Resolution No. 1000 of the Cabinet of Ministers validating the Regulation on the State Service on Nature Reserve Management

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 9 серпня 2001 р. N 1000 Київ Про Державну службу заповідної справи Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 року N 770, від 30 листопада 2004 року N 1607, від 15 грудня 2005 року N 1197 (Одночасно з набранням чинності Указом Президента України про затвердження відповідного Положення про міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, якому передано повноваження урядового органу, що ліквідується, ця постанова втратить чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 року N 346) Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Затвердити Положення про Державну службу заповідної справи, що додається. 2. Установити, що Державна служба заповідної справи є правонаступником Головного управління національних природних парків і заповідної справи. 3. Визнати такими, що втратили чинність: постанову Кабінету Міністрів України від 13 березня 1995 р. N 170 "Про Головне управління національних природних парків і заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки" (ЗП України, 1995 р., N 5, ст. 134); розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня 1995 р. N 358. Прем'єр-міністр України А. КІНАХ Інд. 33 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. N 1000 ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу заповідної справи (У тексті Положення слова "Міністр екології та природних ресурсів" в усіх відмінках замінено словами "Міністр охорони навколишнього природного середовища" у відповідному відмінку, а слово "Мінекоресурсів" - словом "Мінприроди" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 року N 770) 1. Державна служба заповідної справи (далі - Служба) є урядовим органом державного управління, яка діє у складі Мінприроди і підпорядковується йому. 2. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінприроди. У межах своїх повноважень Служба організовує та здійснює систематичний контроль за виконанням актів законодавства, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і подає їх на розгляд Мінприроди. 3. Основними завданнями Служби є: участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері збереження та невиснажливого використання природно заповідного фонду, відтворення його природних комплексів та об'єктів; забезпечення державного управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду; здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; забезпечення збереження біологічного та ландшафтного різноманіття на територіях природно-заповідного фонду; підготовка пропозицій щодо сталого розвитку репрезентативної мережі природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі. 4. Служба відповідно до покладених на неї завдань: організовує і здійснює методичне керівництво веденням заповідної справи; розробляє та запроваджує економічний механізм збереження, невиснажливого використання і відтворення природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду; готує пропозиції з основних напрямів державної політики щодо збереження, невиснажливого використання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів та об'єктів; координує діяльність установ природно-заповідного фонду та служби державної охорони природно-заповідного фонду України; здійснює заходи щодо професійної підготовки та перепідготовки кадрів; подає на розгляд Мінприроди обґрунтовані пропозиції щодо визначення обсягів бюджетних асигнувань, необхідних на утримання підпорядкованих Міністерству установ природно-заповідного фонду та проведення заходів, спрямованих на збереження і відтворення його природних комплексів; розробляє положення про підпорядковані Мінприроди установи природно-заповідного фонду, подає Міністерству пропозиції щодо призначення їх керівників, а також погоджує положення про інші території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; організовує вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного досвіду роботи у сфері заповідної справи та формування національної екологічної мережі; організовує в межах повноважень, визначених Мінприроди, виконання зобов'язань за міжнародними договорами у сфері заповідної справи; забезпечує ведення Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, систематизує інформацію у сфері заповідної справи; за погодженням з Мінприроди організовує, здійснює і координує роботу щодо створення нових та розширення територій існуючих об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, зміни їх меж і категорій, скасування статусу, а також охорони і збереження водно-болотних угідь; бере участь в організації розроблення і реалізації законодавства, державних цільових та міжнародних програм і проектів, спрямованих на розвиток заповідної справи, формування національної екологічної мережі; (абзац тринадцятий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2004 р. N 1607) бере участь у формуванні транскордонних природоохоронних територій міжнародного значення та підготовці міжнародних угод щодо спільної діяльності в цій сфері; здійснює інші повноваження, передбачені законодавством. 5. Служба має право: брати участь у розгляді органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питань, що належать до її компетенції, вносити в установленому порядку на розгляд цих органів пропозиції щодо організації, збереження, невиснажливого використання і відтворення природних ресурсів територій та об'єктів природно заповідного фонду; залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції; здійснювати контроль і проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції; видавати накази організаційно-розпорядчого характеру; одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; брати участь у видавничій діяльності. 6. Службу очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони навколишнього природного середовища. Начальник Служби є членом колегії Мінприроди. 7. Начальник Служби має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони навколишнього природного середовища, погодженим з начальником Служби. Розподіл обов'язків між заступниками провадить начальник Служби. 8. Начальник Служби: здійснює керівництво Службою, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром охорони навколишнього природного середовища за виконання покладених на Службу завдань; призначає на посаду і звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім заступників її начальника; визначає ступінь відповідальності заступників начальника Служби та керівників її структурних підрозділів; притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім заступників її начальника; підписує видані в межах компетенції Служби накази, організовує перевірку їх виконання; затверджує положення про структурні підрозділи Служби; здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням. 9. Служба для реалізації покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром охорони навколишнього природного середовища утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Служби. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром охорони навколишнього природного середовища. Положення про зазначені органи затверджує начальник Служби. (пункт 9 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2005 р. N 1197) 10. Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції Служби, обговорення найважливіших напрямів її діяльності утворюється колегія у складі начальника Служби, його заступників, керівників структурних підрозділів. Персональний склад колегії та положення про неї затверджуються Міністром охорони навколишнього природного середовища. Рішення колегії проводяться в життя наказами Служби. 11. У Службі з урахуванням специфіки діяльності може утворюватися науково-технічна рада. Склад і положення про неї затверджує начальник Служби. 12. Граничну чисельність працівників та структуру Служби затверджує Міністр охорони навколишнього природного середовища у межах граничної чисельності працівників Мінприроди, затвердженої Кабінетом Міністрів України. 13. Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Служби затверджує начальник Служби за погодженням з Міністром охорони навколишнього природного середовища і Мінфіном. 14. Служба утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінприроди. 15. Умови оплати праці працівників Служби визначаються Кабінетом Міністрів України. 16. Служба є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.