезпечення рівних прав та можливостей дівчат і хлопців, жінок і чоловіків у сфері фізичної культури та спорту Завдання для реалізації оперативної цілі: оцінювання залучення до фізичної культури та спорту різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків; сприяння ширшому залученню дівчат і жінок до занять фізичною культурою та спортом, створення паритетних умов відбору та занять для дівчат і хлопців у всіх видах спорту та запобігання втраті кваліфікованих кадрів; забезпечення проведення фізкультурно-спортивної реабілітації дівчат і хлопців, жінок і чоловіків з інвалідністю. Очікувані результати: форми звітності у сфері фізичної культури та спорту містять показники, за якими можна проводити аналіз забезпечення гендерної рівності у сфері фізичної культури та спорту; кількість дівчат і хлопців, які належать до вразливих груп, проживають у сільській місцевості, які займаються фізичною культурою та спортом, збільшилася; кількість дівчат і хлопців, жінок і чоловіків з інвалідністю, охоплених фізкультурно-спортивною реабілітацією, збільшилася; подолано гендерні стереотипи, які існують у сфері фізичної культури і спорту; кількість дівчат серед вихованців та жінок серед тренерів у закладах фізичної культури і спорту збільшилася. Оперативна ціль 3.3. Забезпечено рівний доступ дівчат і хлопців, жінок і чоловіків до освіти та професійного навчання Завдання для реалізації оперативної цілі: забезпечення інтеграції гендерних підходів до планування, реалізації та моніторингу державної політики у сфері освіти, зокрема, включення гендерної складової до стандартів вищої, професійної (професійно-технічної) освіти за всіма спеціальностями, а також базової середньої освіти; формування культури гендерної рівності серед представників академічної спільноти, зокрема шляхом навчання педагогічних працівників; забезпечення недопущення видання освітньої літератури та підручників з дискримінаційним змістом шляхом створення системи гендерної експертизи всього освітнього контенту; створення умов для зменшення впливу гендерних стереотипів на вибір майбутньої професії дівчатами і хлопцями, зокрема шляхом розширення можливостей дівчат здобувати STEM-освіту, використання однакових за змістом освітніх програм з усіх предметів, вжиття позитивних дій, спрямованих на збільшення кількості дівчат, які навчаються за спеціальностями, найбільш затребуваними на ринку праці, а також залучення чоловіків до професії шкільного вчителя; забезпечення розширення доступу до навчання протягом життя, особливо для жінок, які проживають у сільській місцевості, жінок похилого віку, жінок інших категорій, які зазнають множинної дискримінації; розширення можливостей дівчат ромської національності для здобуття освіти; забезпечення доступу жінок і чоловіків, дівчат і хлопців до цифрової інфраструктури у сільській місцевості. Очікувані результати: внесено зміни до законодавства у сферах наукової, науково-технічної діяльності щодо впровадження принципів гендерної рівності науковими установами та закладами освіти; гендерну складову включено до стандартів вищої, професійної (професійно- технічної) освіти за всіма спеціальностями, а також базової середньої освіти; створено умови для збалансованого представництва жінок і чоловіків у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; використовується недискримінаційний освітній контент, вільний від гендерних стереотипів та упереджень, запроваджено освітні програми підготовки фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; частка дівчат, які навчаються за STEM-спеціальностями (наука, технології, інженерія, математика), збільшилася; частка чоловіків серед шкільних учителів збільшилася; жінки та чоловіки мають рівний доступ до навчання протягом життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти, особливо жінки, які проживають у сільській місцевості, жінки похилого віку, інші категорії жінок, які зазнають множинної дискримінації; дівчата і хлопці, особливо які належать до вразливих груп, мають рівний доступ до позашкільної освіти та проведення змістовного дозвілля, що сприяє майбутньому професійному зростанню та розвитку особистості; кількість ромських дівчат, які здобувають освіту, скориставшись створеними для них можливостями доступу до освіти, збільшилася; жінки і чоловіки мають високий рівень цифрової грамотності та рівною мірою користуються перевагами сучасних цифрових технологій, особливо жінки, які проживають у сільській місцевості, жінки похилого віку, жінки ромської національності. Оперативна ціль 3.4. Забезпечено рівний доступ різних груп жінок і чоловіків до послуг у сфері охорони здоров’я Завдання для реалізації оперативної цілі: забезпечення доступу до високоякісних медичних послуг, зокрема послуг з охорони репродуктивного здоров’я, з урахуванням різних потреб жінок і чоловіків, особливо тих, які перебувають у складних життєвих обставинах, зумовлених, зокрема, інвалідністю, наявністю невиліковних хвороб та хвороб, які потребують тривалого лікування, бездомністю, а також жінок і чоловіків, які проживають у сільській місцевості, представників національних меншин (зокрема ромів) та інших соціальних груп, які зазнають множинної дискримінації; зниження рівня малюкової та материнської смертності; підвищення гендерної чутливості населення та медичних працівників задля формування “нульової” толерантності до стигматизації та дискримінації у сфері охорони здоров’я, зокрема ВІЛ-інфікованих жінок, жінок ромської національності та жінок інших категорій, які зазнають множинної дискримінації. Очікувані результати: кількість жінок і чоловіків, які проживають у сільській місцевості та віддалених гірських районах, малозабезпечених сімей, з числа осіб з інвалідністю, ВІЛ-інфікованих, представників ромської національної меншини та інших категорій, які зазнають множинної дискримінації, які скористалися високоякісними медичними послугами, збільшилася; рівень малюкової та материнської смертності знижено; рівень онкологічної захворюваності, захворюваності на туберкульоз, ВІЛ знижено, кількість смертей, пов’язаних із суїцидом, зменшено; покращено репродуктивне здоров’я жінок і чоловіків; підвищено гендерну чутливість населення та медичних працівників, сформовано “нульову” толерантність до стигматизації та дискримінації у сфері охорони здоров’я щодо ВІЛ-інфікованих осіб, представників ромської національної меншини та інших груп жінок і чоловіків, які зазнають множинної дискримінації. Оперативна ціль 3.5. Забезпечено висвітлення засобами масової інформації, медіа та інтернет-ресурсами інформації у гендерно чутливий спосіб Ця стратегічна ціль реалізовуватиметься гармонізовано із Концепцією комунікації у сфері гендерної рівності. Завдання для реалізації оперативної цілі: забезпечення популяризації через засоби масової інформації та медіа питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків для зменшення гендерної нерівності, формування “нульової” толерантності до насильства та дискримінації, розвінчання гендерних стереотипів, недопущення сексизму, забезпечення об’єктивного ставлення до жінок в інтерв’ю, репортажах, публікаціях, а також висвітлення їх багатогранної ролі для уникнення стереотипів та дискримінації; забезпечення розширення доступу жінок до прийняття рішень у сферах інформації та телекомунікації, культури та мистецтва; забезпечення дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері культури та мистецтва. Очікувані результати: кількість гендерно чутливих та недискримінаційних інформаційних матеріалів та художніх творів збільшено; кількість чоловіків, які використовують відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та листки непрацездатності у зв’язку із хворобою дитини, збільшено; частка журналістських репортажів, публікацій, які висвітлюють всебічне та реалістичне уявлення про жінок, їх досвід та інтереси, уникають посилення гендерних стереотипів, вживають/використовують гендерно чутливу мову/лексику, збільшилася; представництво жінок на керівних посадах на рівні прийняття рішень у сферах інформації та телекомунікації, культури та мистецтва збільшено. Етапи виконання завдань, спрямованих на досягнення стратегічної цілі 3, та очікувані результати на кожному етапі: Індикатори І етап ІІ етап ІІІ етап 2022- 2025- 2028- 2024 2027 2030 роки роки роки

1. Частка домогосподарств, що складаються з 4,1 3,8 3,5 одиноких непрацюючих жінок у віці 65 років і старше, із середньодушовими середньомісячними грошовими доходами нижче середнього рівня грошових доходів серед усіх домогосподарств України, за місцем проживання, відсотків (індикатор 2.30 моніторингу гендерної рівності)

2. Кількість населення, яке займається спортом, 964 975 990 тис. осіб (індикатор 11.2 моніторингу гендерної рівності): жінки 233 240 250 чоловіки 731 735 740 особи з інвалідністю 11 12 13

3. Кількість населення, яке охоплене 4900 6000 6400 фізкультурно-оздоровчою діяльністю, тис. осіб (індикатор 11.4 моніторингу гендерної рівності): жінки 2000 2800 3100 чоловіки 2900 3200 3300 особи з інвалідністю, які відвідують заняття з 56 60 65 фізкультурно-спортивної реабілітації

4. Кількість учнів-спортсменів шкіл вищої 3900 4000 4100 спортивної майстерності, осіб (індикатор 11.6 моніторингу гендерної рівності): дівчата 1300 1400 1500 хлопці 2600 2600 2600

5. Кількість тренерів-викладачів дитячо-юнацьких 18000 19000 20000 спортивних шкіл, зокрема штатних тренерів, тренерів-викладачів, які проводять заняття з фізичної культури і спорту з видів спорту осіб з інвалідністю системи закладів фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, осіб (індикатор 11.7 моніторингу гендерної рівності): жінки 3600 4600 5600 чоловіки 14400 14400 14400

6. Середня очікувана тривалість життя при 72,01 народженні, років (індикатор 6.1 моніторингу гендерної рівності): жінки 77 чоловіки 67

7. Кількість випадків материнської смерті, осіб на 11,4 11,3 11,2 100 000 живонароджених (індикатор Цілей сталого розвитку 3.1.1)

8. Кількість хворих з уперше в житті 24,8 20,6 встановленим діагнозом ВІЛ, осіб на 100 000 населення (індикатор Цілей сталого розвитку 3.3.1): жінки 25 20 15 чоловіки 50 45 40

9. Кількість хворих з уперше в житті 34,3 34 32,9 встановленим діагнозом активного туберкульозу, осіб на 100 000 населення (індикатор Цілей сталого розвитку 3.3.2): жінки 20 чоловіки 50,7

10. Охоплення дітей віком п’ять років закладами 80 87 95 дошкільної освіти та структурними підрозділами юридичних осіб публічного та приватного права, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 4.2.1): міста 85 90 95 сільська місцевість 55 65 75

11. Населення віком 25-64 років, яке має базову 3,1 початкову загальну освіту або не має освіти, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 4.4.2): жінки 2.8 1,5 1 чоловіки 3,5 2 1,5

12. Рівень участі населення у формальних та 10 10,5 14 неформальних видах навчання та професійної підготовки, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 4.5.1): 25-64 роки 0,5 2 5 жінки 7,6 11 14 чоловіки 8,9 11 14

13. Частка чоловіків серед педагогічних 15 20 25 працівників, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 4.6.1)

14. Коефіцієнт народжуваності у віці до 20 років, 15 12 10 на 1000 жінок віком 15-19 років (індикатор Цілей сталого розвитку 5.5.1)

15. Частка населення, яке повідомило, що за 80 85 90 останні 12 місяців користувалось послугами Інтернету, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 4.5.2): жінки 80 85 90 чоловіки 80 85 90 60-74 роки 55 65 75 75 років і старші 15 20 25 Стратегічна ціль 4. Жінки та чоловіки беруть рівну участь у різних сферах економічної діяльності, користуються результатами сталого економічного розвитку та мають рівний доступ до всіх видів економічних ресурсів Досягнення цієї цілі відповідатиме пріоритетам Пекінської декларації за напрямами “Жінки та економіка”, “Жінки та навколишнє природне середовище”, а також сприятиме виконанню завдань, визначених Цілями сталого розвитку: забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат, забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх, сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх, створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям, забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів, забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва, вжиття невідкладних заходів до боротьби із зміною клімату та її наслідками. Проблеми, розв’язанню яких сприятиме досягнення стратегічної цілі 4: гендерний розрив в оплаті праці, спричинений, зокрема, високим рівнем гендерної сегрегації на ринку праці, пов’язаної із зайнятістю значної кількості жінок у видах економічної діяльності з нижчою оплатою праці (горизонтальна форма сегрегації) та на посадах нижчого рівня в усіх секторах економіки (вертикальна форма гендерної сегрегації); різна економічна активність жінок і чоловіків, що проявляється у нижчій участі жінок порівняно з чоловіками у складі робочої сили, особливо у найбільш активному репродуктивному віці, та жителів сільської місцевості, нижчому рівні зайнятості молодих жінок і чоловіків у віковій групі 25-29 років та більшому поширенню серед жінок неповної форми зайнятості, що обмежує їх доступ до товарів та послуг; поширення проявів упередженого ставлення роботодавців до використання жіночої праці та поширення дискримінації за ознакою статі та/або віку на ринку праці, випадків сексуальних домагань, насильства на робочому місці; відсутність визнання економічного внеску неоплачуваної хатньої та доглядової праці, що переважно здійснюється жінками; обмеженість можливостей вести та розвивати бізнес, зокрема для жінок, які проживають у сільській місцевості, для вразливих груп жінок, що зазнають множинної дискримінації (жінки з числа ветеранів війни, осіб з інвалідністю, жінки ромської національності та жінки інших категорій); відсутність практики виявлення потреб та бар’єрів для різних груп жінок і чоловіків під час користування інфраструктурою; недостатність врахування потреб різних груп жінок і чоловіків під час формування та реалізації політики та програм, пов’язаних із природокористуванням, зокрема споживанням енергетичних ресурсів, захистом довкілля та впливом кліматичних змін; негативний вплив військової агресії Російської Федерації проти України на довкілля, доступ та якість питної води, що призводить до погіршення стану здоров’я дівчат і хлопців, жінок і чоловіків, збільшує навантаження під час виконання хатньої роботи, яку переважно виконують жінки; недостатнє представництво жінок у прийнятті рішень щодо природокористування, зокрема споживання енергетичних ресурсів, захисту навколишнього природного середовища та впливу кліматичних змін. Ця стратегічна ціль реалізовуватиметься гармонізовано, зокрема, із Національною економічною стратегією на період до 2030 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015), Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 36, ст. 2154), планом заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц” з утвердження гендерної рівності, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1578. Оперативна ціль 4.1. Створено умови для забезпечення рівних економічних можливостей жінок і чоловіків Завдання для реалізації оперативної цілі: скорочення гендерного розриву в оплаті праці жінок і чоловіків, зниження рівня горизонтальної та вертикальної гендерної сегрегації ринку праці; створення умов для розширення економічної активності жінок, особливо у віці 25-29 років, а також можливостей для офіційної та повної зайнятості жінок на роботах з гідними умовами праці, зокрема жінок, які проживають у сільській місцевості, жінок, які належать до вразливих груп населення; створення дієвих механізмів запобігання та реагування на прояви всіх видів дискримінації та насильства за ознакою статі у сфері праці, зокрема сексуальні домагання, з урахуванням положень Конвенції Міжнародної організації праці № 190 “Про викорінення насильства та домагань у сфері праці”; забезпечення визнання внеску неоплачуваної хатньої та доглядової праці в економічний розвиток та її суспільної цінності на основі науково обґрунтованих досліджень та економічних розрахунків; створення умов для розширення участі жінок, зокрема тих, які належать до вразливих груп, у підприємництві. Очікувані результати: гендерний розрив в оплаті праці зменшено, жінки і чоловіки отримують рівну винагороду за працю рівної цінності; рівень економічної активності жінок підвищився; частка дівчат, які навчаються за спеціальностями, що традиційно вважались “чоловічими”, збільшилася; частка хлопців, які навчаються за спеціальностями, що традиційно були фемінізовані, збільшилася; частка чоловіків, які використовують відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у загальній кількості осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею такого віку, збільшилася; створено дієвий механізм запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі, сексуальним домаганням, психологічному насильству (мобінгу) на робочому місці; частка жінок серед власників середнього та великого бізнесу збільшилася; кількість жінок і чоловіків із числа вразливих груп, які займаються підприємницькою діяльністю, збільшилася; кількість наглядових рад державних та комунальних підприємств, до складу яких входить не менше ніж 30 відсотків жінок, збільшилася. Оперативна ціль 4.2. Створено умови для розвитку якісної, надійної, сталої та доступної інфраструктури для жінок і чоловіків незалежно від місця проживання та інших ознак Завдання для реалізації оперативної цілі - створення умов для рівного доступу до інфраструктури для чоловіків і жінок, хлопців і дівчат, які проживають у міській та сільській місцевості. Очікуваний результат - наявна доступна та безпечна інфраструктура, яка відповідає потребам різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків. Оперативна ціль 4.3. Створено умови для рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень у сфері екологічної політики та рівного доступу жінок і чоловіків до природних ресурсів Завдання для реалізації оперативної цілі: забезпечення можливості рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо збереження та використання природних ресурсів, реагування на зміни клімату; забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до природних ресурсів. Очікувані результати: кількість жінок, які беруть безпосередню участь у прийнятті рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, його захисту та реагування на зміни клімату, збільшено; забезпечено можливість рівного доступу жінок та чоловіків до природних ресурсів, жінки і чоловіки мають рівний захист від впливу кліматичних змін, що враховує потреби різних груп жінок і чоловіків, дівчат і хлопців. Етапи виконання завдань, спрямованих на досягнення стратегічної цілі 4, та очікувані результати на кожному етапі: Індикатори І етап II етап III етап 2022-2024 2025-2027 2028-2030 роки роки роки

1. Співвідношення середньої заробітної 82 83 85 плати жінок і чоловіків, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 5.6.1)

2. Рівень зайнятості населення віком 20-64 67,3 68,9 70 роки, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 8.3.1)

3. Частка молоді, яка не працює, не 17 16,5 15,5 навчається і не набуває професійних навичок, у загальній чисельності осіб віком 15-24 роки, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 8.4.1): жінки 20 19 18 чоловіки 14 13 12

4. Рівень зайнятості жінок віком 25-44 55 60 65 роки, які мають дітей віком три-п’ять років, відсотків (індикатор Цілей сталого розвитку 5.6.2)

5. Частка юридичних осіб, керівниками 30 35 40 яких є жінки, у загальній кількості юридичних осіб, відсотків

6. Частка жінок, які є керівниками 25 30 40 фермерських господарств, у загальній кількості керівників фермерських господарств, відсотків Порядок проведення моніторингу, оцінювання результатів реалізації Стратегії та звітування На всіх етапах реалізації Стратегії передбачається спільна та скоординована діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Урядового уповноваженого з питань гендерної політики у партнерстві з інститутами громадянського суспільства, об’єднаннями організацій роботодавців та професійних спілок, науковими установами, закладами вищої освіти за підтримки Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших міжнародних організацій. Стратегія передбачає розроблення та затвердження операційного плану та обласних програм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків щодо кожного етапу реалізації Стратегії, а також нормативно-правових актів, спрямованих на досягнення зменшення гендерної нерівності. Результати реалізації Стратегії оцінюються шляхом обговорень на засіданнях Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, міжвідомчих робочих груп з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків за участю центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також за згодою представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, народних депутатів України, підприємств, установ та організацій, зокрема наукових, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та професійних спілок, міжнародних організацій та громадських об’єднань, представників бізнесу. Моніторинг та оцінювання ефективності реалізації Стратегії проводитиметься за результатами виконання державних та місцевих програм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на трирічний період і ґрунтуватиметься на позиції України у міжнародних рейтингах. Передбачено проведення моніторингу досягнення проміжних індикаторів успішності у 2024, 2027 роках та кінцевих індикаторів у 2030 році. Під час проведення оцінювання змін, що відбулися в результаті реалізації Стратегії, можуть враховуватися адміністративні дані, статистична інформація, результати соціологічних досліджень, опитувань громадської думки, моніторингу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в окремих сферах та галузях, проведених органами державної влади, органами місцевого самоврядування, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, інститутами громадянського суспільства, міжнародними організаціями. Реалізація Стратегії забезпечується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в межах бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів на відповідний період, інших джерел, не заборонених законодавством. ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 р. № 752-р ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН з реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року на 2022-2024 роки Найменуванн Найменування Значення Найменування Відповідальні я завдання показника показника заходу за виконання усь у тому ого числі за роками 20 20 20 22 23 24 Стратегічна ціль 1. Національний механізм забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків функціонує ефективно та має спроможність підтримувати формування, впровадження, моніторинг та оцінювання політики гендерної рівності в різних сферах суспільного життя та на всіх рівнях Оперативна ціль 1.1. Підвищено спроможність інституційного механізму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків

1. Врахування кількість 30 15 15 1) моніторинг Мінсоцполітик принципу проведених нормативно- и забезпечення моніторингів правових актів, центральні рівних прав та державних та органи можливостей обласних виконавчої жінок і програм, влади чоловіків та стратегій обласні, застосування розвитку Київська гендерних територіальних міська підходів громад, програм держадміністра відповідно до зайнятості ції міжнародних населення щодо органи стандартів у наявності в них місцевого нормативно- положень, самоврядуванн правових спрямованих на я (за актах, зменшення згодою) загальнодерж гендерної громадські авних нерівності, об’єднання та стратегіях врахування міжнародні розвитку, потреб різних організації регіональних груп жінок і (за згодою) стратегіях чоловіків та Урядовий розвитку, виконання уповноважени стратегіях міжнародних й з питань розвитку зобов’язань гендерної територіальни України у сфері політики х громад, а забезпечення також у рівних прав та проектах можливостей міжнародної жінок і чоловіків технічної допомоги кількість 6 3 3 2) урахування центральні прийнятих результатів органи нормативно- моніторингу під виконавчої правових актів, час розроблення влади які враховують нормативно- обласні, потреби та правових актів, Київська інтереси різних державних та міська груп жінок і обласних держадміністра чоловіків та програм, ції базуються на програм органи результатах зайнятості місцевого моніторингу населення, самоврядуванн стратегій я (за згодою) розвитку територіальних громад кількість 11 2 5 4 3) забезпечення Мінсоцполітик офіційно офіційного и перекладених перекладу Урядовий українською міжнародних уповноважени мовою документів у й з питань міжнародних сфері гендерної документів забезпечення політики рівних прав та структура можливостей ООН з питань жінок і чоловіків гендерної українською рівності та мовою, розширення зокрема Конвен прав і ції про можливостей ліквідацію всіх жінок (за форм згодою) дискримінації щодо жінок, резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” та пов’язаних із нею резолюцій кількість 1 1 4) розроблення Мінветеранів підготовлених та ухвалення міжнародні документів з рекомендацій організації (за рекомендаціями щодо згодою) врахування потреб жінок і чоловіків із числа ветеранів війни, зокрема учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які брали участь в антитерористичн ій операції/операції Об’єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, сімей загиблих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у стратегіях розвитку галузей та регіонів кількість 12 4 4 4 5) вивчення та Мінсоцполітик міжнародних поширення и заходів кращого досвіду Нацсоцслужба України щодо центральні забезпечення органи рівних прав та виконавчої можливостей влади жінок і чоловіків Урядовий уповноважени кількість 30 10 10 10 й з питань національних гендерної заходів політики обласні, Київська міська держадміністра ції органи місцевого самоврядуванн я (за згодою) громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість 3 1 1 1 6) урахування центральні нормативно- гендерних органи правових актів, аспектів впливу виконавчої які враховують надзвичайних влади аспекти ситуацій під час обласні, гендерного розроблення Київська впливу нормативно- міська надзвичайних правових актів у держадміністра ситуацій сфері охорони ції здоров’я, освіти, органи зайнятості, місцевого соціального самоврядуванн захисту я (за згодою) населення, а громадські також об’єднання та забезпечення міжнародні представництва організації (за не менше ніж 30 згодою) відсотків кількість 25 5 10 10 представників регіональних/міс однієї статі у цевих комісій з складі питань регіональних/міс техногенно- цевих комісій з екологічної питань безпеки і техногенно- надзвичайних екологічної ситуацій, у безпеки і складі яких не надзвичайних менше 30 ситуацій відсотків представників однієї статі кількість 14 4 5 5 7) врахування Секретаріат проектів, які гендерних Кабінету враховують аспектів у Міністрів гендерні аспекти проектах і України програмах центральні міжнародної органи технічної виконавчої допомоги влади, які є бенефіціарами проектів міжнародної технічної допомоги Урядовий уповноважени й з питань гендерної політики громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість 1 1 8) розроблення Секретаріат розроблених показників для Кабінету продуктів для моніторингу Міністрів моніторингу проектів і Урядовий проектів і програм уповноважени програм міжнародної й з питань міжнародної технічної гендерної технічної допомоги щодо політики допомоги врахування громадські гендерних об’єднання та аспектів міжнародні організації (за згодою) 2. кількість засідань 324 10 10 10 1) проведення Урядовий Забезпечення координаційних 8 8 8 регулярних уповноважени координації рад засідань й з питань діяльності координаційних гендерної всіх суб’єктів рад з питань політики інституційног забезпечення обласні, о механізму рівних прав та Київська забезпечення можливостей міська рівних прав і жінок і держадміністра можливостей чоловіків, ції жінок і зокрема Комісії органи чоловіків для з питань місцевого проведення координації самоврядуванн регулярного взаємодії органів я (за згодою) моніторингу виконавчої громадські виконання влади щодо об’єднання та міжнародних забезпечення міжнародні та рівних прав та організації (за національних можливостей згодою) зобов’язань жінок і чоловіків, міжсекторальної робочої групи “Гендерна рівність” координації міжнародної технічної допомоги, регіональних міжвідомчих рад з питань забезпечення гендерної рівності кількість 2 1 1 2) розроблення Мінсоцполітик розроблених моніторингової и моніторингових карти Урядовий карток, одиниць виконання Конв уповноважени енції про й з питань ліквідацію всіх гендерної форм політики дискримінації громадські щодо жінок з об’єднання та урахуванням міжнародні заключних організації (за рекомендацій згодою) Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок підготовлено 1 1 3) вивчення Мінсоцполітик аналітичну питання и записку з утворення Урядовий відповідними Національного уповноважени обрахунками інформаційно- й з питань можливих аналітичного гендерної витрат, центру політики необхідних для забезпечення міжнародні утворення рівних прав та організації (за Національного можливостей згодою) інформаційно- жінок і чоловіків аналітичного з урахуванням центру, одиниць кращого міжнародного досвіду кількість 100 50 50 4) забезпечення центральні новоутворених діяльності органи відповідальних інституційного виконавчої структурних механізму влади підрозділів з забезпечення Урядовий питань рівних прав та уповноважени забезпечення можливостей й з питань рівних прав та жінок і чоловіків гендерної можливостей політики жінок і чоловіків, обласні, одиниць Київська міська держадміністра ції органи місцевого самоврядуванн я (за згодою) кількість 120 70 90 12 радників з 0 питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі, осіб кількість 1 1 5) формування Мінсоцполітик сформованих баз бази даних и даних фахівців з обласні, питань Київська забезпечення міська рівних прав та держадміністра можливостей ції жінок і чоловіків органи у різних сферах місцевого для їх залучення самоврядуванн до надання я (за згодою) консультацій, громадські проведення об’єднання та навчань, міжнародні гендерних організації (за аудитів згодою) 3. кількість 4 2 2 1) перегляд та центральні Забезпечення затверджених внесення органи проведення форм звітності, необхідних змін виконавчої оцінювання які містять до форм влади становища показники з статистичної та різних груп розподілом за адміністративної дівчат і статтю, віком, звітності у хлопців, місцем частині введення жінок і проживання та показників з чоловіків за іншими розподілом за допомогою релевантними статтю, віком, аналізу даних ознаками, місцем статистичної необхідними для проживання та та аналізу/оцінюван іншими адміністратив ня становища релевантними ної звітності різних груп ознаками, за статтю, жінок і чоловіків, необхідними для віком, одиниць аналізу/оцінюва етнічною ння становища приналежніст різних груп ю, наявністю жінок і чоловіків інвалідності, місцевістю проживання та іншими ознаками кількість 1 1 2) проведення Мінсоцполітик підготовлених аналізу и інформаційно- індикаторів, у Держстат аналітичних розрізі яких Урядовий довідок здійснюється уповноважени збір даних для й з питань моніторингу гендерної реалізації цілей політики сталого розвитку на предмет включення гендерного компонента, ознаки інвалідності та внесення відповідних змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 686 “Питання збору даних для моніторингу реалізації цілей сталого розвитку” кількість 1 1 3) розроблення Мінсоцполітик інформаційно- показників для и аналітичних моніторингу МКІП довідок з виконання Мінмолодьспо рекомендаціями завдань та рт щодо переліку заходів Міндовкілля показників платформи дій з Урядовий реалізації Пекінс уповноважени ької декларації, й з питань зокрема гендерної напрямів “Жінки політики та медіа”, громадські “Жінки та об’єднання та екологія”, міжнародні “Жінки та організації (за спорт” згодою) кількість 6 2 2 2 4) розміщення Мінсоцполітик досліджень результатів и досліджень, Нацсоцслужба проведених у центральні сфері органи забезпечення виконавчої рівних прав та влади можливостей обласні, жінок і чоловіків Київська на офіційних міська веб-сайтах, а держадміністра також подання ції Мінсоцполітики органи інформації про місцевого такі дослідження самоврядуванн для розміщення я (за згодою) в окремому громадські розділі об’єднання та офіційного веб- міжнародні сайту “Гендерна організації (за політика” згодою) Мінсоцполітики кількість 6 3 3 5) розроблення обласні, затверджених статистично- Київська “гендерних аналітичних міська портретів”, матеріалів, які держадміністра одиниць дають змогу ції визначити органи кількість 50 25 25 відмінності у місцевого паспортів становищі самоврядуванн громад, які різних груп я (за згодою) включають жінок і громадські показники щодо чоловіків, наявні об’єднання та вразливих груп проблеми та міжнародні населення з потреби організації (за розподілом за (“гендерні згодою) статтю, віком, портрети”), а сімейним також становищем, включення до одиниць паспортів громад показників щодо вразливих груп населення з розподілом за статтю, віком, ознакою інвалідності, сімейним становищем кількість 10 5 5 6) проведення центральні проведених гендерних органи аудитів аудитів в виконавчої органах влади кількість 5 5 державної влади обласні, розроблених та органах Київська планів за місцевого міська результатами самоврядування, держадміністра проведення у комунальних ції аудитів підприємствах органи (закладах, місцевого установах) самоврядуванн відповідної я (за згодою) територіальної громади, а також за згодою на інших підприємствах, в установах та організаціях кількість 1 1 7) розроблення Мінсоцполітик інформаційно- критеріїв для и визначення Мінекономіки аналітичних рейтингу Урядовий довідок підприємств, уповноважени установ та й з питань організацій гендерної щодо політики забезпечення всеукраїнські рівних прав та об’єднання можливостей організацій жінок і чоловіків роботодавців (за результатами (за згодою) проведення всеукраїнські гендерного профспілки, їх аудиту) об’єднання (за згодою) громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість 1 1 8) підготовка Мінсоцполітик підготовлених державної и державних доповіді щодо доповідей забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків 4. кількість заходів 1 1 включення Держстат Забезпечення заходів щодо включення до запровадження перспективни вибіркового х завдань обстеження розвитку використання державної часу до статистики перспективних заходів щодо завдань розвитку запровадженн державної я вибіркового статистики обстеження використання часу (time-use survey) 5. кількість 160 10 60 1) проведення головні Забезпечення бюджетних 0 гендерного розпорядники застосування програм, за аналізу коштів гендерно якими проведено бюджетних державного орієнтованого гендерний аналіз, програм на бюджету підходу у на державному державному та обласні, бюджетному рівні, одиниць місцевому рівні Київська процесі на міська державному держадміністра та місцевому ції рівні кількість 68 10 29 29 органи бюджетних місцевого програм, за самоврядуванн якими проведено я (за згодою) гендерний аналіз, на місцевому рівні, одиниць кількість 40 5 15 20 центральні прийнятих органи нормативно- виконавчої правових актів за влади результатами проведення гендерного аналізу бюджетних програм, одиниць кількість 51 19 18 14 2) проведення головні проведених навчань для розпорядники навчань, одиниць головних коштів розпорядників державного кількість осіб, які 100 50 30 20 бюджетних бюджету пройшли 0 0 0 0 коштів з питань обласні, навчання, осіб забезпечення Київська гендерної міська рівності у тих держадміністра сферах ції діяльності, органи формування місцевого та/або самоврядуванн реалізацію яких я (за згодою) вони забезпечують кількість 75 25 25 25 3) включення до обласні, проектів, які вимог Київська враховують проведення міська гендерні аспекти конкурсів держадміністра проектів, які ції фінансуються за органи рахунок коштів місцевого місцевих самоврядуванн бюджетів та я (за згодою) спрямовані на регулювання суспільних відносин, врахування гендерних аспектів 6. кількість 3 1 1 1 1) проведення центральні Забезпечення проведених аналізу наявних органи впровадження аналізів освітніх виконавчої системного навчальних курсів/програм з влади підходу до курсів питань обласні, формування гендерної Київська компетенцій кількість 30 5 10 15 рівності для міська державних проведених студентів, держадміністра службовців, аналізів освітніх державних ції, до сфери посадових програм службовців, управління осіб посадових осіб яких належать місцевого місцевого заклади вищої самоврядуван самоврядування, освіти ня, зокрема зокрема Урядовий керівників, з розроблених уповноважени питань громадськими й з питань забезпечення об’єднаннями та гендерної рівних прав та у межах політики можливостей проектів і жінок і програм чоловіків, а міжнародної також технічної підвищення допомоги, та обізнаності у визначення сфері потреби у нових гендерної освітніх рівності, програмах формування гендерної чутливості, розвінчування стереотипів кількість 3 1 1 1 2) розроблення НАДС розроблених програм МОН програм підвищення заклади вищої підвищення кваліфікації з освіти (за кваліфікації питань згодою) забезпечення громадські рівних прав та об’єднання та можливостей міжнародні жінок і чоловіків організації (за з урахуванням згодою) специфіки діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування затверджено 1 1 3) розроблення НАДС систему та громадські оцінювання запровадження об’єднання та системи міжнародні оцінювання організації (за рівня гендерної згодою) компетентності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування кількість 211 60 75 75 4) забезпечення НАДС державних 5 5 5 5 проведення Нацсоцслужба службовців та навчань центральні посадових осіб державних органи місцевого службовців та виконавчої самоврядування, посадових осіб влади які пройшли місцевого обласні, навчання, осіб самоврядування Київська з питань міська забезпечення держадміністра рівних прав та ції громадські можливостей об’єднання та жінок і міжнародні чоловіків, організації (за проведення згодою) гендерно- правової експертизи, гендерних аудитів кількість 150 50 50 50 всеукраїнські представників профспілки, їх профспілкових об’єднання (за організацій згодою) підприємств, установ та організацій, які пройшли навчання з питань проведення гендерних аудитів, осіб кількість 150 50 50 50 центральні державних органи службовців та виконавчої посадових осіб влади місцевого обласні, самоврядування, Київська які пройшли міська навчання з держадміністра питань ції проведення органи гендерно- місцевого правової самоврядуванн експертизи, осіб я (за згодою) кількість 300 10 10 10 центральні студентів, які 0 0 0 органи пройшли виконавчої навчання з влади, питань обласні, забезпечення Київська рівних прав та міська можливостей держадміністра жінок і чоловіків, ції, до сфери зокрема за управління тренінговими яких належать програмами, осіб заклади вищої освіти кількість 490 15 17 17 5) включення до НАДС державних 0 0 0 програм Нацсоцслужба службовців та підвищення обласні, посадових осіб кваліфікації Київська місцевого державних міська самоврядування, службовців, держадміністра які пройшли посадових осіб ції навчання з місцевого органи питань самоврядування місцевого застосування модулів з питань самоврядуванн гендерних застосування я (за згодою) підходів, у тому гендерних громадські числі гендерного підходів, об’єднання та аналізу, зокрема міжнародні гендерної гендерного організації (за статистики, осіб аналізу, згодою) гендерної статистики кількість 50 25 25 6) проведення обласні, проведених інформаційних Київська інформаційних кампаній щодо міська можливості держадміністра навчання за ції кампаній, магістерською органи одиниць освітньою місцевого програмою самоврядуванн “Гендерні я (за згодою) студії”, зокрема для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також радників з цих питань кількість осіб, 130 10 60 60 7) розроблення обласні, охоплених та Київська просвітницькими розповсюдження міська кампаніями, тис. інформаційно- держадміністра осіб комунікаційних ції матеріалів та органи проведення місцевого просвітницьких самоврядуванн кампаній з я (за згодою) питань громадські забезпечення об’єднання та рівних прав та міжнародні можливостей організації (за жінок і чоловіків згодою) для державних службовців кількість громад, 120 10 70 12 8) узагальнення обласні, в яких існують 0 та поширення Київська передові кращого досвіду міська практики інтеграції держадміністра гендерного гендерних ції підходів на рівні органи інтегрування, територіальних місцевого одиниць громад самоврядуванн я (за згодою) громадські об’єднання (за згодою) Оперативна ціль 1.2. Забезпечено рівні права та можливості жінок і чоловіків у процесі прийняття управлінських рішень 7. кількість осіб, які 120 40 40 40 1) НАДС Забезпечення пройшли запровадження центральні досягнення програми програм органи збалансованог наставництва, наставництва та виконавчої о осіб інших влади представницт позитивних дій, обласні, ва жінок і з них жінок 60 20 20 20 у тому числі із Київська чоловіків у залученням міська прийнятті представників держадміністра управлінськи міжнародних ції х рішень в організацій та громадські органах держав з об’єднання та виконавчої найкращими міжнародні влади, моделями організації (за органах публічного згодою) місцевого управління самоврядуван ня, на кількість 79 25 27 27 2) проведення Нацсоцслужба підприємства заходів/кампаній інформаційних обласні, х, в заходів щодо Київська організаціях, висвітлення міська зокрема переваг держадміністра шляхом гендерного ції запровадженн балансу під час громадські я позитивних прийняття об’єднання та дій (гендерні рішень та міжнародні квоти, поширення організації (за програми кращих згодою) наставництва, національних та менторські міжнародних програми) практик щодо запровадження позитивних дій 8. кількість 150 50 50 50 1) проведення центральні Забезпечення консультацій консультацій з органи проведення правозахисними виконавчої консультацій об’єднаннями влади з громадян, Урядовий об’єднаннями організаціями, уповноважени громадян, які які й з питань представляют представляють гендерної ь різні групи різні групи політики жінок та жінок, під час обласні, чоловіків формування, Київська (ВІЛ- реалізації та міська інфіковані моніторингу держадміністра особи, особи з впровадження ції інвалідністю, національних і органи сільські міжнародних місцевого мешканці, зобов’язань у самоврядуванн представники сфері гендерної я (за згодою) національних рівності громадські меншин об’єднання та (зокрема міжнародні кримськотата організації (за рської, згодою) ромської), внутрішньо кількість 120 30 40 50 2) включення Урядовий переміщені представників представників уповноважени особи, громадських жіночих та/або й з питань ветерани об’єднань, правозахисних гендерної війни та включених до громадських політики інші), під час складу об’єднань до центральні формування консультативно- складу органи та реалізації дорадчих консультативно- виконавчої державної органів, осіб дорадчих влади обласні, політики, а органів, Київська також громадських міська моніторингу рад, робочих держадміністра виконання груп та інших ції органи міжнародних дорадчих місцевого та органів самоврядуванн національних я (за згодою) зобов’язань у сфері кількість онлайн- 6 2 2 2 3) забезпечення Урядовий гендерної консультацій, ефективного уповноважени рівності, проведених через функціонування й з питань зокрема платформу платформи гендерної шляхом громадських громадських політики участі таких об’єднань “Рівні об’єднань “Рівні громадських права та права та об’єднань у можливості” можливості” при консультатив Урядовому но-дорадчих уповноваженому органах, з питань громадських гендерної радах, політики експертних та робочих групах, утворених при центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядуван ня 9. кількість 1 1 1) проведення Мінсоцполітик Забезпечення проведених досліджень и проведення досліджень щодо Нацсоцслужба регулярних визначення обласні, інформаційно зміни рівня Київська - обізнаності міська просвітницьк суспільства з держадміністра их та питань ції громадські навчальних забезпечення об’єднання та заходів для рівних прав та міжнародні різних груп можливостей організації (за жінок, жінок і чоловіків згодою) зокрема з та зменшення числа гендерних вразливих стереотипів у категорій, населення в щодо методів результаті та форм реалізації Конце участі у пції комунікації формуванні, у сфері реалізації та гендерної оцінюванні рівності, політики на схваленої державному, розпорядженням регіональном Кабінету у та Міністрів місцевому України від 16 рівні вересня 2020 р. № 1128 кількість 43 13 15 15 2) проведення МКІП проведених інформаційно- Нацсоцслужба інформаційних комунікаційних Урядовий та та уповноважени просвітницьких просвітницьких й з питань публічних публічних гендерної кампаній за кампаній, політики участю спрямованих на обласні, приватного подолання Київська бізнесу стереотипних міська уявлень держадміністра населення щодо ції соціальної ролі громадські жінки і чоловіка об’єднання та у суспільстві, із міжнародні залученням організації (за приватного згодою) бізнесу, медіакомпаній та холдингів, жіночих та правозахисних громадських об’єднань, зокрема через діалог Уряду з бізнесом, систему заохочення щодо вироблення соціальної реклами кількість 105 35 35 35 3) проведення Нацсоцслужба проведених інформаційних обласні, інформаційних заходів для Київська заходів підвищення міська інституційної держадміністра спроможності ції громадських громадські об’єднань, які об’єднання та представляють міжнародні різні групи організації (за жінок (ВІЛ- згодою) інфікованих осіб, осіб з інвалідністю, жінок, які проживають у сільській місцевості, жінок, які належать до національних меншин, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів тощо), з правових питань, комунікації, проведення моніторингів Стратегічна ціль 2. Жінки та чоловіки вільні від насильства, зокрема пов’язаного з воєнними діями та збройними конфліктами, мають рівний доступ до правосуддя та беруть рівну участь у розбудові миру та постконфліктному відновленні Оперативна ціль 2.1. Створено умови для ефективного запобігання та протидії всім видам насильства за ознакою статі 10. кількість 600 20 20 20 1) проведення обласні, Удосконаленн засідань/ нарад 0 0 0 регулярних Київська я механізму засідань/нарад у міська координації кількість завдань, 300 10 10 10 взаємодії із держадміністра взаємодії виконаних за 0 0 0 суб’єктами, що ції суб’єктів, що результатами здійснюють Координаційни здійснюють протокольних заходи у сфері й центр з заходи у рішень запобігання та надання сфері засідань/нарад, протидії правової запобігання та одиниць домашньому допомоги та протидії насильству та центри з домашньому насильству надання насильству та за ознакою безоплатної насильству за статі, вторинної ознакою статі сексуальному правової (передусім насильству в допомоги (за між умовах згодою) обласними, конфлікту головні Київською управління міською Національної держадмініст поліції в раціями, областях та м. загальними та Києві спеціалізован громадські ими об’єднання (за службами згодою) підтримки суди першої осіб, які інстанції (за постраждали згодою) від органи домашнього місцевого насильства та самоврядуванн насильства за я (за згодою) ознакою статі, закладами кількість 1 1 2) розроблення Мінсоцполітик освіти, розроблених матриці и охорони матриць індикаторів Урядовий здоров’я, індикаторів, раннього уповноважени правоохоронн одиниць попередження й з питань ими сексуального гендерної органами, насильства, політики центрами з пов’язаного з Міноборони надання конфліктом МВС безоплатної Мінреінтеграці вторинної ї правової Мін’юст допомоги, МОН судами, МОЗ громадськими Національна об’єднаннями поліція , приватними ДСНС надавачами ДМС послуг), для Національна ефективного гвардія запобігання, Адміністрація реагування та Держприкордо покращення нслужби якості надання підтримки постраждалим від всіх форм насильства за ознакою статі кількість осіб, які 700 10 30 30 3) проведення Нацсоцслужба взяли участь у 0 0 0 тренінгів для обласні, тренінгах, осіб посилення Київська інституційної міська спроможності держадміністра координації між ції соціальними органи службами, місцевого правоохоронним самоврядуванн и органами, я (за згодою) центрами громадські надання об’єднання та безоплатної міжнародні вторинної організації (за правової згодою) допомоги, місцевими держадміністрац іями, судами, об’єднаннями громадян, приватними надавачами соціальних послуг для ефективного запобігання, реагування та надання підтримки постраждалим від усіх форм насильства за ознакою статі кількість родин, 750 25 25 25 4) попередження обласні, яким надано 0 0 0 фізичного Київська психологічну домашнього міська допомогу насильства та держадміністра насильства за ції ознакою статі органи шляхом місцевого реагування на самоврядуванн випадки я (за згодою) психологічного громадські насильства, а об’єднання (за також згодою) кібернасильства, зокрема за допомогою “гарячих ліній” надання психологічної допомоги кількість 3 1 1 1 5) проведення Мінсоцполітик проведених соціальних и соціальних опитувань щодо Нацсоцслужба опитувань з доступу до обласні, висновками щодо послуг для Київська потреби внесення постраждалих міська змін до від домашнього держадміністра нормативно- насильства та ції правових актів насильства за органи ознакою статі та місцевого їх ефективності самоврядуванн з метою я (за згодою) виявлення громадські прогалин у об’єднання та механізмі міжнародні взаємодії організації (за суб’єктів, що згодою) здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі кількість 2 1 1 6) проведення Національна підготовлених аналізу поліція інформаційно- правопорушень громадські аналітичних на предмет статі, об’єднання та довідок з віку міжнародні інформацією правопорушникі організації (за щодо груп жінок в та видів згодою) і чоловіків, які скоєних ними схильні до правопорушень, скоєння а також мотивів правопорушень, їх скоєння та жінками і рекомендаціями чоловіками для провадження (щодо превентивної кримінальних та діяльності адміністративни відповідними х органами правопорушень, державної влади які віднесено до підслідності Національної поліції)

11. Створення кількість 2 1 1 1) проведення Мінсоцполітик дієвої підготовлених аналізу и системи звітів виконання Держ Нацсоцслужба спеціалізован авної соціальної обласні, их послуг для програми Київська осіб, які запобігання та міська постраждали протидії держадміністра від домашньому ції домашнього насильству та органи насильства та насильству за місцевого насильства за ознакою статі на самоврядуванн ознакою статі, період до 2025 я (за згодою) сексуального року, затвердже насильства, ної постановою пов’язаного з Кабінету конфліктом, з Міністрів урахуванням України від 24 потреб лютого 2021 р. постраждалих № 145, та стану її фінансування кількість 1 1 2) внесення змін Мінсоцполітик прийнятих до Національног и нормативно- о плану дій з Урядовий правових актів виконання уповноважени резолюції Ради й з питань Безпеки ООН гендерної 1325 “Жінки, політики мир, безпека” на центральні період до 2025 органи року, виконавчої затвердженого влади, розпорядженням відповідальні Кабінету за виконання Міністрів зазначеного України від 28 Національного жовтня 2020 р. плану дій № 1544 обласні, Київська міська держадміністра ції громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість 3 1 1 1 3) проведення Нацсоцслужба підготовлених аналізу Національна інформаційно- проходження поліція аналітичних програм для обласні, довідок щодо кривдників та Київська проходження програм для міська програм для постраждалих держадміністра кривдників від домашнього ції насильства та органи кількість 3 1 1 1 насильства за місцевого підготовлених ознакою статі самоврядуванн інформаційно- я (за згодою) аналітичних громадські довідок щодо об’єднання та проходження міжнародні програм для організації (за постраждалих згодою) осіб кількість 3 1 1 1 4) проведення Нацсоцслужба інформаційно- щорічного Національна аналітичних аналізу наявних поліція довідок щодо навчальних МОН наявних курсів/програм з МОЗ курсів/програм питань заклади вищої та потреб у запобігання та освіти (за розробленні протидії згодою) нових курсів домашньому громадські насильству та об’єднання та насильству за міжнародні ознакою статі організації (за для різних згодою) суб’єктів запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі та визначення потреби у нових освітніх програмах кількість 2 1 1 5) проведення Національна інформаційно- аналізу поліція ефективності громадські аналітичних застосування до об’єднання та довідок кривдників міжнародні спеціальних організації (за заходів щодо згодою) протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, зокрема термінових заборонних приписів та заходів, які були застосовані до кривдників, які повторно вчинили насильство кількість 2 1 1 6) розроблення Мінсоцполітик затверджених та та затвердження и переглянутих програми МОЗ нормативно- відновлення для Національна правових актів осіб, які академія постраждали від медичних наук сексуального (за згодою) насильства та міжнародні експлуатації, організації (за зокрема в згодою) умовах конфлікту 12. кількість 1 1 1) розроблення Мінсоцполітик Удосконаленн розроблених інструментарію и я системи інструментів для оброблення громадські збору, інформації за об’єднання та оброблення та кількість 1 1 формами міжнародні моніторингу соціальних звітування про організації (за даних з опитувань домашнє згодою) розподілом за насильство статтю, віком та/або та іншими насильство за характеристи ознакою статі ками, а також проведення кількість 150 15 2) проведення Мінсоцполітик досліджень представників 0 00 соціальних и для виявлення вразливих груп опитувань жінок Нацсоцслужба рівня жінок і чоловіків, і дівчат щодо громадські поширеності які взяли участь фактів об’єднання та різних форм і в опитуваннях, фізичного, міжнародні проявів усіх осіб сексуального організації (за видів або згодою) насильства за психологічного ознакою статі, насильства з зокрема боку інтимного домашнього партнера та насильства, обізнаності сексуального щодо засобів насильства, реагування на пов’язаного з насильство конфліктом, особливостей ставлення громадян до насильства за ознакою статі 13. кількість 2 1 1 розроблення Національна Здійснення розроблених науково- академія методичного коментарів до практичних правових наук забезпечення Законів України коментарів до (за згодою) суб’єктів, що Законів міжнародні здійснюють України “Про організації (за заходи у засади згодою) сфері запобігання та запобігання та протидії протидії дискримінації в домашньому Україні”, “Про насильству і забезпечення насильству за рівних прав та ознакою статі, можливостей з питань жінок і запобігання та чоловіків” (в протидії частині насильству за запобігання та ознакою статі, протидії сексуальному насильству за насильству, ознакою пов’язаному з статі), статті 126- конфліктом 1 Кримінального кодексу України та статті 173- 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення із залученням робочої групи фахівців та вчених із кримінального та адміністративно го права 14. кількість 84 28 28 28 1) проведення Мінсоцполітик Формування проведених інформаційно- и “нульової” інформаційно- роз’яснювальни Нацсоцслужба толерантності роз’яснювальних х кампаній щодо МВС суспільства кампаній різних форм МКІП до всіх видів проявів та обласні, насильства за шкоди Київська ознакою статі, насильства за міська зокрема ознакою статі держадміністра домашнього (зокрема ції насильства, а міжнародні громадські також кампанії “16 об’єднання та неупереджено днів проти міжнародні го ставлення насильства”) організації (за населення до згодою) постраждалих від такого кількість 6 2 2 2 2) підтримка Держкіно насильства створених створення та Держкомтелер документальних розповсюдження адіо та художніх документальних міжнародні фільмів, які та художніх організації (за транслюються фільмів щодо згодою) різних форм обласні, проявів та Київська шкоди міська насильства за держадміністра ознакою статі ції кількість 6 3 3 3) розроблення Нацсоцслужба розробленої та та обласні, розповсюдженої розповсюдження Київська соціальної соціальної міська реклами, реклами щодо держадміністра одиниць різних форм ції продукції проявів та громадські шкоди об’єднання та насильства за міжнародні ознакою статі організації (за згодою)

15. Протидія кількість 3 1 1 1 1) проведення Національна кібернасильст інформаційно- контент-аналізу поліція (у ву аналітичних інтернет- межах довідок з ресурсів на компетенції) інформацією предмет громадські щодо виявлених поширеності об’єднання та випадків та сексистських міжнародні реагування на висловлювань та організації (за них пропаганди згодою) насильства, кібербулінгу та висвітлення результатів аналізу кількість 1 1 2) проведення Мінсоцполітик проведених досліджень з и досліджень питань громадські кібернасильства об’єднання та стосовно жінок і міжнародні чоловіків організації (за згодою) Оперативна ціль 2.2. Створено умови для значущої участі жінок у прийнятті рішень щодо постконфліктного відновлення та розбудови миру 16. кількість 1 1 1) розроблення Мінсоцполітик Удосконаленн розроблених уніфікованих и я нормативно- форм для форм для центральні правової бази оброблення оброблення органи у сфері результатів результатів виконавчої постконфлікт моніторингу моніторингу влади, ного виконання Націо відповідальні відновлення нального плану за виконання та розбудови дій з виконання Національного миру, резолюції Ради плану дій перехідного Безпеки ООН обласні, правосуддя та 1325 “Жінки, Київська реінтеграції мир, безпека” на міська внутрішньо період до 2025 держадміністра переміщених року, ції осіб, зокрема затвердженого громадські шляхом розпорядженням об’єднання та урахування Кабінету міжнародні потреб різних Міністрів організації (за груп жінок і України від 28 згодою) чоловіків, які жовтня 2021 р. постраждали № 1544 (далі - від збройної Національний агресії план дій) Російської Федерації проти України кількість 3 1 1 1 2) підготовка Мінсоцполітик підготовлених та звіту про и поданих виконання Нацсоцслужба Кабінету Національного центральні Міністрів плану дій органи України звітів виконавчої влади, відповідальні за виконання Національного плану дій обласні, Київська міська держадміністра ції громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість 1 1 3) проведення Мінсоцполітик підготовлених проміжного и інформаційно- оцінювання Урядовий аналітичних виконання уповноважени довідок з Національного й з питань рекомендаціями плану дій гендерної щодо потреб в політики коригуванні Нацсоцслужба Національного центральні плану дій органи виконавчої влади, відповідальні за виконання Національного плану дій обласні, Київська міська держадміністра ції громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

17. Створення кількість 1 1 1) розроблення Міноборони умов для інформаційно- індикаторів для Збройні Сили розширення аналітичних моніторингу (за згодою) участі жінок у довідок з участі жінок у Національна складі індикаторами складі поліція міжнародних моніторингу міжнародних Національна місій із операцій з гвардія (за врегулювання підтримання згодою) та розв’язання миру та безпеки конфліктів, тощо офіційних кількість заходів 9 3 3 3 2) налагодження МЗС переговорних за участю діалогу з громадські місій тощо громадських міжнародними об’єднання та об’єднань мережами жінок міжнародні у сфері ведення організації (за переговорів згодою) тощо 18. кількість 2 1 1 1) поширення Нацсоцслужба Розширення проведених досвіду обласні, можливостей заходів, одиниць реалізації Київська залучення місцевих міська жінок, що програм держадміністра постраждали проведення ції внаслідок гендерних громадські воєнних дій аудитів безпеки об’єднання та та збройних “Безпечні міста міжнародні конфліктів, і та безпечні організації (за громадських громадські згодою) об’єднань, які простори для працюють у жінок і дівчат” сфері захисту (Донецька, прав людини Луганська, та/або Запорізька представляют області), ь різні групи “Громада за жінок, до рівність” (м. процесів Вінниця) реагування на шляхом збройну проведення агресію, конференцій, постконфлікт виготовлення та ного розповсюдження відновлення відеороликів та та розбудови інших миру на матеріалів, а національном також у, використання регіональном під час у та проведення місцевому комунікативних рівні для кампаній побудови матеріалів мирних та проекту “Жінки” інклюзивних ключ до миру” спільнот, подолання безпекових викликів кількість жінок, 150 50 50 50 2) проведення Мінреінтеграці які підвищили навчальних/мент ї свою обізнаність, орських обласні, осіб заходів/програм Київська для збільшення міська спроможності держадміністра участі жінок у ції переговорних громадські процесах, об’єднання та постконфліктно міжнародні му відновленні, організації (за а також згодою) побудови безпечних та мирних спільнот 19. кількість 1 1 проведення Міноборони Забезпечення проведених оцінювання МВС гідних умов досліджень впливу кадрової Збройні Сили праці для політики на (за згодою) жінок та збільшення Національна рівних з представництва поліція чоловіками жінок серед Національна можливостей військовослужбо гвардія (за у секторі вців, осіб згодою) безпеки та рядового і Адміністрація оборони; начальницького Держприкордо збільшення складу, нслужби представницт працівників ДСНС ва жінок правоохоронних ДМС серед органів, в СБУ (за військовослу судових органах, згодою) жбовців, осіб прокуратурі, Офіс рядового і зокрема на рівні Генерального начальницько прийняття прокурора (за го складу, рішень згодою) працівників правоохоронн ДСА (за их органів, в згодою) судових органах, прокуратурі Оперативна ціль 2.3. Забезпечено рівний доступ до правосуддя для жінок і чоловіків

20. Створення кількість 1 1 1) розроблення Мінсоцполітик ефективного затверджених методології/мето и механізму методологій/мето дичних Мін’юст реагування на дичних рекомендацій МКІП випадки всіх рекомендацій моніторингу громадські видів звернень та об’єднання та дискримінації реагування на міжнародні та насильства випадки організації (за за ознакою дискримінації згодою) статі для забезпечення кількість осіб, які 300 10 10 10 2) організація Національна рівного взяли участь у 0 0 0 проведення поліція (у доступу жінок навчанні навчань та межах і чоловіків, здійснення компетенції) включаючи методологічного Національна представників забезпечення школа суддів вразливих діяльності (за згодою) груп, які судових та громадські можуть правоохоронних об’єднання та потерпати від органів з метою міжнародні множинної підвищення організації (за дискримінації гендерної згодою) та насильства, чутливості під до час реагування правосуддя, на випадки зокрема насильства та в шляхом ході спілкування підвищення з компетенції постраждалими фахівців від насильства за системи ознакою статі, кримінальног особливо з о правосуддя особами, які належать до вразливих груп кількість освітніх 3 1 1 1 3) включення Національна програм, до яких питань щодо школа суддів включено протидії (за згодою) питання протидії дискримінації, у Тренінговий дискримінації тому числі за центр ознакою статі та прокурорів (за кількість 3 1 1 1 множинній згодою) розроблених дискримінації, Академія навчальних до системи адвокатури (за матеріалів для підготовки та згодою) поліцейських, підвищення заклади вищої прокурорів, кваліфікації освіти системи суддів щодо суддів, МВС (за попередження прокурорів, згодою) вторинної правоохоронних громадські віктимізації органів, об’єднання та адвокатів міжнародні організації (за згодою) кількість суддів, 900 30 30 30 4) проведення Національна які пройшли 0 0 0 навчань суддів, школа суддів навчання, осіб прокурорів, (за згодою) працівників Тренінговий правоохоронних центр органів, прокурорів (за працівників згодою) центрів з кількість 300 10 10 10 надання Академія прокурорів, які 0 0 0 безоплатної адвокатури (за пройшли вторинної згодою) навчання, осіб правової допомоги з кількість 900 30 30 30 питань протидії адвокатів, які 0 0 0 дискримінації, пройшли зокрема за навчання, осіб ознакою статі, та множинній дискримінації кількість 900 30 30 30 заклади вищої працівників 0 0 0 освіти системи правоохоронних МВС (за органів, які згодою) пройшли навчання, осіб кількість 500 10 20 20 Координаційни працівників 0 0 0 й центр з центрів з надання надання правової правової допомоги, які допомоги (за пройшли згодою) навчання, осіб 21. кількість 150 50 50 50 1) розміщення Нацсоцслужба Підвищення інформаційних 0 0 0 0 на офіційних центральні рівня матеріалів, веб-сайтах та в органи правової розміщених на Інтернеті виконавчої обізнаності офіційних веб- інформації щодо влади населення сайтах та в прав, якими обласні, щодо різних Інтернеті, можуть Київська форм і одиниць скористатися міська проявів вразливі групи держадміністра дискримінації жінок і ції , домашнього чоловіків, та громадські насильства та механізмів їх об’єднання та насильства за реалізації міжнародні ознакою статі, організації (за наявних згодою) механізмів захисту від кількість 49 11 19 19 2) проведення Координаційни дискримінації проведених інформаційних й центр з та насильства, інформаційних кампаній, надання зокрема серед кампаній зокрема за правової представниць допомогою допомоги (за вразливих розміщення згодою) груп жінок, зовнішньої обласні, які можуть соціальної Київська потерпати від реклами, для міська множинної підвищення держадміністра дискримінації рівня ції обізнаності громадські населення, об’єднання та особливо міжнародні вразливих груп, організації (за щодо різних згодою) форм і проявів дискримінації та насильства за ознакою статі та наявних механізмів захисту від дискримінації та насильства Стратегічна ціль 3. Жінки та чоловіки користуються рівними правами та можливостями людського розвитку у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури та спорту Оперативна ціль 3.1. Створено умови для забезпечення соціальної захищеності жінок і чоловіків різних груп населення з метою подолання бідності 22. кількість 3 1 1 1 1) проведення Мінсоцполітик Спрощення проведених соціальних и доступу соціальних опитувань щодо Нацсоцслужба різних опитувань з перешкод у обласні, вразливих висновками щодо доступі до Київська груп жінок і потреби внесення соціального міська чоловіків до змін до захисту, держадміністра соціального нормативно- адміністративни ції захисту, правових актів х, соціальних, органи адміністратив медичних, місцевого них, освітніх, самоврядуванн соціальних, культурних я (за згодою) медичних, послуг, фізичної громадські освітніх, культури і об’єднання та культурних спорту, правової міжнародні послуг, допомоги організації (за фізичної вразливих груп згодою) культури і дівчат і хлопців, спорту, жінок і правової чоловіків, які допомоги проживають у місті, сільській місцевості, на гірських територіях і можуть опинитися або опинилися у складних життєвих обставинах, визначених законодавством України, а також представників національних меншин та впливу надзвичайних ситуацій на доступ до послуг кількість 3 1 1 1 2) розроблення Мінсоцполітик розроблених чек- чек-листа для и листів проведення МОЗ територіальними МОН громадами Мінмолодьспо оцінювання рт перешкод у МКІП доступі Мінрегіон вразливих груп громадські жінок і чоловіків об’єднання та до соціального міжнародні захисту, освіти, організації (за охорони згодою) здоров’я, культури, фізичної культури та спорту із врахуванням впливу надзвичайних ситуацій кількість 3 1 1 1 3) врахування у МОН прийнятих нормативно- МОЗ нормативно- правових актах МКІП правових актів результатів Мінмолодьспо досліджень рт щодо перешкод Мінсоцполітик у доступі и вразливих груп жінок і чоловіків до соціального захисту, освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту кількість 28 13 15 4) проведення Нацсоцслужба проведених досліджень МОН досліджень з щодо потреб та МОЗ висновками щодо системи Національна шляхів мотивації до академія наук підвищення роботи (за згодою) престижності соціальних Національна роботи працівників, академія соціальних, фахівців із медичних наук медичних та соціальної (за згодою) педагогічних роботи, обласні, працівників соціальних Київська робітників та міська інших держадміністра працівників ції надавачів органи соціальних місцевого послуг самоврядуванн (Нацсоцслужба), я (за згодою) медичних (МОЗ) громадські та педагогічних об’єднання та працівників міжнародні (МОН) організації (за згодою) кількість 3 1 2 5) розроблення Мінсоцполітик розроблених/пер нормативно- и еглянутих правових актів МОН (у межах нормативно- за результатами компетенції) правових актів досліджень МОЗ (у межах щодо компетенції) підвищення Національна престижності академія наук роботи (за згодою) працівників обласні, (соціальних, Київська медичних та міська педагогічних держадміністра працівників) ції органи місцевого самоврядуванн я (за згодою) громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість осіб з 21 1 10 10 6) організація обласні, вразливих груп проведення Київська населення, які навчань щодо міська пройшли користування держадміністра навчання, тис. електронними ції осіб державними послугами для жінок і чоловіків вразливих категорій населення з них жінок, тис. 10,5 0,5 5 5 осіб 23. кількість осіб, які 450 15 15 15 1) проведення Нацсоцслужба Забезпечення пройшли 0 0 0 навчань для обласні, подолання/мі навчання соціальних Київська німізації працівників, міська негативних фахівців із держадміністра наслідків соціальної ції складних роботи, органи життєвих соціальних місцевого обставин робітників та самоврядуванн особами/сім’я інших я (за згодою) ми, які в них працівників - громадські перебувають, надавачів об’єднання та шляхом соціальних міжнародні надання послуг з питань організації (за соціальної врахування згодою) підтримки та гендерного соціального підходу під час захисту роботи з вразливим вразливими групам групами жінок і населення з чоловіків, а урахуванням також надання різних потреб невідкладної жінок і психологічної чоловіків допомоги цим групам із застосуванням кращих національних та міжнародних практик соціальної роботи кількість 1 1 2) проведення Мінсоцполітик проведених дослідження и досліджень щодо організації Нацсоцслужба надання громадські соціальних об’єднання та послуг жінкам і міжнародні чоловікам, які організації (за страждають на згодою) психічні розлади, зокрема щодо соціальних послуг, альтернативних стаціонарному догляду, методів надання допомоги/соціал ьної реабілітації, потреб у навчанні персоналу частка сімей з 100 50 70 10 3) розвиток МОН дітьми віком до 0 якісних і Мінсоцполітик шести років, які доступних и можуть послуг з догляду Нацсоцслужба скористатися за дітьми, обласні, послугами з зокрема у Київська догляду за сільській міська дітьми, відсотків місцевості, держадміністра шляхом ції розвитку мережі органи закладів місцевого дошкільної самоврядуванн освіти різних я (за згодою) форм власності, громадські популяризації об’єднання та послуги міжнародні “муніципальна організації (за няня” тощо згодою) кількість 1 1 4) розроблення Мінсоцполітик нормативно- та затвердження и правових актів державного МОН стандарту соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання кількість 1 1 5) внесення змін Мінсоцполітик нормативно- до державного и правових актів стандарту супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах Оперативна ціль 3.2. Створено умови для забезпечення рівних прав та можливостей дівчат і хлопців, жінок і чоловіків у сфері фізичної культури та спорту 24. кількість 2 1 1 1) проведення Мінмолодьспо Оцінювання інформаційно- моніторингу рт залучення до аналітичних існуючих форм занять довідок, статистичної фізичною підготовлених за звітності у сфері культурою та результатами фізичної спортом моніторингу культури та різних груп спорту на дівчат і предмет хлопців, наявності даних, жінок і за якими можна чоловіків здійснювати аналіз забезпечення гендерної рівності у фізичній культурі та спорті, та внесення необхідних змін до форм статистичної звітності кількість 2 1 1 2) проведення обласні, підготовлених аналізу стану Київська інформаційно- залучення до міська аналітичних занять фізичною держадміністра довідок щодо культурою та ції стану залучення спортом органи до занять вразливих груп місцевого фізичною дівчат і хлопців, самоврядуванн культурою та використання я (за згодою) спортом наявної Мінмолодьспо вразливих груп інфраструктури, рт дівчат і хлопців визначення громадські та шляхів потреб в її об’єднання та розширенні з міжнародні розширення урахуванням організації (за такого залучення інтересів дівчат і згодою) хлопців та внесення відповідних пропозицій Мінмолодьспорт у та МОН кількість 2 1 1 3) проведення Мінмолодьспо підготовлених аналізу стану рт інформаційно- забезпечення аналітичних гендерної довідок рівності у сфері фізичної культури та спорту

25. Сприяння частка 16 14 15 16 1) сприяння Мінмолодьспо ширшому населення, яке поширенню у рт залученню займається засобах масової обласні, дівчат і жінок фізичною інформації Київська до занять культурою та соціальної міська фізичною спортом, реклами, держадміністра культурою та відсотків спрямованої на ції спортом, залучення всіх органи створення з них жінок і 41 39 40 41 верств місцевого паритетних дівчат, відсотків населення до самоврядуванн умов відбору занять фізичною я (за згодою) та занять для культурою та Всеукраїнськи дівчат і спортом, й центр хлопців у всіх зокрема дівчат і фізичного видах спорту жінок здоров’я та запобігання населення втраті “Спорт для кваліфіковани всіх” (за х кадрів згодою) Національний олімпійський комітет України (за згодою) Спортивний комітет України (за згодою) громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) частка 13 11 12 13 2) проведення Мінмолодьспо населення, яке заходів, рт охоплено спрямованих на Всеукраїнськи фізкультурно- популяризацію й центр оздоровчою занять фізичною фізичного діяльністю, культурою та здоров’я відсотків спортом серед населення дівчат, зокрема з “Спорт для з них жінок і 44 42 43 44 сільської всіх” (за дівчат, відсотків місцевості, у згодою) тому числі фізкультурно- частка 5 3 4 5 шляхом спортивні населення, яке проведення товариства (за охоплено інформаційних згодою) спортивною кампаній за обласні, діяльністю, участю Київська відсотків спортсменок та міська спортсменів, які держадміністра з них жінок і 27 25 26 27 досягли високих ції дівчат, відсотків спортивних органи результатів місцевого самоврядуванн я (за згодою) громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість 335 43 30 33 3) заохочення Мінмолодьспо вихованців 4 4 5 спортсменів за рт дитячо-юнацьких високі спортивні обласні, спортивних шкіл, досягнення (із Київська тис. осіб забезпеченням міська рівності жінок і держадміністра з них дівчат, тис. 90 11 82 90 чоловіків в ції осіб 7 отриманні органи винагороди) з місцевого кількість учнів- 3,9 3,9 3,9 3,9 метою розвитку самоврядуванн спортсменів шкіл спорту та я (за згодою) вищої спортивної запобігання громадські майстерності, втрат об’єднання та тис. осіб кваліфікованих міжнародні кадрів організації (за згодою) у тому числі 1,3 1,3 1,3 1,3 дівчат, тис. осіб кількість 69,2 69 69, 69, працівників у 1 2 сфері фізичної культури та спорту, тис. осіб з них жінок, тис. 28,2 28 28, 28, осіб 1 2 кількість 32,5 32, 32, 32, працівників 3 4 5 фізичної культури та спорту, які проводять заняття, тис. осіб з них жінок, тис. 7,2 7 7,1 7,2 осіб кількість 10 11, 10 10 штатних 7 тренерів- викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які проводять заняття, тис. осіб з них жінок, тис. 2,9 3,5 2,9 2,9 осіб 26. відсоток осіб з 6 2 4 6 залучення дівчат Мінмолодьспо Забезпечення інвалідністю, які і хлопців, жінок рт проведення займаються і чоловіків з обласні, фізкультурно- фізичною інвалідністю до Київська спортивної культурою, систематичних міська реабілітації спортом та занять фізичною держадміністра дівчат і охоплені культурою та ції хлопців, фізкультурно- спортом органи жінок і спортивною місцевого чоловіків з реабілітацією з самоврядуванн інвалідністю них дівчат і я (за згодою) жінок, відсотків Оперативна ціль 3.3. Забезпечено рівний доступ дівчат і хлопців, жінок і чоловіків до освіти та професійного навчання 27. кількість 3 1 1 1 1) МОН Забезпечення навчальних запровадження інтеграції дисциплін з гендерного гендерних гендерною контенту як підходів до складовою наскрізного до планування, всіх навчальних реалізації та дисциплін моніторингу державної кількість робіт, 10 5 5 2) проведення МОН політики у які взяли участь щорічного Національна сфері освіти, у конкурсі конкурсу на академія наук зокрема кращу наукову (за згодою) включення працю з питань заклади вищої гендерної забезпечення освіти (за складової до рівних прав та згодою) стандартів можливостей вищої, жінок і професійної чоловіків, (професійно- протидії технічної) дискримінації за освіти за ознакою статі та всіма множинній спеціальностя дискримінацій ми, а також базової середньої освіти кількість 55 5 25 25 3) проведення МОН закладів освіти, в гендерного яких проведено аудиту закладів гендерний аудит освіти кількість 30 5 25 затверджених планів за результатом проведення гендерних аудитів кількість 16 8 8 4) проведення МОН підготовлених аналізу центральні інформаційно- гендерних органи аналітичних диспропорцій в виконавчої довідок щодо освіті на влади, до гендерних предмет сфери диспропорцій контингенту управління учнів/слухачів/с яких тудентів, відносяться викладачів/вчите заклади лів, керівників вищої освіти закладів освіти обласні, за напрямами Київська освіти, міська спеціальностями держадміністра , формою ції здобуття освіти органи місцевого самоврядуванн я (за згодою) 28. кількість 600 10 25 25 1) організація обласні, Формування педагогічних 0 0 0 проведення Київська культури працівників, які навчань з питань міська гендерної пройшли забезпечення держадміністра рівності серед сертифіковане рівних прав та ції представників навчання з можливостей органи академічної питань гендерної жінок і місцевого спільноти, рівності, осіб чоловіків, самоврядуванн зокрема запобігання та я (за згодою) шляхом протидії громадські навчання дискримінації та об’єднання та педагогічних насильству за міжнародні працівників ознакою статі організації (за для педагогічних згодою) працівників кількість 600 10 25 25 педагогічних 0 0 0 працівників, які пройшли сертифіковане навчання з питань запобігання та протидії дискримінації, осіб кількість 750 25 25 25 педагогічних 0 0 0 працівників, які пройшли сертифіковане навчання з питань запобігання та протидії насильству за ознакою статі, осіб кількість діючих 50 40 45 50 2) організація заклади вищої центрів проведення освіти (за гендерної освіти, гендерних згодою) одиниць досліджень та впровадження їх результатів шляхом сприяння діяльності центрів гендерної освіти при закладах вищої освіти 29. кількість 1 1 1) МОН Забезпечення прийнятих удосконалення Національна недопущення нормативно- нормативно- академія видання правових актів правової бази в педагогічних освітньої частині наук (за літератури та проведення згодою) підручників з гендерної дискримінаці експертизи йним змістом навчального та шляхом науково- створення популярного системи контенту гендерної експертизи кількість 1 1 2) розроблення МОН усього затверджених та затвердження Національна освітнього інструктивно- інструктивно- академія контенту методичних методичних педагогічних матеріалів для матеріалів для наук (за гендерної гендерної згодою) експертизи експертизи громадські навчального та об’єднання та науково- міжнародні популярного організації (за контенту із згодою) залученням громадських об’єднань, що працюють у сфері гендерних досліджень кількість 3 1 1 1 3) проведення на МОН проведених постійній основі обласні, експертиз, гендерної Київська одиниць експертизи міська навчального і держадміністра науково- ції популярного органи контенту, місцевого видання якого здійснюватиметь самоврядуванн ся за рахунок я (за згодою) бюджетних коштів

30. Створення кількість 60 10 25 25 1) проведення МОН умов для проведених профорієнтаційн Державний зменшення профорієнтаційн ої роботи у центр впливу их заходів закладах зайнятості (за гендерних загальної згодою) стереотипів середньої освіти обласні, на вибір та центрах Київська майбутньої зайнятості з міська професії подолання держадміністра дівчатами та гендерних ції хлопцями, стереотипів під органи зокрема час обрання місцевого шляхом професій, самоврядуванн розширення заохочення я (за згодою) можливостей дівчат навчатися дівчат за STEM- здобувати спеціальностями STEM-освіту, , хлопців за використання спеціальностями однакових за “Освітні, змістом педагогічні освітніх науки”, програм з усіх “Соціальна предметів, робота”, вжиття “Психологія” та позитивних поширення дій, кращих практик спрямованих такої роботи на збільшення кількості відсоток закладів 80 10 50 80 2) забезпечення МОН дівчат, які освіти, які використання обласні, навчаються за використовують однакових за Київська спеціальностя однакові за змістом освітніх міська ми, найбільш змістом освітні програм з усіх держадміністра затребуваним програми для предметів для ції и на ринку дівчат і хлопців дівчат і хлопців, органи праці, а також зокрема з місцевого залучення трудового чоловіків до навчання, професії фізичної самоврядуванн шкільного культури я (за згодою) вчителя кількість 25 5 10 10 3) проведення обласні, проведених опитувань серед Київська опитувань з учнів та їх міська висновками і батьків щодо держадміністра рекомендаціями керівних ції щодо чинників під час органи професійної вибору напряму місцевого орієнтації, на для подальшого самоврядуванн яких ґрунтується отримання я (за згодою) розроблення професії інформаційних, дівчатами і методичних хлопцями та матеріалів, оцінювання соціальної впливу реклами, стереотипного приймаються уявлення про управлінські поділ на рішення “жіночі” і “чоловічі” професії 31. кількість 25 5 10 10 1) проведення обласні, Забезпечення проведених опитувань щодо Київська розширення опитувань з потреб у міська доступу до рекомендаціями здобутті держадміністра навчання щодо потреб у формальної, ції протягом здобутті неформальної та органи життя, формальної, інформальної місцевого особливо для неформальної та освіти, самоврядуванн жінок, які інформальної професійної я (за згодою) проживають у освіти, підготовки Національна сільській професійної різних вікових академія наук місцевості, підготовки груп жінок і (за згодою) жінок різних вікових чоловіків, міжнародні похилого груп жінок і зокрема жінок- організації (за віку, жінок чоловіків, фермерів або згодою) інших одиниць жінок, які категорій, які проживають у зазнають сільській місцевості та множинної мають наміри дискримінації розвивати сільське господарство, а також жінок і чоловіків похилого віку, з числа внутрішньо переміщених осіб, ветеранів антитерористичн ої операції/ операції Об’єднаних сил та сприяння у здобутті такої освіти кількість жінок 350 15 20 2) заохочення органи похилого віку, 0 0 жінок похилого місцевого які беруть участь віку до роботи в самоврядуванн у роботі органів органах я (за згодою) самоорганізації самоорганізації громадські населення, населення, об’єднання та займаються волонтерської міжнародні волонтерською діяльності, організації (за діяльністю, залучення до згодою) залучені до менторських менторських програм та програм, осіб організація проведення відповідних навчань 32. кількість наказів, 1 1 1) внесення змін МОН Розширення до яких внесено до наказу МОН Держстат можливостей зміни від 30 липня дівчат 2021 р. № ромської 868 “Про національност затвердження і для здобуття форм звітності з освіти питань діяльності закладів загальної середньої освіти та інструкцій щодо їх заповнення” в частині доповнення розділу “Контингенти учнів за класами” показниками стосовно дівчат і хлопців ромської національності, а також розділу “Педагогічні працівники” - показниками з розподілом за статтю кількість наказів, 1 1 2) внесення змін Державний до яких внесено до центр зміни адміністративно зайнятості (за го реєстру згодою) державної служби зайнятості в частині доповнення показниками щодо працевлаштуван ня ромського населення з розподілом за статтю кількість дівчат, 350 15 20 3) впровадження ДЕСС які повернулися 0 0 програм громадські наставництва об’єднання, які до закладів представників представляють освіти, осіб ромської інтереси національної ромської меншини - національної лідерів меншини (за громадської згодою) думки для обласні, батьків і дівчат Київська шкільного віку з міська метою держадміністра популяризації ції навчання та органи попередження місцевого ранніх шлюбів із самоврядуванн залученням до я (за згодою) цієї роботи міжнародні ромських організації (за посередників згодою) 33. кількість осіб 5 2,5 2,5 1) створення обласні, Забезпечення старше 60 років, мобільних Київська доступу жінок які пройшли пунктів міська і чоловіків, навчання та є навчання держадміністра дівчат і користувачами інтернет- ції хлопців до інтернет- технологіям для органи цифрової технологій, тис. жінок і чоловіків місцевого інфраструкту осіб вразливих груп самоврядуванн ри у сільській населення, я (за згодою) місцевості похилого віку, осіб з інвалідністю з них жінок, тис. 3 1,5 1,5 осіб кількість осіб з 0,8 0,4 0,4 громадські інвалідністю, які об’єднання та пройшли міжнародні навчання та є організації (за користувачами згодою) інтернет- технологій, тис. осіб з них жінок, осіб 400 20 20 0 0 кількість 75 25 25 25 2) покращення обласні, територіальних доступу жінок і Київська громад, чоловіків, дівчат міська підключених до і хлопців до держадміністра швидкісного цифрової ції Інтернету, інфраструктури органи одиниць у сільській місцевого місцевості самоврядуванн (зокрема я (за згодою) відділених районах), забезпечивши підключення швидкісного Інтернету Оперативна ціль 3.4. Забезпечено рівний доступ різних груп жінок і чоловіків до послуг у сфері охорони здоров’я 34. кількість 2 1 1 1) проведення МОЗ Забезпечення проведених досліджень Національна доступу до досліджень щодо ставлення академія наук високоякісних жінок і чоловіків (за згодою) медичних до свого Національна послуг, здоров’я, академія зокрема ведення медичних наук послуг з здорового (за згодою) охорони способу життя, громадські репродуктивн звернення за об’єднання та ого здоров’я, медичною міжнародні з урахуванням допомогою та організації (за різних потреб виявлення згодою) жінок і гендерно- чоловіків, зумовлених особливо тих, бар’єрів, які особливо для перебувають вразливих груп у складних жінок і життєвих чоловіків, а обставинах, також щодо зумовлених, репродуктивног зокрема, о здоров’я інвалідністю, чоловіків наявністю невиліковних кількість 1 1 2) забезпечення МОЗ хвороб та розроблених/ розвитку та громадські хвороб, які переглянутих підтримки об’єднання та потребують нормативно- сестринської міжнародні тривалого правових актів справи організації (за лікування, згодою) бездомністю, а також жінок кількість 2 1 1 3) проведення Нацсоцслужба і чоловіків, проведених аналітичного Національна які аналітичних дослідження академія наук проживають у досліджень щодо (за згодою) сільській визначення Національна місцевості, професійних академія представників ризиків для медичних наук національних здоров’я жінок і (за згодою) меншин чоловіків у громадські (зокрема різних видах об’єднання та ромів) та економічної міжнародні інших діяльності організації (за соціальних згодою) груп, які зазнають множинної дискримінації кількість осіб, які 610 10 25 26 4) забезпечення обласні, отримали 0 0 0 проведення на Київська допомогу для місцевому рівні міська збереження доступних для держадміністра репродуктивного жінок і чоловіків ції здоров’я, осіб заходів щодо органи збереження місцевого репродуктивног самоврядуванн о здоров’я я (за згодою) кількість 40 20 20 5) проведення обласні, інформаційно- інформаційних Київська профілактичних та міська заходів просвітницьких держадміністра кампаній/заходів ції для формування органи культури місцевого відповідального самоврядуванн ставлення до я (за згодою) власного громадські здоров’я дівчат і об’єднання (за хлопців, жінок і згодою) чоловіків кількість 3 1 1 1 6) проведення ДМС проведених обговорення МВС заходів з проблеми МОЗ узгодженими відсутності з МОН пропозиціями різних причин Мінсоцполітик щодо вирішення документів, що и проблеми посвідчують Нацсоцслужба особу, та шляхів Мін’юст її розв’язання НСЗУ для отримання різних видів послуг жінками і чоловіками: соціальних, медичних, освітніх тощо кількість форм 3 1 1 1 7) МОЗ звітності, які збільшення/пере Держстат містять дані з гляд кількості розподілом за адміністративни статтю х даних, що збираються МОЗ та підпорядковани ми МОЗ закладами (з розподілом за статтю, віком та місцем проживання), включно із даними щодо жінок, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі кількість 12 4 4 4 8) проведення обласні, проведених щоквартального Київська моніторингів моніторингу міська виконання держадміністра наказу МОЗ від ції 1 лютого 2019 органи р. № 278 “Про місцевого затвердження самоврядуванн Порядку я (за згодою) проведення та громадські документування об’єднання та результатів міжнародні медичного організації (за обстеження згодою) постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги” частка жінок, які 100 10 10 10 9) забезпечення обласні, скористалися 0 0 0 доступу до Київська послугами, системи охорони міська відсотків материнства (під держадміністра час вагітності та ції пологів), органи зокрема місцевого вразливих груп самоврядуванн жінок, які я (за згодою) зазнають множинної дискримінації (жінки з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, ВІЛ- інфіковані, жінки, які проживають у сільській місцевості, віддалених гірських районах, представниці національних меншин) частка закладів 75 25 50 75 10) забезпечення обласні, охорони доступності до Київська здоров’я, в яких комплексних міська організовано медичних та держадміністра співпрацю з соціальних ції центрами послуг осіб з органи соціальних інвалідністю у місцевого служб в частині сільській самоврядуванн надання місцевості, я (за згодою) соціальних введення посад послуг особам з соціальних інвалідністю, працівників у відсотків закладах охорони здоров’я рівень 100 90 95 10 11) забезпечення обласні, інклюзивності 0 безбар’єрного Київська закладів охорони доступу для міська здоров’я, до яких жінок і чоловіків держадміністра забезпечено з інвалідністю та ції безбар’єрний інших органи доступ осіб з маломобільних місцевого інвалідністю та груп до закладів самоврядуванн інших охорони я (за згодою) здоров’я та санітарного маломобільних обладнання, груп, відсотків зокрема шляхом впровадження спеціалізованого доступу до комунікацій, обладнання гінекологічних кабінетів рівень охоплення 25 25 25 25 12) забезпечення обласні, профілактичним раннього Київська и заходами, виявлення міська кількість регіонів захворювань, держадміністра зокрема ції онкологічних, органи туберкульозу, місцевого ВІЛ-інфекції, самоврядуванн попередження я (за згодою) суїцидальної громадські поведінки об’єднання та шляхом міжнародні проведення організації (за профілактичної згодою) роботи з різними групами жінок і чоловіків кількість 1 1 13) МОЗ нормативно- запровадження НСЗУ правових актів дієвих механізмів періодичних профілактичних оглядів, зокрема шляхом створення фінансових стимулів для провайдерів медичної допомоги

35. Зниження кількість 3 1 1 1 проведення МОЗ рівня підготовлених аналізу причин обласні, малюкової та інформаційно- малюкової та Київська материнської аналітичних материнської міська смертності довідок смертності, держадміністра зокрема через ції лікарську органи недбалість, місцевого визначення груп самоврядуванн ризиків та я (за згодою) шляхів зниження малюкової та материнської смертності 36. кількість осіб, 12 4 4 4 1) проведення обласні, Підвищення охоплених інформаційно- Київська гендерної інформаційними просвітницьких міська чутливості заходами, тис. заходів серед держадміністра населення та осіб населення для ції медичних подолання органи працівників дискримінації та місцевого для формування самоврядуванн формування “нульової” я (за згодою) “нульової” толерантності до громадські толерантності стигматизації об’єднання та до ВІЛ-інфікованих міжнародні стигматизації жінок, організації (за та представниць згодою) дискримінації ромської Центр у сфері національної громадського охорони меншини та здоров’я (за здоров’я, інших категорій, згодою) зокрема ВІЛ- які зазнають інфікованих множинної жінок, жінок дискримінації ромської національност кількість 1 1 2) внесення МОН і та жінок стандартів вищої змін/перегляд МОЗ інших освіти у галузі стандарту вищої категорій, які знань “Охорона освіти галузі зазнають здоров’я”, які знань “Охорона множинної включають здоров’я” в дискримінації гендерний частині компонент, включення до одиниць спеціальних компетенцій навичок роботи із вразливими групами жінок і чоловіків, а також постраждалими від домашнього насильства та насильства за ознакою статі кількість 250 50 10 10 3) проведення обласні, медичних 0 0 навчань для Київська працівників, які медичних міська пройшли працівників з держадміністра навчання, осіб питань роботи з ції ВІЛ- органи інфікованими місцевого особами, самоврядуванн представниками я (за згодою) ромської громадські національної об’єднання та меншини та міжнародні іншими організації (за категоріями згодою) населення, які зазнають множинної дискримінації, формування “нульової” толерантності до стигматизації у сфері охорони здоров’я Оперативна ціль 3.5. Забезпечено висвітлення засобами масової інформації, медіа та інтернет-ресурсами інформації у гендерно чутливий спосіб 37. кількість 2 1 1 1) проведення обласні, Забезпечення висвітлених моніторингу Київська популяризації інформаційно- засобів масової міська через засоби аналітичних інформації держадміністра масової довідок з на предмет ції інформації та аналізом висвітлення МКІП медіакомпанії інформації про питань Національна питання засоби масової забезпечення рада з питань забезпечення інформації, які рівних прав та телебачення і рівних прав та дотримуються та можливостей радіомовлення можливостей не дотримуються жінок і (за згодою) жінок і принципу чоловіків, органи чоловіків для забезпечення наявності місцевого зменшення рівних прав та дискримінаційни самоврядуванн гендерної можливостей х та я (за згодою) нерівності, жінок, одиниць сексистських громадські формування висловлювань, об’єднання та “нульової” зображення міжнародні толерантності жінок і чоловіків організації (за до насильства (шляхом згодою) та контент- дискримінації аналізу), , розвінчання формування та гендерних висвітлення стереотипів, рейтингу недопущення гендерно сексизму, чутливих та забезпечення недискримінацій об’єктивного них засобів ставлення до масової жінок в інформації інтерв’ю, репортажах, кількість 75 25 25 25 2) залучення обласні, публікаціях, а приватних приватного Київська також компаній бізнесу та міська висвітлення їх залучених до медіакомпаній держадміністра багатогранної співпраці, до проведення ції ролі для одиниць інформаційних органи уникнення кампаній для місцевого стереотипів та подолання самоврядуванн дискримінації гендерних я (за згодою) стереотипів МКІП шляхом громадські створення об’єднання та платформ для міжнародні діалогу органів організації (за виконавчої згодою) влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу та медіакомпаній, а також запровадження ініціатив заохочення до виготовлення та розміщення соціальної реклами кількість 450 15 15 15 3) проведення обласні, журналістів, 0 0 0 тренінгів з Київська працівників питань міська засобів масової 300 10 10 10 забезпечення держадміністра інформації, 0 0 0 рівних прав та ції студентів можливостей органи факультетів жінок і чоловіків місцевого журналістики, (недискримінації самоврядуванн рекламних , протидії всім я (за згодою) агенцій, формам громадські громадських насильства, об’єднання та активістів, які використання міжнародні пройшли гендерно організації (за навчання, осіб чутливої мови) згодою) для журналістів, МКІП працівників Держкомтелер засобів масової адіо інформації, заклади вищої студентів освіти (за факультетів згодою) журналістики, рекламних агенцій, громадських об’єднань кількість 50 25 25 4) проведення обласні, проведених інформаційних Київська заходів кампаній, міська спрямованих на держадміністра подолання ції гендерних органи стереотипів, місцевого формування самоврядуванн відповідального я (за згодою) батьківства, громадські зокрема щодо об’єднання та важливості міжнародні спільної організації (за відповідальності згодою) жінок і чоловіків за ведення домашнього господарства та виховання дітей кількість 14 2 6 6 5) проведення обласні, кампаній інформаційних Київська та міська просвітницьких держадміністра кампаній для ції формування органи нульової місцевого толерантності до самоврядуванн дискримінації та я (за згодою) стигматизації громадські вразливих груп об’єднання та жінок і чоловіків міжнародні організації (за згодою) кількість 1 1 6) організація Мінсоцполітик проведених проведення и конкурсів всеукраїнського обласні, конкурсу Київська фоторобіт щодо міська рівної участі держадміністра жінок і чоловіків ції у всіх сферах органи життєдіяльності місцевого суспільства та самоврядуванн використання я (за згодою) фоторобіт, які громадські стали об’єднання та переможцями міжнародні конкурсу під час організації (за висвітлення згодою) інформації з питань забезпечення гендерної рівності 38. кількість засобів 25 10 15 1) МКІП Забезпечення масової запровадження обласні, розширення інформації та гендерно Київська доступу жінок рекламних чутливого міська до прийняття агенцій, які кодексу держадміністра рішень у запровадили поведінки для ції сферах гендерно чутливі засобів масової органи інформації та кодекси інформації та місцевого телекомуніка поведінки, рекламних самоврядуванн ції, культури одиниць агенцій я (за згодою) та мистецтва громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість 100 50 50 2) підтримка МКІП працівниць запровадження обласні, засобів масової та проведення Київська інформації, менторських міська культури та програм з держадміністра мистецтва, які питань лідерства ції пройшли для працівниць органи навчання, осіб засобів масової місцевого інформації, самоврядуванн культури та я (за згодою) мистецтва 39. частка жінок у 56 61 59 56 1) проведення МКІП Забезпечення складі команд гендерного Український дотримання проектів, аналізу культурний рівних прав та реалізованих за культурних фонд (за можливостей кошти проектів, що згодою) жінок і Українського фінансуються з громадські чоловіків у культурного державного об’єднання та сфері фонду, відсотків бюджету міжнародні культури та організації (за мистецтва згодою) кількість 78 26 26 26 2) фінансова МКІП підтриманих підтримка Держкіно культурних культурних обласні, продуктів, які продуктів, які Київська популяризують популяризують міська образ жінки- образ жінки- держадміністра лідерки та не лідерки та не ції містять містять органи стереотипності стереотипних місцевого зображень жінок зображень жінок самоврядуванн і чоловіків, і чоловіків я (за згодою) одиниць кількість 2 1 1 3) оновлення ДАРТ оновлених туристичних обласні, туристичних маршрутів з Київська маршрутів урахуванням міська принципу держадміністра забезпечення ції рівних прав та органи можливостей місцевого жінок і чоловіків самоврядуванн я (за згодою) громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість жінок- 375 20 37 4) проведення обласні, підприємців, які 0 5 навчань та Київська надають супутні підтримка міська туристичним жінок- держадміністра послуги, осіб підприємців, які ції надають супутні органи кількість 50 25 25 туристичним місцевого проведених послуги (сфера самоврядуванн навчальних харчування та я (за згодою) заходів виробництва екологічно чистих продуктів, виготовлення сувенірів, роздрібна торгівля, міні- готелі, екскурсоводи, провідники, перекладачі, інструктори, дозвілля) кількість веб- 50 25 25 5) створення обласні, сайтів, на яких доступного Київська систематично інформаційного міська розміщується простору для держадміністра інформація про висвітлення ції культурні заходи, анонсів органи одиниць культурних місцевого заходів, самоврядуванн спрямованих на я (за згодою) різні цільові аудиторії з урахуванням їх інтересів Стратегічна ціль 4. Жінки та чоловіки беруть рівну участь у різних сферах економічної діяльності, користуються результатами сталого економічного розвитку та мають рівний доступ до всіх видів економічних ресурсів Оперативна ціль 4.1. Створено умови для забезпечення рівних економічних можливостей жінок і чоловіків 40. кількість 2 1 1 1) виявлення Мінекономіки Скорочення підготовлених причин розриву Мінсоцполітик гендерного інформаційно- в оплаті праці и розриву в аналітичних жінок і чоловіків всеукраїнські оплаті праці довідок з у сферах об’єднання жінок і висновками щодо економічної організацій чоловіків, шляхів діяльності роботодавців зниження скорочення “Мистецтво, (за згодою) рівня гендерного спорт, розваги та всеукраїнські горизонтальн розриву в оплаті відпочинок”, профспілки, їх ої та праці за сферами “Фінансова та об’єднання (за вертикальної економічної страхова згодою) гендерної діяльності діяльність”, громадські сегрегації “Промисловість” об’єднання та ринку праці , “Авіаційний міжнародні транспорт”, організації (за “Поштова та згодою) кур’єрська діяльність”, “Сільське господарство”, “Складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту”, “Інформація та комунікація”, “Професійна, наукова та технічна діяльність” внесено 1 1 2) розроблення Мінекономіки законопроект до та внесення до всеукраїнські Верховної Ради Верховної Ради об’єднання України України організацій узгоджену роботодавців сторонами (за згодою) соціального всеукраїнські діалогу редакцію профспілки, їх Закону України об’єднання (за “Про рівне згодою) винагородження за рівноцінну працю” кількість 1 1 3) розроблення Мінсоцполітик затверджених методичних и методичних рекомендацій всеукраїнські рекомендацій, щодо об’єднання одиниць запровадження організацій позитивних дій, роботодавців зокрема квот, з (за згодою) метою всеукраїнські зменшення профспілки, їх гендерної об’єднання (за нерівності згодою) громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) кількість 80 30 50 4) проведення обласні, заходів/кампаній інформаційно- Київська комунікаційних міська заходів/кампаній держадміністра , зокрема серед ції молоді, органи спрямованих на місцевого подолання самоврядуванн стереотипних я (за згодою) уявлень щодо громадські “чоловічих” та об’єднання та “жіночих” міжнародні професій організації (за згодою) всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців (за згодою) всеукраїнські профспілки, їх об’єднання (за згодою) кількість 30 12 18 5) проведення Мінекономіки аналітичних гендерного Міненерго довідок з аналізу складу Мінінфраструк результатами наглядових рад тури аналізу складу державних та Міндовкілля наглядових рад комунальних Мінагрополіти щодо установ та за ки представництва в його обласні, них жінок результатами Київська внесення змін до міська порядку держадміністра обрання, ції призначення та органи звільнення місцевого членів самоврядуванн наглядових рад я (за згодою) державних та комунальних установ у частині забезпечення представництва у них жінок кількість 900 30 30 30 6) популяризація обласні, керівників 0 0 0 кращих практик Київська підприємств, та заохочення міська установ та приватного держадміністра організацій, які бізнесу ції взяли участь у запроваджувати органи заходах ініціативи, місцевого спрямовані на самоврядуванн подолання я (за згодою) гендерних всеукраїнські розривів об’єднання організацій роботодавців (за згодою) всеукраїнські профспілки, їх об’єднання (за згодою) кількість заходів, 50 25 25 7) урахування МОН проведених для під час Мінмолодьспо подолання формування та рт негативних явищ, реалізації Мінекономіки виявлених державної Державний обстеженням політики у сфері центр освіти, зайнятості (за молодіжній згодою) сфері та обласні, зайнятості Київська результатів міська проведених держадміністра Держстатом ції обстежень органи робочої сили, місцевого зокрема участі у самоврядуванн робочій силі я (за згодою) жінок і чоловіків всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців (за згодою) кількість діючих 25 5 10 10 8) підтримання обласні, соціальних утворення Київська підприємств соціальних міська підприємств, держадміністра зокрема через ції надання органи допомоги місцевого заінтересованим самоврядуванн особам щодо я (за згодою) розроблення всеукраїнські концепції профспілки, їх соціального об’єднання (за підприємництва згодою) (виявлення громадські соціальної об’єднання (за проблеми, згодою) вирішення якої покладається в основу створення бізнесу, цільової групи продукту чи послуги), складання бізнес-планів, форм реєстрації підприємства, формування комунікативної платформи для обміну досвідом діючих соціальних підприємств, проведення навчань тощо

41. Створення кількість 50 25 25 1) проведення обласні, умов для інформаційних інформаційних Київська розширення заходів/кампаній, кампаній з міська економічної одиниць метою держадміністра активності поширення ції жінок, кращих практик органи особливо у подолання місцевого віці 25-29 професійної самоврядуванн років, а також сегрегації, я (за згодою) можливостей популяризації всеукраїнські для офіційної шляхів об’єднання та повної створення умов організацій зайнятості для поєднання роботодавців жінок на сімейних та (за згодою) роботах з професійних всеукраїнські гідними обов’язків профспілки, їх умовами працівниками з об’єднання (за праці, дітьми, у тому згодою) зокрема числі в умовах громадські жінок, які пандемії, об’єднання та проживають у пов’язаної з міжнародні сільській гострою організації (за місцевості, респіраторною згодою) жінок, які хворобою належать до COVID-19, вразливих спричиненою груп коронавірусом населення SARS-CoV-2, та інших надзвичайних ситуацій кількість 4 2 2 2) проведення обласні, проведених заходів, Київська заходів спрямованих на міська заохочення держадміністра роботодавців ції впроваджувати органи політику місцевого гендерної самоврядуванн рівності на я (за згодою) робочому місці, всеукраїнські зокрема шляхом об’єднання проведення організацій гендерних роботодавців аудитів та (за згодою) реалізації планів всеукраїнські забезпечення профспілки, їх рівних прав та об’єднання (за можливостей згодою) жінок і чоловіків громадські за їх об’єднання та результатами, міжнародні врахування організації (за результатів згодою) гендерних аудитів під час проведення конкурсів “Кращий роботодавець року”, “Кращий підприємець року”

42. Створення кількість органів 25 10 15 1) центральні дієвих виконавчої влади запровадження органи механізмів та органів внутрішніх виконавчої запобігання та місцевого механізмів влади реагування на самоврядування, попередження та обласні, прояви всіх в яких реагування на Київська видів здійснюється випадки міська дискримінації внутрішній дискримінації та держадміністра та насильства контроль та насильства за ції за ознакою реагування на ознакою статі, органи статі у сфері випадки зокрема місцевого праці, дискримінації та сексуальних самоврядуванн зокрема насильства за домагань на я (за згодою) сексуальні ознакою статі, робочому місці всеукраїнські домагання, з одиниць об’єднання урахуванням організацій положень роботодавців Конвенції (за згодою) Міжнародної всеукраїнські організації профспілки, їх праці № 190 об’єднання (за “Про згодою) викорінення насильства та домагань у сфері праці” кількість 70 30 40 підприємств, установ та організацій різних форм власності, в яких здійснюється внутрішній контроль та реагування на випадки дискримінації та насильства за ознакою статі, одиниць кількість 75 25 25 25 2) проведення Нацсоцслужба проведених навчань, обласні, інформаційно- інформаційно- Київська комунікаційних комунікаційних міська кампаній кампаній з держадміністра питань ції запобігання та органи протидії місцевого дискримінації за самоврядуванн ознакою статі у я (за згодою) сфері праці, всеукраїнські зокрема об’єднання сексуальних організацій домагань, для роботодавців працівників (за згодою) підприємств, всеукраїнські установ та профспілки, їх організацій об’єднання (за згодою) громадські об’єднання (за згодою) кількість 2 1 1 3) проведення Нацсоцслужба проведених інформаційно- Мінсоцполітик інформаційно- роз’яснювальни и роз’яснювальних х кампаній, структура компаній тренінгів та ООН з питань створення гендерної кількість 2 1 1 платформи для рівності та проведених обміну досвідом розширення тренінгів щодо прав і застосування можливостей кількість 1 1 принципів жінок (за утворених розширення згодою) платформ для прав і громадські обговорення, можливостей об’єднання (за одиниць жінок, згодою) започаткованих структурою ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок та Глобальним договором ООН 43. кількість 50 25 25 1) проведення обласні, Забезпечення проведених інформаційних Київська визнання кампаній кампаній серед міська внеску населення для держадміністра неоплачувано підвищення ції ї хатньої та рівня визнання органи доглядової важливості місцевого праці в неоплачуваної самоврядуванн економічний хатньої та я (за згодою) розвиток та її доглядової праці суспільної цінності на кількість 1 1 2) вивчення Мінсоцполітик основі оприлюднених громадської и науково результатів думки щодо громадські обґрунтовани опитування запровадження об’єднання та х досліджень громадської обов’язкового міжнародні та думки розподілу організації (за економічних відпустки для згодою) розрахунків догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку частинами для обох батьків

44. Створення кількість 1 1 1) проведення Офіс розвитку умов для проведених дослідження для підприємництв розширення досліджень з виявлення а та експорту участі жінок, рекомендаціями бар’єрів, які громадські зокрема тих, щодо шляхів обмежують об’єднання та які належать розширення участь жінок у міжнародні до вразливих доступу жінок до торгівлі, організації (за груп, у фінансових визначення згодою) підприємницт ресурсів, потреб у ві спрощення підтримці жінок- торговельних підприємців, які процедур, потреб представляють жінок- різні сфери підприємців економічної залежно від діяльності та сфери різні соціальні економічної групи, зокрема, жінок-фермерів, діяльності та жінок з числа соціальної групи внутрішньо переміщених осіб, родин учасників бойових дій, загиблих та зниклих безвісті, ветеранів, жінок з інвалідністю кількість 1 1 2) розроблення Офіс розвитку розроблених плану заходів підприємництв планів заходів щодо розвитку а та експорту для розвитку самозайнятості Державний самозайнятості та центр та підприємництва зайнятості (за підприємництва згодою) із застосуванням обласні, гендерного Київська підходу міська держадміністра ції органи місцевого самоврядуванн я (за згодою) кількість 25 10 15 3) передбачення обласні, програм в Київська розвитку малого обласних/міськи міська та середнього х програмах держадміністра підприємництва, розвитку малого ції які містять розділ та середнього органи “Сприяння підприємництва місцевого розвитку розділу самоврядуванн жіночих ініціатив “Сприяння я (за згодою) і розвитку підприємництва” жіночих ініціатив і підприємництва ” кількість форм 1 1 4) проведення Держстат звітності, до яких аналізу звітності ДПС внесено зміни, у сфері одиниць підприємництва з метою виявлення прогалин у даних з розподілом за статтю, віком, місцем проживання кількість 60 10 25 25 5) проведення МКІП проведених інформаційно- обласні, заходів комунікаційних Київська кампаній, міська спрямованих на держадміністра популяризацію ції позитивного органи образу жінки- місцевого підприємця, самоврядуванн поширення я (за згодою) кращих практик громадські ведення бізнесу об’єднання та жінками тощо міжнародні організації (за згодою) кількість великих 6 2 2 2 6) заохочення обласні, підприємств, які великого бізнесу Київська надають надавати міська підтримку підтримку держадміністра територіальним територіальним ції громадам для громадам для органи розвитку малого розвитку малого місцевого підприємництва підприємництва самоврядуванн серед жінок, серед жінок я (за згодою) одиниць всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців (за згодою) всеукраїнські профспілки, їх об’єднання (за згодою) громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) Оперативна ціль 4.2. Створено умови для розвитку якісної, надійної, сталої та доступної інфраструктури для жінок і чоловіків незалежно від місця проживання та інших ознак

45. Створення кількість 1 1 1) проведення Мінінфраструк умов для проведених та дослідження із тури рівного оприлюднених виявлення Мінсоцполітик доступу до досліджень з потреб жінок і и інфраструкту висновками чоловіків під час Урядовий ри для користування уповноважени чоловіків і різними видами й з питань жінок, транспорту та гендерної хлопців і безпеки у політики дівчат, які транспорті у громадські проживають у межах проекту об’єднання та міській та міжнародної міжнародні сільській технічної організації (за місцевості допомоги із згодою) залученням міжвідомчої робочої групи кількість 1 1 2) проведення Мінінфраструк підготовлених гендерного тури інформаційно- аналізу Націонал Мінсоцполітик аналітичних ьної и довідок з транспортної Урядовий пропозиціями до стратегії уповноважени плану заходів з України на й з питань реалізації період до гендерної Національної 2030 року, політики транспортної схваленої громадські стратегії України розпорядженням об’єднання та на період до 2030 Кабінету міжнародні року на Міністрів організації (за наступний період України від 30 згодою) травня 2018 р. № 430, у межах проекту міжнародної технічної допомоги із залученням міжвідомчої робочої групи кількість 1 1 3) розроблення Мінсоцполітик розроблених методичних и методичних рекомендацій Мінрегіон рекомендацій щодо Мінінфраструк проведення тури гендерного органи аудиту місцевого доступності та самоврядуванн безпеки доріг на я (за згодою) територіях громадські територіальних об’єднання та громад міжнародні організації (за згодою) кількість 5 5 4) проведення органи проведених гендерних місцевого гендерних аудитів самоврядуванн аудитів доступності та я (за згодою) доступності та безпеки доріг на громадські безпеки доріг з територіях об’єднання та висновками щодо територіальних міжнародні подальших дій громад організації (за згодою) кількість нових 45 5 15 25 5) передбачення органи маршрутів маршрутів місцевого комунального самоврядуванн громадського я (за згодою) транспорту громадські поряд із об’єднання та закладами міжнародні охорони організації (за здоров’я, освіти, згодою) соціального захисту, центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги Оперативна ціль 4.3. Створено умови для рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень у сфері екологічної політики та рівного доступу жінок і чоловіків до природних ресурсів 46. кількість 1 1 1) розроблення заклади вищої Забезпечення розроблених освітніх програм освіти (за можливості освітніх програм з питань згодою) рівної участі гендерних МОН жінок і аспектів в Національна чоловіків у екології, зміни академія наук прийнятті клімату та (за згодою) рішень у запровадження громадські сфері охорони таких програм у об’єднання та навколишньог закладах вищої міжнародні о природного освіти організації (за середовища, згодою) зокрема щодо збереження та кількість 2 1 1 2) організація обласні, використання проведених проведення Київська природних навчань навчань з питань міська ресурсів, застосування держадміністра реагування на гендерних ції зміни клімату підходів під час органи формування та місцевого реалізації самоврядуванн екологічної я (за згодою) політики для державних службовців, кількість 100 50 50 посадових осіб громадські державних місцевого об’єднання та службовців та самоврядування, міжнародні посадових осіб жіночих організації (за місцевого громадських згодою) самоврядування, об’єднань які взяли участь у тренінгах, осіб кількість 100 50 50 представниць жіночих громадських об’єднань, які взяли участь у тренінгах, осіб кількість жінок, 150 50 50 50 3) створення Мінекономіки які взяли участь сприятливих Міненерго у проектах умов для участі Мінагрополіти сектору чистої жінок- ки енергетики та підприємців у обласні, агроекологічних проектах Київська систем сектору чистої міська харчування, енергетики та держадміністра сімейного агроекологічних ції фермерства, осіб систем міжнародні харчування, організації (за сімейного згодою) фермерства кількість 1 1 4) розроблення Мінсоцполітик розроблених та апробування и менторських менторських МОН програм програм у сфері заклади вищої сталого розвитку освіти (за кількість 50 50 та екологічної згодою) учасниць політики, громадські менторських зокрема щодо об’єднання та програм, осіб використання та міжнародні збереження організації (за природних згодою) ресурсів, реагування на зміни клімату та залучення до них студенток, представниць жіночих громадських об’єднань, державних службовців, які працюють у цій сфері 47. кількість 2 1 1 1) проведення Національна Забезпечення проведених досліджень академія наук рівного досліджень з щодо доступу (за згодою) доступу жінок висновками щодо жінок і чоловіків Національна і чоловіків до гендерних до природних академія природних розривів та ресурсів у медичних наук ресурсів впливу зміни сільській (за згодою) клімату на жінок місцевості, громадські і чоловіків та освіти, об’єднання та відповідними пов’язаної з міжнародні рекомендаціями екологією, а організації (за також впливу згодою) змін клімату на заклади вищої здоров’я жінок і освіти (за чоловіків згодою) кількість 1 1 2) проведення Міненерго проведених пілотного Національна досліджень дослідження академія наук щодо доступу (за згодою) жінок і чоловіків громадські до енергетики об’єднання та міжнародні організації (за згодою) заклади вищої освіти (за згодою) кількість 50 25 25 3) проведення обласні, проведених інформаційно- Київська інформаційно- просвітницьких міська просвітницьких заходів для держадміністра заходів різних груп ції жінок і чоловіків органи щодо місцевого збалансованого, самоврядуванн екологічно я (за згодою) чистого харчування, поводження з твердими побутовими відходами, сортування сміття, використання в домогосподарст вах вторинної сировини