Decree No. 661 of the Cabinet of Ministers validating the Regulation on land monitoring

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 20 серпня 1993 р. № 661 Київ Про затвердження Положення про моніторинг земель {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 2041 від 26.12.2003 № 1048 від 12.10.2011 № 334 від 25.04.2012 № 413 від 07.06.2017- зміни визнано неконституційними. Див. Рішення Конституційного Суду № 8-р/2019 від 25.06.2019 № 760 від 21.08.2019 № 916 від 06.11.2019 № 1065 від 04.12.2019} Кабінет Міністрів України по ста но вл я є: 1. Затвердити Положення про моніторинг земель, що додається. 2. Установити, що роботи з ведення моніторингу земель здійснюються за рахунок державного бюджету в межах асигнувань на проведення земельної реформи та частини коштів від плати за землю, що надходять до місцевих бюджетів. Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України В.НЕСМІХ ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 760) ПОЛОЖЕННЯ про моніторинг земель {У тексті Положення слово "Мінагрополітики" замінено словом "Мінекономіки" згідно з Постановою КМ № 916 від 06.11.2019} 1. Моніторинг земель - система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. Об’єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них. Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів. Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Мінекономіки відповідно до затвердженого ним положення. 2. Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель: національний - на всіх землях у межах території України; регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов; локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів. 3. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування), виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки: процесів, пов’язаних із змінами родючості ґрунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами; стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд; процесів, пов’язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами; стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об’єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об’єктами. Спостереження за станом земель залежно від строку та періодичності їх проведення поділяються на: базові (вихідні, що фіксують стан об’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель); періодичні (проводяться через рік і більше); оперативні (фіксують поточні зміни). 4. Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку: виконання спеціальних зйомок і обстеження земель; виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю; оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів. На локальному та регіональному рівні моніторинг земель проводять територіальні органи Держгеокадастру, на національному рівні - Держгеокадастр. 5. Стан земельного фонду оцінюється за результатами проведення аналізу послідовних спостережень і порівняння одержаних показників. 6. Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об’єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування. 7. Ведення моніторингу земель здійснює Держгеокадастр за участю Мінекоенерго, Мінекономіки, Національної академії аграрних наук та ДКА. {Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1065 від 04.12.2019} 8. Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система. 9. Інформація про результати моніторингу, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється за районами, містами, областями, Автономній Республіці Крим, а також за окремими природними комплексами і передається у пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру. Форма та порядок надання інформації з моніторингу земель затверджується Мінекономіки. За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та Держгеокадастру для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів. {Положення в редакції Постанови КМ № 760 від 21.08.2019}