Governmental Ordinance No. 557-r validating the Program for the creation of favourable conditions for the development of cattle breeding for the period of 2005-2010

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 10 серпня 2004 р. N 557-р Київ Про схвалення Концепції Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки 1. Схвалити Концепцію Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки, що додається. 2. Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну, Мінпраці разом з Українською академією аграрних наук до 31 грудня 2004 р. розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки. Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ Інд. 22 СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. N 557-р КОНЦЕПЦІЯ Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки I. Проблема, для розв'язання якої розробляється Програма Тваринництво - одна із стратегічних галузей сільського господарства, розвиток якої значною мірою визначає продовольчу безпеку держави і якість харчування населення, а отже, і здоров'я нації. Проте за останні 13 років ця галузь зазнала величезних втрат. Відбувся катастрофічний занепад тваринництва в сільськогосподарських підприємствах, зокрема, практично ліквідовано вівчарство. Протягом 1991-2003 років у всіх категоріях господарств поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 16,8 млн. голів, або в 3,2 раза, в тому числі корів - на 4,1 млн. голів (1,9 раза), свиней - 12,1 млн. (2,6 рази), овець і кіз - 6,5 млн. (4,5 раза), птиці - 103,5 млн. (1,7 раза), а в сільськогосподарських підприємствах поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 17,9 млн. голів, або в 6,7 раза, в тому числі корів - на 5,1 млн. (5,6 раза), свиней - 11,8 млн. (6,2 раза), овець і кіз - 6,9 млн. (24 рази) і птиці - на 9,7 млн. голів (3 рази). Аналогічна ситуація склалася і з виробництвом тваринницької продукції. Порівняно з 1990 роком реалізація на забій худоби і птиці зменшилася на 3,8 млн. тонн, або в 2,4 раза, виробництво молока - на 10,8 млн. тонн (1,8 раза), яєць - на 4,8 млрд. штук (30 відсотків), вовни - на 26,4 тис. тонн, або в 9 разів. Унаслідок цього споживання м'яса і м'ясопродуктів зменшилося з 68,2 кілограма у 1990 році до 34,5 кілограма у 2003 році, тобто майже у 2 рази, молока і молокопродуктів - з 373 до 226 кілограмів (на 38 відсотків), яєць - з 272 до 214 штук (на 21 відсоток). Разом з тим у ході виконання Програми стабілізації та розвитку тваринництва на 2001-2004 роки ( 799-2001-п ) відбулися деякі позитивні зрушення. Зокрема, завдання трьох років (2001-2003) щодо виробництва молока виконано на 102 відсотки, яєць - 119, поголів'я птиці - на 102 відсотки. Виробництво м'яса бройлерів зросло з 26,7 тис. тонн у 2000 році до 190 тис. тонн у 2003 році, або у 7 разів. Останнім часом удосконалюється система зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, проведено атестацію суб'єктів племінної справи у тваринництві з присвоєнням відповідного статусу, збільшуються обсяги державної підтримки галузі. Завдяки цьому в основному забезпечується платоспроможний попит населення на продукцію тваринного походження. Питома вага імпорту м'яса та м'ясопродуктів становила в 2003 році 6,6 відсотка обсягів власного виробництва, а молока та молочних продуктів лише 0,4 відсотка. За минулий рік експорт продукції тваринництва в грошовому виразі збільшився на 27 відсотків, а позитивне сальдо (експорт до імпорту) становило 472 млн. доларів США. У першому півріччі 2004 р. підвищилася продуктивність всіх видів худоби і птиці. За останні роки створено необхідну законодавчу базу для ефективного ведення тваринництва. Проте сьогодні в центрі уваги залишаються проблеми стабілізації та відновлення в необхідній кількості чисельності сільськогосподарських тварин і птиці, розширення сфери і збільшення розмірів державної підтримки галузі, для розв'язання яких і розроблено цю Програму. II. Аналіз причин виникнення проблем Ситуація, що склалася у тваринництві, зумовлена збитковістю виробництва всіх видів тваринницької продукції насамперед через несприятливу цінову ситуацію на ринку та відсутністю ефективного економічного механізму підтримки галузі. Так, за 1996-2003 роки галузь тваринницької продукції зазнала збитків на суму 15 млрд. гривень, оскільки закупівельні ціни на продукцію були у півтора-два рази меншими, ніж витрати на її виробництво. Через втрату економічної заінтересованості у веденні тваринництва практично занепала галузь кормовиробництва. У сільськогосподарських підприємствах за останні 13 років при скороченні площ сільгоспугідь на 26 відсотків виробництво всіх видів кормів у перерахунку на кормову одиницю зменшилося на 87 відсотків, або у 8 разів (з 48 до 6 млн. тонн кормових одиниць). Ринок продукції тваринництва характеризується незбалансованістю попиту і пропонування, низьким рівнем внутрішнього споживання, а також недостатньо розвинутою ринковою інфраструктурою. Товарообмін здійснюється здебільшого за допомогою посередників, які привласнюють значну частину прибутку, створеного у процесі виробництва. Ціни на продукцію тваринництва не забезпечують навіть простого відтворення виробництва. Не здійснюється прогнозування цінової ситуації та попиту на продовольчі товари. Для забезпечення продовольчої незалежності і безпеки України необхідно вжити кардинальних заходів, спрямованих на докорінне поліпшення ситуації у скотарстві, свинарстві, вівчарстві, птахівництві та інших галузях. III. Мета Програми Мета Програми полягає у визначенні основних напрямів державної політики щодо створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки з тим, щоб забезпечити виконання таких стратегічних завдань: зупинити спад чисельності поголів'я худоби і птиці та перейти до його поступового нарощування; довести обсяги виробництва продукції тваринництва до рівня, який забезпечить мінімальні норми її споживання населенням, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2000 р. N 656 ( 656-2000-п ) "Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення"; забезпечити прибуткове ведення тваринництва на основі вигідного збуту продукції за рахунок оптимальних витрат на її виробництво та державної підтримки цін і доходів товаровиробників; створити нові робочі місця, підвищити рівень доходів сільського населення та поліпшити умови праці в агропромисловому комплексі. IV. Порівняльний аналіз можливих шляхів розв'язання проблеми та обґрунтування оптимального варіанта Продовольчу безпеку держави може гарантувати лише власне виробництво продукції тваринного походження. Це - єдиний оптимальний варіант для України. Орієнтація на забезпечення населення імпортною м'ясомолочною продукцією призведе до подальшого тиску на вітчизняного товаровиробника і створить загрозу повної ліквідації тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. Через дефіцит коштів та несприятливу епізоотичну ситуацію у світі неприйнятним також є завезення живої худоби з інших країн. Не розв'яжуть проблеми продовольчої безпеки і особисті селянські господарства, виробництво в яких має переважно натуральний екстенсивний характер і базується на ручній праці. Ця категорія господарств неспроможна забезпечити зростаючий попит населення на продукти тваринного походження в умовах підвищення його добробуту. Зокрема, за останні 20 років середньорічне виробництво м'яса в них залишається на рівні 1,2 млн. тонн у забійній вазі. Отже, оптимальним варіантом розв'язання проблеми забезпечення населення м'ясом, молоком та іншою продукцією є відновлення власного (вітчизняного) тваринництва з пріоритетним розвитком виробництва на промисловій основі. Обов'язковою умовою нарощування чисельності поголів'я всіх видів худоби і птиці та обсягів виробництва продукції є розширення напрямів і збільшення розмірів державної підтримки тваринництва, а також залучення на ці цілі кредитів, інвестицій та коштів місцевих бюджетів. V. Шляхи та способи розв'язання проблеми Стратегія розвитку тваринництва на 2005-2010 роки передбачає: стабілізацію та подальший розвиток тваринництва в усіх категоріях господарств для задоволення мінімальної і раціональної норм споживання продуктів тваринництва; визначення обсягів виробництва продукції для потреб внутрішнього ринку та експорту; пріоритетний розвиток свинарства, птахівництва та м'ясного скотарства; розвиток виробництва на промисловій основі та відновлення роботи великих тваринницьких комплексів; підвищення продуктивності худоби і птиці на основі зміцнення кормової бази та поліпшення якісного складу поголів'я; охоплення селекційно-племінною роботою особистих селянських та фермерських господарств; впровадження ефективних енерго- і ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції тваринництва; розвиток комбікормової промисловості і виробництва комбікормів для забезпечення худоби та птиці повноцінними комбікормами та білково-вітамінними домішками; фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників у придбанні машин та обладнання для тваринництва через механізм здешевлення за рахунок бюджетних коштів коротко- та довгострокових кредитів, удосконалення практики фінансового лізингу, системи економічних відносин між споживачами і постачальниками матеріально-технічних ресурсів; підтримку виробництва продукції тваринництва шляхом встановлення дотацій на метричну одиницю продукції та утримання маточного поголів'я тварин; стимулювання розвитку сільськогосподарських виробничих кооперативів та приватних підприємств з переробки і збуту продукції тваринництва, надання сервісних послуг із селекції та відтворення великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней; запровадження системи моніторингу цін на продукцію тваринництва; стимулювання власників тварин і птиці до участі у біржовій торгівлі через заготівельно-збутові кооперативи, аукціони живої худоби; узгодження нормативних витрат виробництва, рівня цін та доходів учасників ринку продукції тваринного походження шляхом створення узгоджувальних комісій за участю товаровиробників, переробників та збутових підприємств і організацій; поліпшення функціонування ринків тваринницької продукції; захист внутрішнього ринку та економічно обґрунтовану експортно-імпортну політику щодо продукції тваринництва. VI. Етапи виконання Програми На першому етапі (2005-2006 роки) передбачається стабілізувати чисельність поголів'я всіх видів худоби і птиці та розпочати нарощування виробництва м'яса, молока та іншої продукції тваринництва. На другому етапі (2007-2010 роки) буде досягнуто збільшення виробництва продукції тваринного походження в обсягах, які забезпечать мінімальні норми її споживання. VII. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел. Для виконання Програми необхідно близько 15 млрд. гривень, або по 2,5 млрд. гривень щороку. Матеріально-технічне забезпечення товаровиробників буде здійснюватися шляхом надання довгострокових кредитів на придбання техніки та обладнання, а також лізингу техніки. VIII. Очікувані результати Виконання Програми дасть можливість довести на кінець 2010 року: чисельність великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств до 10 млн. голів, у тому числі корів молочних і комбінованих порід - 5 млн., свиней - 11 млн., овець і кіз 2,7 млн., птиці - 183 млн., коней - 750 тис. голів, або збільшити порівняно з 2003 роком відповідно на 28, 16, 49, 18 і 28 відсотків; обсяги виробництва м'яса у забійній вазі до 2,5 млн. тонн, молока - до 20 млн. тонн, яєць - до 13,5 млрд. штук, вовни 5 тис. тонн, або більше порівняно з 2003 роком відповідно на 45, 46, 18 і 49 відсотків; споживання м'яса і м'ясопродуктів в розрахунку на одну особу до 50 кілограмів, молока і молокопродуктів - 315 кілограмів, яєць - 252 штук при мінімальній потребі відповідно 52 кілограми, 341 кілограм і 231 штука; підвищити ефективність виробництва та ліквідувати збитковість продукції тваринництва; забезпечити конкурентоспроможність продукції тваринництва.