National Action Plan for energy efficiency up to 2020

1. Кінцеве споживання 74238 74303 74067 75984 63266 енергії (КСЕ)

2. Виключене Директивою 164 173 181 117 40 КСЕ, а саме: 2.1. Авіаційний транспорт 29 38 46 2 2 2.2. Річковий транспорт 135 135 135 115 38

3. КСЕ у сфері охоплення 74074 74130 73886 75867 63226 Директивою, з яких: 3.1. Побутовий сектор 24229 25383 23013 22845 22084 3.2. Сфера послуг 2386 2695 2745 4952 4176 3.3. Промисловість (у сфері дії 33219 32769 34130 30939 22616 Директиви) 3.4. Транспорт 11610 11463 12153 15024 12356 3.5. Сільське господарство 2630 1820 1845 2107 1994 Розрахунок середнього рівня кінцевого енергоспоживання ґрунтується на енергетичних балансах, які щороку складаються Держстатом відповідно до методологічного підходу Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). На підставі даних щодо кінцевого енергоспоживання за період 2005 - 2009 років (таблиця 1), середньорічне енергоспоживання України оцінюється у розмірі 72237 тис. тне та відповідно національна індикативна мета енергозбереження у 2017 році становить 3612 тис. тонн нафтового еквіваленту та загальна національна індикативна мета енергозбереження у 2020 році — 6501 тис. тне (таблиця 2). 7 Таблиця 2. Середній рівень кінцевого споживання енергії (тис. тне) для визначення національних цілей відповідно до Директиви У середньому за 2005—2009 роки Показник Інші види палива Загальне Електроенергія та енергії споживання

1. Кінцеве споживання енергії 61327 11044 72372 (КСЕ)

2. Виключене Директивою 135 - 135 КСЕ, а саме: 2.1. Авіаційний транспорт 23 - 23 2.2. Річковий транспорт 112 - 112

3. КСЕ у сфері охоплення 61192 11044 72237 Директивою з яких: 3.1. Побутовий сектор 20986 2525 23511 3.2. Сфера послуг 1665 1726 3391 3.3. Промисловість (у сфері 25077 5658 30735 Директиви) 3.4. Транспорт 11666 855 12521 3.5. Сільське господарство 1799 280 2079 РЕЗУЛЬТАТИ КСЕ у сфері охоплення Директиви: 72 237 Національна індикативна мета енергозбереження на 3 612 2017 рік (5%) Національна індикативна мета енергозбереження на 6 501 2020 рік (9%) 8 1.2. Особливі умови для оцінки національної індикативної мети Макроекономічні показники Протягом 2000—2008 років середні темпи зростання валового внутрішнього продукту (далі — ВВП) становили 6,9 відсотка. Тривалий час доступність відносно дешевої енергетичної сировини давала можливість підприємствам обробної промисловості підтримувати високий рівень експортної виручки, забезпечуючи позитивне сальдо поточного рахунка платіжного балансу і прийнятні темпи економічного зростання. Цьому сприяла свідома державна політика з підтримки експортно-орієнтованих галузей шляхом надання їм податкових пільг, інших непрямих субсидій, заниженням ставок екологічних платежів. Після утворення спершу дефіциту товарного балансу у 2005 році, а наступного року — загального дефіциту платіжного балансу (діаграма 4), факт подальшого нарощення експорту енергоємної продукції став сприйматися як вимушена необхідність: зростання дефіциту балансу до 4 відсотків ВВП не було критичним, а в товарній структурі експорту частка продукції цих галузей збільшилася лише на 1—2 відсотки. Іншими словами, разом з експортом металургійної та хімічної продукції зростав експорт продукції та інших галузей, що на фоні загальної макростатистики давало підстави говорити про необхідність структурних реформ. Незважаючи на оптимістичні цілі на тлі економічного піднесення та пом’якшення соціальних проблем, відбулося гальмування структурних та інституційних реформ, необхідних для забезпечення стабільного довгострокового розвитку економіки. В результаті в другій половині 2008 року зовнішня кон’юнктура змінилася, і реакція економіки на негативний зовнішній шок була різкою. За результатами 2009 року реальний ВВП України скоротився на 14,8 відсотка або до 36,7 відсотка рівня 1990 року, і становив 117,2 млрд. доларів США. Зростання ВВП протягом 2010—2011 років на 4,1 відсотка і 5,2 відсотка відповідно великою мірою було забезпечене сприятливою базою для порівняння і певним поліпшенням кон’юнктури зовнішнього ринку. З урахуванням зменшення реальних потреб у паливі внаслідок збільшення вартості імпортованого природного газу та встановлення фіксованих обсягів його відбору вартість імпорту енергоресурсів за цей період стала вдвічі меншою за обсяги скорочення товарного експорту. 9 Діаграма 3. Динаміка основних макроекономічних показників Загальносвітовий спад економічної активності призвів до зниження попиту на міжнародних ринках на основну експортну продукцію України, що завадило нормальному відновленню вітчизняної економіки. Умови торгівлі додатково погіршилися внаслідок застосування протекціоністських заходів в країнах — торговельних партнерах. Погіршення показників зовнішньоторговельної активності спричинило негативний тиск на економічний розвиток України через зростання від’ємного сальдо поточного рахунка платіжного балансу держави та скорочення обсягів випуску та вартості пропонування національних виробників товарів та послуг. Первинне постачання та кінцеве споживання енергетичних ресурсів У тенденціях загального постачання первинної енергії та кінцевого споживання енергії в Україні можна виділити три характерних періоди. Перший — період економічного спаду 1991—1999 років, що став наслідком розпаду СРСР в 1991 році, який вирізняється катастрофічним зниженням ВВП (на 60 відсотків за період) і відповідним скороченням енергоспоживання. У період 2000—2007 років споживання енергії стабілізувалися з незначною тенденцією до зростання (середньорічний темп приросту — 0,4 відсотка), що відбувалося на фоні значно швидшого зростання ВВП (середньорічний темп приросту — близько 7,7 відсотка). Насамперед, це пов’язано із секторально-галузевими зрушеннями в економіці, що відбувалися в цей період, — випереджаючим зростанням сфери торгівлі, послуг та фінансового сектору, які забезпечили значний внесок у зростання ВВП. Іншим важливим фактором є модернізація виробництва, яка дозволила знизити енергоємність основних видів виробництва. Тенденції до загального постачання первинної енергії та кінцевого споживання енергії в 2008—2010 роках формувалися під впливом світової фінансово-економічної 10 кризи, яка в значною мірою визначала товарне виробництво основних експортноорієнтованих галузей (металургійної, хімічної, машинобудівної), які в свою чергу впливають на інші галузі — електроенергетику та добувну промисловість (видобуток руди і вугілля). Період екстенсивного розвитку минулих років не був повною мірою використаний для структурної перебудови економіки, незбалансованість та надмірна енергоємність якої посилювали інерційний характер функціонування паливно-енергетичного комплексу та унеможливлювали проведення необхідних у ньому реформ. Про ефективність реалізації державної політики і програм в енергетичному секторі свідчить той факт, що до 2010 року структура поставок первинної енергії залишалася практично незмінною (діаграма 4). Наприклад, частка природного газу в загальному постачанні первинної енергії зменшилася з 46 відсотків у 2001 році до 42 відсотків у 2010 році, після нетривалого скорочення в 2008—2009 роках, спричиненого зупинкою постачання газу з Росії взимку 2009 року. Лише починаючи з 2011 року внаслідок цінового фактору в структурі первинних поставок проявилася тенденція до ширшої диверсифікації видів палива. Разом з тим у період економічного спаду конкурентоспроможність української продукції не може бути забезпечена навіть за рахунок обмеження обігових коштів підприємств та інвестицій у модернізацію виробництва. Частка вугілля власного видобутку була завжди меншою за частку переважно імпортного газу і незмінно залишається на рівні 2000 року. Тільки після зростання вартості імпортованого природного газу з 2005 року, а особливо починаючи з 2011 року вугіллю вдалося дещо витіснити частки нафти і природного газу в загальній структурі енергоспоживання. У 2009 році загальне постачання первинної енергії скоротилося порівняно з 2005 роком на 19,8 відсотка до 114,537 млн. тне. Найбільш значне зниження спостерігалося у використанні газу (-39,5 відсотка). Скорочення частки природного газу відбувалося в основному шляхом його заміщення кам’яним вугіллям на теплових електростанціях, металургійних підприємствах та підприємствах цементної галузі. Враховуючи економічне падіння, середні показники загального постачання первинної енергії за 2005—2009 роки є вищими порівняно з даними за 2009 рік. 11 Діаграма 4. Загальне постачання первинної енергії Динаміка кінцевого споживання енергії перебувала під впливом тих же факторів, що і показники загального постачання енергії та не характеризувалася яскраво вираженими стійкими тенденціями. Структура кінцевого споживання енергії за секторами протягом 2005—2009 років не зазнала істотних змін. У зв’язку із падінням промислового виробництва частка споживання енергоресурсів промисловістю знизилася на 12,2 відсотка. Таблиця 3. Структура кінцевого споживання енергії в Україні, за секторами 2005 2006 2007 2008 2009 Середній показник за Сектори рік рік рік рік рік 2005—2009 роки відсотків тис. тне Промисловість 44,7 44,1 46,1 40,7 35,7 42,5 30 735 Транспорт 15,9 15,7 16,7 19,9 19,6 17,5 12 657 Сфера послуг 3,2 3,6 3,7 6,5 6,6 4,7 3 391 Побутовий сектор 32,6 34,2 31,1 30,1 34,9 32,5 23 511 Сільське господарство 3,5 2,4 2,5 2,8 3,2 2,9 2 079 12 2005 2006 2007 2008 2009 Середній показник за Сектори рік рік рік рік рік 2005—2009 роки Разом 100 100 100 100 100 100 72 372 За період 2005—2009 років середнє значення кінцевого споживання енергії в Україні становило 72 372 тис. тне (таблиця 3), де частка природного газу становила 37,9 відсотка або 27 396 тис. тне. Споживання електроенергії в середньому становило 11 044 тис. тне або 15,3 відсотка. Використання решти енергетичних ресурсів, за винятком відновлюваних джерел енергії, мало приблизно такі ж частки, що й електроенергія, на рівні 14-16 відсотків. Використання відновлюваних джерел енергії хоча і зросло вдвічі протягом 2008—2009 років, однак їх частка в середньому за цей період не перевищувала 1 відсотка (таблиця 4). Таблиця 4. Структура кінцевого споживання енергії в Україні, за видами енергоресурсів 2005 2006 2007 2008 2009 Середній показник за Паливо і енергія рік рік рік рік рік 2005—2009 роки відсотків тис. тне Вугілля й торф 14,4 14,9 15,8 12,7 11,9 14,0 Сира нафта та нафтопродукти 15,0 15,8 16,8 15,8 17,0 16,0 Природний газ 39,2 38,4 37,3 38,4 35,7 37,9 Відновлювані джерела енергії 0,3 0,7 0,7 1,6 1,6 1 (крім сонячного енергії) Теплова енергія (центральне 16,9 15,1 13,7 16,2 17,6 15,9 опалення) Електроенергія 14,3 15,0 15,7 15,3 16,2 15,3 Разом 100 100 100 100 100 100 Енергоємність У 2005 році енергоємність використання первинної енергії становила 1,934 тне/тис. Євро ВВП, кінцева енергоємність — 1,005 тне/тис. Євро ВВП у цінах 2009 року; у 2009 році зазначені показники зменшилися до 1,363 тне/тис. Євро ВВП та 0,753 тне/тис. Євро ВВП відповідно. Незважаючи на те, що обидва показники швидко зменшуються, на сьогодні вони залишаються на значно вищому рівні порівняно з країнами-членами ЄС. В останні роки скорочення енергоємності ВВП уповільнилося, а у окремих роках спостерігалося навіть зростання цього показника. Загалом це можна пояснити такими причинами: 13 нерівномірне падіння виробництва серед галузей обробної промисловості було компенсовано за рахунок збільшення випуску і споживання енергії в інших галузях реального сектору; падіння обсягів промислового виробництва призвело до збільшення частки енергетичних витрат в структурі собівартості в натуральному і грошовому вираженні. Йдеться про зростання частки енергетичної складової в структурі постійних витрат, яка використовується для опалення і/або освітлення приміщень, інших потреб і не використовується безпосередньо на випуск продукції, тобто не залежить від обсягів виробництва. Так, зниження енергоємності ВВП протягом останніх років навряд чи можна вважати виключно результатом осмисленої державної політики, враховуючи подібну динаміку інших колишніх країн СРСР. Така траєкторія зумовлена особливостями методології розрахунку ВВП, демографічною ситуацією та вигідною зовнішньою кон’юнктурою для експортоорієнтованих економік (таблиця 5). Таблиця 5. Енергоємність ВВП, тне/тис. Євро ВВП у цінах 2009 року 2005 рік 2006 2007 2008 2009 Середній показник за Показник рік рік рік рік період 2005—2009 років Первинна енергоємність 1,934 1,518 1,281 1,091 1,363 1,392 (загального постачання первинної енергії, тне/€1000 ВВП) Кінцева енергоємність 1,005 0,822 0,691 0,616 0,753 0,756 (кінцеве споживання енергії, тне/€1000 ВВП) 1.3. Сценарії енергетичної системи та розподіл досягнення національної індикативної мети за секторами Методологічний підхід Для підготовки цього Національного плану була використана лінійна динамічна оптимізаційна модель TIMES-Україна із заданим попитом, що описує всю енергетичну систему України і дозволяє аналізувати довгострокову динаміку споживання енергії на базі оціненої зміни технологічної структури споживачів. Цільовою функцією розрахунку в моделі TIMES-Україна є задоволення енергетичних потреб споживачів за мінімізації загальних витрат (мінімальній втраті вигоди всіх учасників), одночасно оцінюючи необхідні інвестиційні та операційні витрати, структуру первинного постачання та кінцевого споживання енергії. Наприклад, якщо за умов певного сценарію розвитку енергетики передбачається зростання попиту на освітлення в житлових будинках (внаслідок зниження витрат на освітлення або через відповідні припущення щодо темпів зростання ВВП і кількості домогосподарств), модель повинна зробити вибір щодо доцільності збільшення генеруючих потужностей (або інтенсивності їх використання) або щодо встановлення більш ефективних освітлювальних приладів. При цьому між генеруючими 14 потужностями і приладами кінцевого споживання існує конкуренція щодо задоволення певного енергетичного попиту. Вибір моделі щодо виду палива і типу генеруючого обладнання або приладів кінцевого споживання відбувається на основі аналізу параметрів альтернативних технологій, економічних характеристик постачання і споживання енергії, а також критеріїв енергетичної і екологічної політики. Таким чином, модель TIMES-Україна є вертикально інтегрованою моделлю всієї енергетичної системи. Так, із сторони споживання, модель, оцінивши конкурентоспроможність набору технологій за співвідношенням вартості і ефективності приладів кінцевого споживання, що задовольняють попит на корисну енергію, а також враховуючи обмеження наявної системи постачання енергоресурсів, визначає бажаний рівень проникнення кожної енергетичної технології за кожним напрямом використання енергії виключно на основі фінансових критеріїв. Енергетична система в моделі розділена на сім секторів: сектор постачання енергії; виробництво електроенергії і тепла; промисловість; побутові споживачі; сектор послуг; транспортний сектор; сільське господарство. Промисловий сектор фактично представлений лише обробною галуззю, оскільки галузі видобування енергетичних матеріалів та електроенергетики включені в моделі до енергетичного сектору відповідно до структурної схеми енергетичного балансу, а споживання ними палива на власні потреби та втрати під час транспортування не входять до обрахунку кінцевого споживання. Галузі промисловості розділені в моделі на дві категорії за рівнем енергоємності виробництва. Енергоємні галузі представлені в розрізі технологій виробництва основних видів їх продукції, тобто їх енергетичним попитом є виробництво одиниці продукції галузі (сталь, алюміній, аміак, цемент, вапно, папір, скло тощо). До категорії енергоємних галузей включені металургія, хімічна галузь, виробництво неметалевих мінеральних виробів, целюлозно-паперова галузь. Для решти галузей структура енергетичних потоків є стандартною і складається з чотирьох типів умовних технологій, що задовольняють потреби у технологічному теплі, машинному приводі, електрохімічному процесі та інших процесах. Транспортний сектор в моделі TIMES-Україна представлений за його видами: автомобільний, залізничний, трубопровідний, авіаційний, морський, річковий, а також включає метрополітен. Транспортні послуги, які надаються з використанням технологій автомобільного та залізничного транспорту та використовують енергію, полягають у перевезенні пасажирів і вантажів. Залізничний транспорт розділений на вантажний і пасажирський. Споживання енергії населенням визначається за десятьма найбільш енергоємними категоріями енергетичних послуг: опалення і кондиціювання приміщень, нагрівання води, освітлення, кулінарія, прилади охолодження (холодильники тощо), прання білизни, сушіння (прасування) одягу, миття посуду, інші потреби, для задоволення яких необхідно використовувати електроенергію та/або інше паливо. Моделі енергетичних систем, такі як TIMES-Україна, використовуються для проведення сценарних досліджень можливих змін в енергетичному господарстві. Для дослідження ефекту від зміни екзогенних припущень (наприклад, щодо динаміки попиту на корисну енергію, технічних характеристик енергетичних технологій, траєкторії цін на енергоресурси) розробляються додаткові (до базового) сценарії, що дозволяють виявити 15 основні фактори впливу на стійкість енергетичної системи та провести відповідний аналіз чутливості. Накладання в моделі додаткових обмежень на загальні умови функціонування енергетики (наприклад, встановлення цільових показників) дозволяє проводити аналіз сценаріїв окремих політик (набору регуляторних заходів). В цьому документі сценарій енергоефективної політики був побудований шляхом накладання на базовий сценарій національних цільових показників енергозбереження. Для обох сценаріїв (базового та енергоефективного) модель розраховує найменші витрати (або максимальну корисність) у рамках визначеної траєкторії розвитку системи, що передбачають відповідні оцінки структури постачання і використання енергії за галузями і видами палива, динаміки цін на енергоресурси, оптимальної технологічної структури виробників і споживачів енергії тощо. Таким чином, обсяги енергозбереження і відповідних витрат за секторами і типами заходів з енергоефективності, зазначені у цьому Національному плані, були визначені як різниця між двома згаданими сценаріями. Сценарії енергетичних систем Для оцінки впливу запровадження дієвої політики з підвищення ефективності на функціонування енергетичної системи України в базовому та енергоефективному сценаріях враховуються такі основні її характеристики, як існуючі технологічні потужності, доступність внутрішніх та імпортних енергоресурсів, а також короткострокові заходи. Під час формування цих сценаріїв використовувалися всі доступні відкриті національні джерела даних (Держстату, Міненерговугілля та інших), а також деякі міжнародні бази даних (у тому числі Міжнародного енергетичного агентства). Драйверами зміни попиту на енергетичні ресурси є економічні та демографічні показники розвитку України. Як і очікувалося, значне падіння української економіки припадає на 2014—2015 роки із незначним поступовим зростанням починаючи з 2016 року. Короткостроковий прогноз ВВП для України був заснований на даних міжнародного рейтингового агентства Standard & Poors, яке прогнозувало зниження ВВП у 2014 році приблизно на 7 відсотків. У 2015 році прогнозується нульове зростання ВВП в Україні, а в 2016 та 2017 роках зростання в українській економіці може досягти 3 і 4 відсотки відповідно. На наступні роки прогнозується поступове зростання ВВП, що пов’язане із довгостроковим припущенням про динаміку промислового виробництва (насамперед у металургійній та хімічній промисловості). За зазначеними прогнозами, ВВП в Україні досягне рівня 2012 році не раніше 2017 року. Мінекономрозвитку надає аналогічні прогнози розвитку, хоча їх прогнози щодо ВВП за 2016—2017 роки є дещо більш оптимістичними. Для визначення демографічних факторів були використані прогнози Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук. Також були досліджені прогнози Департаменту ООН з економічних і соціальних питань. Проекція цін на енергоносії здійснена на основі прогнозу світової енергетики за 2013 рік підготовленого Міжнародним енергетичним агентством із використанням World Energy Model (Світова Енергетична Модель), що є подібною до моделі TIMES-Україна. Базовий сценарій Базовий сценарій відповідно до описаного вище макроекономічного розвитку України не передбачає будь-яких радикальних змін у технологічній структурі енергетичного сектору, зокрема збільшення робочого часу існуючих потужностей із певним змінами їх функціонування відповідно до графіка ремонту та реконструкцій. Через 16 амортизацію і втрати певної частки старих потужностей припускається певна диверсифікація енергетичних потоків шляхом залучення нових, але не удосконалених технологій. Крім того, базовий сценарій включає в себе ряд технічних (технологічних) припущень. Потенціал збільшення виробництва природного газу з існуючих родовищ є незначним. Передбачається, що виробництво газу може збільшитися на 5 відсотків в 2020 році порівняно з 2012 роком. Промисловий потенціал нетрадиційного газу (сланцевого газу, шахтного метану тощо) не розглядається в рамках базового сценарію; перспективи для збільшення видобутку нафти здаються слабкими і очікується, що вітчизняне виробництво сирої нафти може не перевищувати рівень 2012 року більше, ніж на 2-3 відсотка. Річний видобуток вугілля визначається моделлю і припускається, що через один – два роки ресурсна вугільна база, яка зараз розміщена на території, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження не в повному обсязі, буде повернута і стане доступною. Рівень самозабезпечення урановою рудою може бути досягнутий не раніше 2020 року. Установлений строк експлуатації атомних енергоблоків, який закінчуватиметься, буде продовжено. Частка атомних електростанцій у структурі виробництва електроенергії не буде перевищувати 50 відсотків. Приймається, що економічно обґрунтований потенціал великих гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій становить 10,5 ГВт, а малих гідроелектростанцій — 1,5 ГВт, потенціал вітрової енергетики — 15 ГВт, сонячної — 4 ГВт. Від розвитку вітроелектростанцій та сонячних електростанцій залежить розвиток газових теплоелектростанцій з метою забезпечення об'єднаної енергосистеми України маневреними потужностями. Потенціал сонячної та геотермальної енергії під час використання в житлових та нежитлових приміщеннях становить по 15 відсотків від їх енергетичних потреб. Встановлена потужність теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей на біомасі може динамічно зростати до 10 ГВт. Крім того, в секторах кінцевого енергоспоживання біомаса має значний потенціал для опалення житлових і нежитлових приміщень, а також нагріву води. Централізоване виробництво теплової енергії великими котельнями буде на сучасному рівні і забезпечуватиме щонайменше 25 відсотків потреби. Експорт електроенергії в європейські країни становитиме до 10 млрд кВт/год. у 2020 році. Мартенівські технології виробництва будуть поступово виведені з експлуатації до 2020 року і замінені на інші способи виробництва; в цементній промисловості очікується подальший перехід від “мокрого” способу виробництва на “сухий”; не передбачається впровадження нових (на додаток до тих, які вже реалізовуються) стимулюючих механізмів державної підтримки кінцевих споживачів для енергозбереження та використання енергоефективного обладнання в житловому секторі та секторі послуг; екологічні обмеження не включені в базовий сценарій. 17 Діаграма 5. Динаміка загального кінцевого споживання енергії в базовому сценарії за секторами Порівняно із середнім для 2005—2009 років рівнем кінцевого енергоспоживання в 2017 році воно скоротиться на 9,5 відсотків, а в 2020 році — на 3,9 відсотків. Найбільше зростання споживання енергії буде спостерігатися (після 2014 року) в промисловості, сфері послуг та сільському господарстві, у той час як транспорт і побутовий сектор залишаються секторами стабільного споживання. Згідно з базовим сценарієм (діаграма 5) первинна енергоємність (в цінах 2009 року) в 2017 році знизиться на 31,4 відсотка, а в 2020 році — на 37,2 відсотка порівняно з відповідним середнім показником за 2005—2009 роки. Відповідно прогнозується зменшення кінцевої енергоємності на 32,3 відсотка в 2017 році і на 37,6 відсотка в 2020 році. Енергоефективний сценарій Крім національної мети енергозбереження, яка була введена в базовий сценарії енергоефективності відповідно до вимог цього Національного плану, було зроблено кілька додаткових припущень. Порівняно з базовим сценарієм енергоефективний сценарій містить у собі нові стандарти та вимоги потенціалу для підвищення ефективності котлів, а також припущення, що державні політика і програми сприятимуть збільшенню проникнення енергозберігаючих приладів (наприклад, таких як компактні люмінесцентні лампи, холодильники, кондиціонери). За енергоефективним сценарієм передбачається, що нові будівлі в житловому секторі та у сфері послуг будуть побудовані відповідно до стандартів, прийнятих в 2009 році (Державні будівельні норми України), а до 2020 р. для третини існуючого житлового фонду та приміщень сфери послуг можуть бути проведені санаційні роботи. Санація старих будівель охоплює всі види ізоляційних технологій, у тому числі заміна вікон, утеплення даху, стін тощо. З використанням моделі TIMES-Україна спрогнозована динаміка кінцевого споживання енергетичних ресурсів за секторами за умов енергоефективного сценарію (діаграма 6) 18 Діаграма 6. Динаміка кінцевого споживання енергії в енергоефективному сценарії Розподіл цілей за секторами Загальна економія енергії була оцінена як різниця між двома сценаріями, описаними вище (базовий та енергоефективний) (таблиця 6) Проміжна ціль на 2017 рік була розрахована за таким же принципом. Таблиця 6. Очікуване кінцеве енергоспоживання після виконання планів Рік 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 Прогноз динаміки ВВП, відсотків 0,2 -7 3 4 5,5 5 4 Очікуване кінцеве енергоспоживання при звичайному 66,9 64,6 62,9 62,4 63,9 65,4 66,9 68,2 69,4 розвитку ринку, млн тне Орієнтовні цілі, млн тне 3,6 6,5 Кінцеве енергоспоживання після здійснення заходів з 61,8 62,9 енергоефективності, млн тне Аналогічні оцінки були зроблені для розподілення цільового скорочення кінцевого енергоспоживання за секторами (таблиця 7). З огляду на отримані результати можна зробити висновок, що всі сектори мають значний потенціал для енергозбереження, але найбільший внесок у цьому процесі може зробити населення (майже половина, 49,6 відсотка). Дещо незначна частка промисловості в енергозбереженні порівняно з обсягами її споживання може бути пояснена тим, що заходи в житлових приміщеннях є більш економічно привабливими і строк повернення інвестицій є більш коротким. Можна 19 очікувати, що під час реалізації зазначеного потенціалу енергозбереження в житловому секторі після 2020 року частка промисловості буде значно більшою. Таблиця 7. Розподіл орієнтовних очікуваних результатів за секторами Розподіл очікуваних Частка у структурі результатів очікуваних результатів, Сектори — кінцеві споживачі показник енергії тис. тне. відсотків Побутовий сектор 3226 49,6 Промисловість* 1610 24,8 Сфера послуг 1041 16,0 Транспорт 624 9,6 Разом 6501 100 * До промисловості додано сільське господарство Діаграма 7. Економія енергії за секторами У житловому секторі найбільший внесок (78 відсотків) в енергозбереження може забезпечити модернізація систем опалення приміщень (у тому числі санація, заміна котлів, теплові насоси), збільшення частки централізованого теплопостачання, а також водонагрівального обладнання (з можливим використанням сонячних колекторів). Економія енергії може бути досягнута також за рахунок використання енергоефективних (електричних) приладів та сучасних засобів освітлення. 20 В структурі енергозбереження в секторі послуг, як і в житловому секторі, більшу частку займає модернізація систем опалення приміщень (57 відсотків), де можуть бути застосовані такі ж заходи. Важливе місце в енергозбереженні в секторі послуг займає модернізація (заміна) існуючих систем внутрішнього та вуличного освітлення і гарячого водопостачання. У промисловості 71 відсоток скорочення енергоспоживання можна досягти завдяки модернізації сектору металургії. Однак за реальної реалізації політики енергозбереження в промисловості частка інших галузей може бути більшою. У транспортному секторі під час реалізації політики енергозбереження значної уваги необхідно приділити автомобільному транспорту (легковим та вантажним автомобілям), який може забезпечити частку у 65 відсотків в загальній структурі скорочення енергоспоживання цим сектором. Оцінка обсягів необхідних інвестицій Оцінка інвестиційних потреб та очікувана економія енергії від здійснення рекомендованих заходів представлена у таблиці 8. Таблиця 8. Здійснення заходів цього Національного плану Загальне Очікувана Очікувана Сфера економічної фінансування на економія у економія у № діяльності, в якій Виконавець період 2015— 2017 році, 2020 році, реалізовуються заходи 2020 років, млн. тис. тне тис. тне євро

1. Побутовий сектор 2160 3226 Мінрегіон 11 170 Держенерго-

2. Сфера послуг 598 1041 ефективності 4 980 Мінеконом- 4 265

3. Промисловість* 581 1610 розвитку

4. Транспорт 274 624 Мінінфраструк-тури 14 655 Разом 3613 6 501 35 070 * У секторі промисловості враховано сільське господарство 21 Найбільша потреба в інвестиціях припадає на побутовий сектор та сектор послуг, натомість в секторі промисловості та транспорті джерелом інвестицій переважно буде приватний споживач. Основними джерелами для здійснення заходів цього Національного плану будуть: - кошти Фонду енергоефективності; - кошти міжнародних фінансових організацій та проектів міжнародної технічної допомоги; - кошти енергосервісних компаній (виконавців енергосервісних договорів); - кошти приватних інвестицій самих бенефіціарів; - інші джерела. Важливим є забезпечення стабільності наповнення Фонду енергоефективності. Пропонується застосовувати підхід револьверного механізму наповнення Фонду — зекономлені від здійснення енергоефективних заходів кошти можуть бути частково спрямовані на подальшу підтримку проектів з енергоефективності через Фонд. Запровадження в Україні нових підходів до реалізації державної політики щодо фінансування енергоефективності є принциповою умовою для залучення коштів міжнародних фінансових інституцій на донорів до фінансування енергоефективності в України. 1.5. Оцінювання та моніторинг енергозбереження відповідно до Директиви Оцінювання рівня енергозбереження (включаючи сектори та види енергії) із використанням «низхідного» підходу повинно бути зроблено на основі рекомендованої стандартизованої методології згідно із переліком рекомендованих заходів з підвищення енергоефективності. Оцінювання буде здійснено на основі офіційних статистичних даних. Моніторинг в рамках даного Плану буде здійснюватися кожний рік на основі даних із національних статистичних енергетичних балансів. Моніторинг із використанням “висхідного” підходу у межах даного Плану не передбачений. Під час вимірювання досягнутої економії енергії, як викладено у статті 4 Директиви, з метою встановлення загального покращення економії енергії та визначення впливу окремих заходів, для вимірювання річного покращення економії енергії використовується гармонізована модель обчислення, у якій застосовуються поєднання низхідних і висхідних методів обчислення. 22 РОЗДІЛ II Опис кінцевого споживання енергії за секторами, оцінка механізмів та інструментів підвищення енергетичної ефективності 2.1. Побутовий сектор (домогосподарства) На 1 січня 2014 року житловий фонд України становив 1096,6 млн. кв. метрів загальної площі, зокрема житловий фонд міських поселень становив 700,1 млн. кв. метрів (63,8 відсотків), сільських поселень — 396,5 млн. кв. метрів (36,2 відсотків). Практично весь вітчизняний житловий фонд, а саме 98,2 відсотка його загальної площі, зосереджений у житлових будинках квартирного типу. Питома вага гуртожитків та нежитлових будівель у житловому фонді становить лише 1,8 відсотків. Загальна кількість квартир в Україні становить 19,368 млн. квартир, тобто у середньому 23,8 кв. метра на одного жителя країни. За даними Енергетичного балансу України за 2013 рік, загальне споживання енергії житловим сектором становило 23,495 млн. тне, що становить майже 33,78 відсотків загального кінцевого споживання енергії в 2013 році. У 2008 році споживання енергії житловим сектором становило 22,845 млн. тонн нафтового еквіваленту (діаграми 8 і 9). Діаграма 8. Динаміка кінцевого енергоспоживання в побутовому секторі Як свідчить інформація енергетичних балансів, за останні шість років кінцеве споживання енергії у побутовому секторі залишається стабільним, при цьому в структурі 23 кінцевого споживання енергії саме частка побутового сектору є найбільшою. Діаграма 9. Структура кінцевого споживання енергії у побутовому секторі за видами палива у 2013 році Незмінно найбільше (58 відсотків) у побутовому секторі споживається саме природного газу. Проте необхідно відзначити, що у 2014 році порівняно з 2013 роком споживання природного газу населенням та підприємствами комунальної теплоенергетики для потреб населення скоротилося на 11 відсотків та 15 відсотків, відповідно (діаграма 10). Діаграма 10. Споживання природного газу населенням у 2013 та 2014 роках, млн. куб. метрів (кумулятивно) Більшість будинків в Україні були побудовані до 1970 року (61 відсоток). Враховуючи зазначене, заходи з підвищення енергоефективності, що застосовуються в житловому секторі, спрямовані на: збільшення енергоефективності будівель і заміну вже встановленого обладнання на більш енергоефективне (теплоізоляція зовнішніх стін і дахів із використанням відповідних ізоляційних матеріалів, заміна вікон, модернізація систем освітлення тощо); підвищення обізнаності власників та орендарів про можливості та економічну ефективність енергозбереження за допомогою енергозберігаючих матеріалів і систем та формування енергоефективної поведінки. Для житлового сектору заходи з підвищення енергоефективності включають запровадження 100-відсоткового комерційного обліку використання енергії, підвищення будівельних норм (зокрема, забезпечення щорічного збільшення кількості новозбудованих 24 будівель з близьким до нульового споживанням енергії), впровадження схем аудиту та сертифікації, впровадження маркування та зазначення інформації про обсяг споживання енергії енергоспоживчих приладів, введення мінімальних стандартів енергоефективності, фінансову підтримку домогосподарств для здійснення заходів із підвищення рівня енергоефективності житлових будинків, проведення інформаційних кампаній для забезпечення економії енергоресурсів із низькою собівартістю через зміну поведінки споживачів енергії та більш масштабних заходів. Більш детальний опис зазначених заходів з описом існуючих програм та заходів з підвищення енергоефективності в побутовому секторі (домогосподарства) представлений в таблиці 9. 25 Таблиця 9. Опис окремих програм/заходів з підвищення енергоефективності у побутовому секторі (домогосподарства) Щорічний обсяг енерго- Назва програми/ Рівень збереження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний у реалізації 2017—2020 роках, тис. тне Сприяння Енергетичні Національний Власники та Зменшення Запровадження 529—880 2015—2020 роки співвласники споживання державного залученню інвестицій в послуги/ житла впрова- енергії (ко- стимулювання термомодернізацію Фінансові дження заходів мунальних послуг реалізації інструменти в одно- та та енергоносіїв) у житлових житлових (Субсидії) енергоефективних багато- будівель, зокрема будинках. заходів, зокрема- через квартирних бу- Недопущення комплексної динках «енергетичної реалізацію механізмів термомодернізації, здешевлення вартості бідності» шляхом співфіна- таких заходів нсування (перевищення ви- трат (відшкодування частини вартості домогосподарств кредитів, компенса- на комунальні ції частини послуги та енергоносії 10% їх відсотків за доходів) під час кредитами, залуче- приведення ними на такі заходи тарифів та цін на тощо). комунальні пос- Забезпечення 26 Щорічний обсяг енерго- Назва програми/ Рівень збереження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний у реалізації 2017—2020 роках, тис. тне луги та енергоносії сталого до економічно фінансування де- обґрунтованого ржаної підтримки рівня. заходів з термомодернізації житлових будівель, зокрема шляхом створення Фонду енергоефективно- сті, залучення коштів міжнарод- них фінансових організацій та донорських орга- нізацій. Забезпечення Розповсю- —“— Кінцеві Забезпечення Запровадження 694—788 Частково впрова- дження інфор- споживачі повного джено (в частини 100-відсоткового 100-відсоткового мації та енергії, суб’єкти газопостачання та комерційного об- комерційного об- комерційного обліку природних електропо- проведення ліку споживання ліку холодної та споживання енергії та монополій та стачання) обов’язкових енергії в гарячої води, впровадження суб’єкти потребує інформацій- природного газу, рахунків з інфор- господарю- побутовому запровадження 27 Щорічний обсяг енерго- Назва програми/ Рівень збереження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний у реалізації 2017—2020 роках, тис. тне маційно-аналітичними них заходів вання на секторі теплової енергії та обов’язкового даними по суміжних інформативне комерційного ринках виставлення обліку у сферах динаміці обсягів теплопостачання, споживання рахунків, що ба- централізованого зуються на енергії водопостачання фактичних даних та водовідве- (комунальних послуг) про дення, надання індивідуальне комунальних споживання. Інфо- послуг. Термін рмативне ви- впровадження ставлення рахунків 2016—2019 роки. полягає в інформуванні щодо тенденцій спожи- вання протягом попередніх періо- дів. Оприлюднення складових тарифів та цін на комуна- льні послуги. 28 Щорічний обсяг енерго- Назва програми/ Рівень збереження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний у реалізації 2017—2020 роках, тис. тне Перегляд будівельних Регулювання —“— Забудовники та Збільшення вико- У зв’язку із 294—408 Необхідне норм та стандартів власники ристання енерго- достатньо прийняття Закону (співвласники) жи- ефективних тривалим життєвим України “Про тла. матеріалів, облад- циклом енергетичну нання та техно- будівель — енер- ефективність буді- логій гоефективність вель” та нового відповідних будівництва — це підзаконних нормативно- вирішення про- правових актів — блеми надмірного 2015—2020 роки. споживання паливно- енергетичних ресу- рсів у перспективі. За- провадження мінімальних вимог, що застосовува- тимуться для енергоефективності нових будівель і існуючих будівель, які підлягають 29 Щорічний обсяг енерго- Назва програми/ Рівень збереження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний у реалізації 2017—2020 роках, тис. тне капітального ремо- нту. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель мають переглядатись один раз на п’ять років центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, ар- хітектури, містобудування. Запровадження Інформація та —“— Виконавці робіт Отримання Енергетичний 204—293 Необхідне системи сертифікації обов’язкові (послуг) у сфері інформації про сертифікат дає прийняття Закону енергетичної інформаційні енергетичної фактичні та/або вичерпну України “Про ефективності ефективності будівель заходи розрахункові інформацію щодо енергетич-ну будівель показники енергетичних ефективність енергетичної характеристик будівель”, що 30 Щорічний обсяг енерго- Назва програми/ Рівень збереження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний у реалізації 2017—2020 роках, тис. тне ефективності будівель, імплементує будівель, рекомендації щодо положення результати економічно Директиви проведення ефективних рішень. 2010/31/ЕС щодо оцінки їх Необхідним є енерго- відповідності забезпечення ефективності в встановленим створення будівлях. мінімальним відповідних баз Забезпечення вимогам до даних сертифікатів повного енергетичної енергетичної функціонування ефективності ефективності з системи будівель, а також вільним доступом сертифікації розроблення усіх енергетичної рекомендацій заінтересованих ефективності щодо сторін. будівель до року оптимального з точки зору витрат підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі 31 2.2. Сектор послуг Об’єктом сектору послуг є будівлі в комерційному та державному секторах (офіси, адміністративні приміщення, заклади освіти, охорони здоров’я, торгівля, готелі, склади тощо), побудовані в основному до 1990 року. З точки зору енергоефективності більшість їх потребує капітального ремонту та реконструкції, оскільки їх традиційний архітектурний дизайн, використані для їх побудови обладнання, матеріали та системи (великопанельна, великоблочна, каркасна із збірного залізобетону та інше) за своїми параметрами не відповідають сучасним вимогам щодо енергоефективності, а отже, характеризуються низькими енергозберігаючими властивостями. Загальна кількість бюджетних установ в Україні становить близько 100 тис., з яких: 22 тис. загальноосвітніх шкіл; 24 тис. дошкільних закладів; 24 тис. закладів культури клубного типу; 225 музеїв; близько 4 тис. лікарень та інших установ. У 2005 році загальне споживання енергії сектором послуг (як комерційними, так і бюджетними) досягло 4,71 млн. тонн нафтового еквіваленту, що становить 5,69 відсотка загального кінцевого енергоспоживання в Україні (діаграма 11). Діаграма 11. Динаміка кінцевого енергоспоживання в секторі послуг 32 Діаграма 12. Структура кінцевого енергоспоживання у секторі послуг за видами палива у 2013 році Як видно з діаграми 12 в секторі послуг основними видами палива в кінцевому споживані є теплова енергія та електроенергія. Природний газ займає 10 відсотків у структурі кінцевого енергоспоживання, необхідно відзначити, що у 2014 році порівняно з 2013 роком його споживання в секторі послуг скоротилося майже на 22 відсотки (діаграма 12). Діаграма 12. Споживання природного газу безпосередньо бюджетними установами і організаціями у 2013 та 2014 роках, млн. куб. метрів (кумулятивно). Неефективна робота місцевих органів влади з підвищення енергоефективності будівель бюджетного сектору (шкіл, лікарень, адміністративних приміщень тощо) призвела до того, що дана категорія споживачів використовувала для своїх потреб стабільно високі обсяги теплової енергії (більше 30 відсотків якої втрачається), не створюючи при цьому комфортних умов для користувачів. 33 Першим кроком для того, щоб витрачати енергію в меншому обсязі, в найближчому майбутньому, як передбачено законодавством, усі будівлі бюджетної сфери будуть обладнані тепловими лічильниками (засобами обліку та регулювання) за рахунок внесення відповідних витрат у тарифи на теплопостачання чи спеціальних бюджетних програм, що дозволить суттєво економити тепло, але для цього органи самоврядування повинні будуть вжити дієвих енергозберігаючих заходів, включаючи модернізацію теплосистем населених пунктів і термомодернізацію будівель бюджетного сектору (ефективне утеплення зовнішніх стін і дахів, заміна вікон). Реалізація програм з енергозбереження в секторі послуг повністю відповідає політиці ЄС та зобов’язанням країни імплементувати директиви ЄС. В Україні реалізація відповідних заходів, що сприяють підвищенню енергоефективності в секторі послуг, буде забезпечувати зразкову роль державного сектору. Зазначені заходи включають запровадження комерційного обліку теплової енергії та виставлення рахунків, введення будівельних норм, залучення енергосервісних компаній у процес реалізації проектів з енергоефективності, сертифікацію для громадських будівель. Багато зусиль повинно бути спрямовано на створення можливостей для отримання істотної економії енергії із низькою собівартістю, формування енергоефективної поведінки завдяки проведенню освітніх, навчальних програм та інформаційних компаній. Більш детальний опис зазначених заходів з описом існуючих програм та заходів із підвищення енергоефективності в секторі послуг представлений у таблиці 10. 34 Таблиця 10. Опис окремих заходів з підвищення енергоефективності у секторі послуг Щорічний обсяг енергозбер Назва програми/ Рівень еження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний реалізації у 2014-2020 роках, тис. тне Термомодерніза- Енергетичні Національ- Виконавці Зменшення споживання Запровадження законодавчої 99–374 2015—2020 ція будівель послуги/ ний/ енерго- енергії (комунальних послуг бази для укладення роки. бюджетних Фінансовий сервісу, та енергоносіїв) у будівлях енергосервісних договорів місцевий установ та інструмент розпорядник бюджетних установ та щодо будівель бюджетних організацій и бюджетних організацій. Забезпечення установ та організацій, шляхом коштів, в платоспроможності зокрема визначення укладання оперативном бюджетів усіх рівнів щодо термінології, пов’язаної з енергосервісних у управлінні утримання будівель енергосервісом, істотних умов договорів якого бюджетних установ та енергосервісних договорів, знаходиться організацій врегульовання будівлі взаємовідносини між замовником та виконавцем енергосервісу, надання можливості бюджетним установам укладати енергосервісні договори строком понад 1 рік, забезпечення довгострокових гарантій для інвесторів, зокрема щодо виплати 35 Щорічний обсяг енергозбер Назва програми/ Рівень еження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний реалізації у 2014-2020 роках, тис. тне винагороди за досягнуту економію в рамках енергосервісного договору, визначення прозорого механізму відбору переможця тендеру на надання енергосервісних послуг Забезпечення 100- Нормативний Національ- Кінцеві Заохочення власників та Забезпечення функціонування 194–206 Запровад- відсоткового акт/ ний споживачі орендарів об’єктів сектору системи обліку споживання ження комерційного енергії, послуг до впровадження енергії об’єктами сектору обов’язково- інформацій-ні обліку розпорядник енергоефективного послуг разом з го обліку у заходи споживання и бюджетних обладнання та технологій інформативними рахунками сферах енергії та коштів, в дозволить заохотити теплопоста- впровадження оперативном власників та орендарів таких чання, рахунків про у управлінні об’єктів до більш ощадливого централізо- оплату спожитої якого споживання енергії. ваного водо- енергії з перебуває постачання та Рахунки про оплату спожитої інформаційно- будівля, водо- енергії можуть містити аналітичними суб’єкти відведеньня. показники зміни споживання даними щодо природних Строк енергії протягом року, а також збільшення/ монополій та впровадженн порівняння з відповідними суб’єкти я 2016—2019 зменшення показниками минулих років. 36 Щорічний обсяг енергозбер Назва програми/ Рівень еження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний реалізації у 2014-2020 роках, тис. тне обсягів господарю- Крім того, доцільним є роки споживання вання на зазначення потенційного енергії та суміжних енергозбереження у комунальних ринках результаті впровадження послуг енергоефективних заходів Перегляд Регулювання Національ- Розробники, Збільшення використання В Україні нормування та 35–53 Прийняття будівельних норм ний конструкто-ри, енергоефективних стандартизація у сфері Закону та стандартів дизайнери матеріалів та технологій енергоефективності є дуже України “Про будівель, важливою для створення енергетичну власники та споживачі набору обов’язкових правил, ефективність житлового норм, вимог щодо будівель” та сектору та ефективного використання та відповідних сектору послуг економії паливно- підзаконних енергетичних ресурсів. Також нормативно- стандарти енергоефективності правових є основою, на якій актів. Строк неефективні користувачі впровадження енергетичних ресурсів та 2015—2020 виробники обладнання та роки матеріалів, що неефективно споживають енергію, можуть зіткнутися з економічними 37 Щорічний обсяг енергозбер Назва програми/ Рівень еження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний реалізації у 2014-2020 роках, тис. тне санкціями. Нормативи мінімального споживання енергії (нормалізація використання енергії) є стандартами, що застосовуються до приладів та обладнання, які споживають електроенергію, таких як: побутової техніки, оргтехніки, трансформаторів, електричних двигунів та обладнання для опалення, вентиляції та кондиціонування повітря. Сертифікат про енергетичну ефективність повинен видаватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який відповідає за проведення державної політики у сфері ефективного 38 Щорічний обсяг енергозбер Назва програми/ Рівень еження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний реалізації у 2014-2020 роках, тис. тне використання енергоресурсів. Даний Сертифікат підтверджує декларацію суб’єктами господарювання економії електроенергії, що була досягнута в результаті впровадження енергоефективних заходів. Вдосконалені процеси моніторингу споживання електроенергії, а також відображення цього процесу в рахунках за енергоспоживання має вирішальне значення для реальної оцінки втрат електроенергії за технічних або нетехнічних причин, що призводить до справжньої ефективності заходів з енергозбереження, а також до створення стимулів для подальшого збільшення 39 Щорічний обсяг енергозбер Назва програми/ Рівень еження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний реалізації у 2014-2020 роках, тис. тне енергоефективності. Також, запровадження мінімальних вимог, що застосовуватимуться для енергоефективності нових будівель і існуючих будівель, які підлягають капітального ремонту. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель мають переглядатись один раз на п’ять років центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. 40 Щорічний обсяг енергозбер Назва програми/ Рівень еження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний реалізації у 2014-2020 роках, тис. тне Запровадження Інформація та —“— Розробники, Поліпшення Сертифікація будівель з точки 23–45 Енергетична системи обов’язкові конструкто-ри, поінформованості про зору споживання ними паспорти за- сертифікації інформаційні дизайнери споживання електроенергії електроенергії є дуже ція житлових будівель, енергетичної заходи в будинках, для важливим заходом для та власники та ефективності споживачі підвищення заохочення та громадських будівель житлового енергоефективності використовування концепції будинків діє в сектору та енергетичної ефективності Україні з 1 сектору послуг серед розробників, квітня 2007 р. дизайнерів, конструкторів, після власників і користувачів введення ДБН будівель. В.2.6-31:2006 “Теплова Енергетичний сертифікат як ізоляція документ, що дає вичерпну будівель”. інформацію про енергетичні Складення характеристики будівель та енергетич- рекомендації щодо ного паспорту економічно ефективних будинків до рішень для поліпшення їх 2009 року оновлення з точки зору було енергоспоживання, підвищує факультатив- обізнаність власників та ним. З 1 липня споживачів щодо 2008 р. ефективності витрат від введено в дію прийняття енергоефективних ДСТУ-НБА.2.2- моделей поведінки і технічних 5:2008 рішень, а також спонукає “Настанова з клієнтів легше приймати розроблення 41 Щорічний обсяг енергозбер Назва програми/ Рівень еження, Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування очікуваний реалізації у 2014-2020 роках, тис. тне Врахування Нормативний Національ- Працівники Збільшення частки Внесення змін до 103–146 Внесення змін критеріїв акт ний/місце- державного енергоефективних законодавства в сфері до Закону енергоефектив- вий сектору приладів, матеріалів та здійснення державних України “Про ності під час обладнання бюджетними закупівель та встановлення здійснення здійснення установами критеріїв енергоефективності державних державних для визначення переможця закупівель” у закупівель процедури закупівель 2016 році. 42 2.3. Cектор промисловості Частка промисловості у структурі кінцевого енергоспоживання по Україні є значною. Впродовж 2005-2008 рр. зазначена частка коливалась від 45 до 47% і тільки в 2009 році, у зв’язку зі світовою фінансовою кризою, вона знизилася майже до 41% (див. Діаграма 13). Протягом 2005—2009 років середнє річне споживання газу в промисловості становило близько 11,1 мілрд. куб. метрів, електроенергії — 66,7 мілрд. кВт/год, вугілля — 12,6 мілн. тонн. Частка відновлюваних джерел енергії, як і в інших секторах, дуже невелика, в той час як потенціал доволі великий, ефективно можна використовувати лише промислові відходи, сонячну та геотермальну енергію (діаграма 14). Діаграма 13. Динаміка кінцевого енергоспоживання в секторі промисловості Діаграма 14. Структура кінцевого енергоспоживання у секторі промисловості за видами палива у 2013 році 43 Діаграма 15. Споживання природного газу промисловими споживачами у 2013 та 2014 роках, млн. куб. метрів (кумулятивно) Природний газ відіграє важливу роль у промисловому виробництві. Однак варто відзначити, що у зв’язку із зменшенням виробництва промислової продукції, промисловими споживачами у 2014 році спожито газу на 22 відсотки менше порівняно із 2013 роком (див. Діаграма 15). Найбільш енергоємними галузями промисловості України є гірничо-металургійний комплекс, хімічна промисловість, цементна галузь, машинобудування. Енергоємність виробництва у зазначених секторах є значно вищою, ніж у провідних світових компаніях, зокрема в країнах—членах ЄС. Наприклад, у першій половині 2011 року енергоємність виробництва чавуну була майже на 33 відсотки вище, ніж на типовому промисловому виробництві в ЄС і енергоємність виробництва сталі в країні була на 55 відсотків вище, ніж в ЄС. У хімічній промисловості фактичне енергоспоживання вітчизняних хімічних виробництв в абсолютному вираженні від 1,3 до 3 разів перевищує аналогічні показники провідних сучасних технологій у виробництві. Дана ситуація в основному пояснюється тим фактом, що промислова інфраструктура України використовує неефективне, з точки зору енергоефективності, ресурсомістке та екологічно небезпечне обладнання, строк експлуатації якого в більшості випадків вже давно закінчився. На сьогодні Україна відстає у використанні сучасних промислових технологій, що призводить до збільшення споживання палива на одиницю промислового виробництва. Описана вище ситуація можливо не здійснювала економічний вплив у минулому, коли ціни на енергоносії контролювалися державою, але у сучасних умовах, коли імпортований газ (ціна якого істотно зросла у 2008 році) відіграє ключову роль у промисловому виробництві. Зазначена ситуація призводить до зростання собівартості виробництва, зниження конкурентоспроможності українських товарів і втрати істотної частки внутрішніх та експортних ринків. Тому першочерговими заходами для української промисловості є: залучення енергосервісних компаній, енергетичне маркування та зазначення стандартної інформації про обсяг споживання енергії та інших ресурсів під час виробництва енергоємної продукції, впровадження схем енергоаудиту та енергоменеджменту в промисловості, введення мінімальних стандартів на промислове устаткування, реалізація спеціалізованих 44 інформаційних кампаній для підвищення обізнаності промислових виробників для реалізації потенціалу енергозбереження в промисловості. Більш детальний опис зазначених заходів з описом існуючих програм та заходів із підвищення енергоефективності в секторі промисловості представлений в таблиці 11. 45 Таблиця 11. Опис окремих програм та заходів з підвищення енергоефективності в секторі промисловості Щорічний обсяг Назва програми/ енергозбереж Строк Рівень Категорія Цільова група Мета заходу Вплив ення, заходу застосування очікуваний у реалізації 2014—2020 роках, тис. тне Впровадження заходів Енергетичні Національний Кінцеві Збільшення частки В результаті укладення 216–625 2016–2020 з енергоефективності послуги/ споживачі енергоефективних енергосервісного договору між роки шляхом укладення технологій та власником підприємства та Фінансовий енергосервісних обладнання енергосервісною компанією, інструмент договорів відносно остання повинна провести промислових об’єктів обстеження, вимірювання і на основі цього надати інформацію щодо поточного стану енергосистем підприємства. Після аналізу справ розробляються можливі заходи з енергозбереження для підприємства, проводиться економічний аналіз можливих ризиків. Результатом проведення енергетичного обстеження (енергоаудиту) енергосервісної компанії є спеціальний звіт у 46 Щорічний обсяг Назва програми/ енергозбереж Строк Рівень Категорія Цільова група Мета заходу Вплив ення, заходу застосування очікуваний у реалізації 2014—2020 роках, тис. тне вигляді бізнес-плану. Цей звіт призначений для прийняття управлінських рішень під час визначення пріоритетності капіталовкладень серед можливих конкуруючих проектів розвитку бізнесу. Ще одна вагома деталь — в рамках своєї роботи енергосервісна компанія визначає вплив розроблених можливостей енергозбереження на навколишнє середовище. Такий звіт може стати гарною підмогою власнику підприємства як у побудові програми розвитку підприємства, впровадженні ефективних, оптимальних та дійсно результативних енергозберігаючих заходів, так і у залученні сторонніх 47 Щорічний обсяг Назва програми/ енергозбереж Строк Рівень Категорія Цільова група Мета заходу Вплив ення, заходу застосування очікуваний у реалізації 2014—2020 роках, тис. тне (позикових) коштів. Також, енергосервісна компанія може надати допомогу у впровадженні енергоефективних заходів та їх моніторингу Запровадження Інформування і —“— Всі Всі заходи з Відповідно до вимог Директиви 68–191 —“— системи енергоаудиту заходи з промислові підвищення країни-члени ЄС гарантують та енергоменеджменту обов’язкового підприємств енергоефективності забезпечення наявності інформування а у межах , що мають ефективних, високоякісних схем Директиви – відношення до всіх перевірки споживання енергії переважно промислових для всіх кінцевих споживачів, у промислові процесів тому числі невеликих малі та побутових, комерційних і малих середні та середніх промислових підприємств споживачів. а Енергоаудит для промислових підприємств має включати: - проведення обов’язкового аудиту для компаній з річним обсягом споживання енергії, що перевищує визначений обсяг; 48 Щорічний обсяг Назва програми/ енергозбереж Строк Рівень Категорія Цільова група Мета заходу Вплив ення, заходу застосування очікуваний у реалізації 2014—2020 роках, тис. тне - схему добровільного аудиту для інших компаній 49 2.4. Сектор транспорту На транспортний сектор припадає приблизно 17,5 відсотків у структурі кінцевого енергоспоживання, та його частка постійно зростає, оскільки зростання частки кінцевого споживання у секторі протягом останніх п’яти років становило більше 4 відсотків за рік (діаграма 16). Основний внесок у зростання зазначеної частки кінцевого споживання зробив автомобільний транспорт, на який припадає більше 90 відсотків загального енергоспоживання в секторі. Діаграма 16. Динаміка кінцевого енергоспоживання в секторі транспорту Внаслідок світової фінансово-економічної кризи та економічних процесів в Україні, у 2008–2011 роках спостерігалася стабільна тенденція до скорочення обсягів перевезень усіма видами транспорту як вантажів (за винятком автомобільного транспорту), так і пасажирів (за винятком авіації), що зумовило зменшення використання палива в транспортному секторі України (таблиця 12). Таблиця 12. Перевезення вантажів і пасажирів за видами транспорту Рік 2007 2008 2009 2010 2011 2012 млн. тонн Усього перевезено 708 704 541 602 657 644 вантажів транспортом: Залізничним 514 499 391 433 469 458 Водним 24 19 10 11 10 9 Автомобільним 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 млн. пасажирів 50 Усього перевезено 8214 8331 7275 6845 6980 6812 пасажирів транспортом: Залізничним 447 445 426 427 430 427 Водним 10 9 8 8 8 7 Автомобільним 4173 4369 4014 3726 3612 3449 Авіаційним 5 6 5 6 8 8 Тролейбусним 1621 1580 1283 1204 1346 1346 Трамвайним 1027 963 787 714 798 800 Метроплітеном 931 959 752 760 778 774 У структурі палива, що споживається автомобільним транспортом, основними є нафтопродукти, зокрема бензин та дизельне пальне (діаграма 17). Частка споживання дизельного пального за період 2000—2010 років збільшилася із 28,5 відсотків загального обсягу споживання пального автомобільним транспортом у 2000 році до 37,6 відсотків у 2010 році. Водночас обсяг споживання скрапленого газу (пропан-бутану) за останню декаду зріс більш ніж у чотири рази, а обсяг споживання стисненого природного газу – майже у три рази. Це можна пов’язати із зростанням цін на традиційні види моторного палива. Діаграма 17. Структура кінцевого енергоспоживання у секторі транспорту за видами палива у 2013 році Автомобільний транспорт є основним споживачем моторних палив нафтового походження. На перевезення одного і того ж самого вантажу автотранспорту потрібно у 6,5 раза більше палива, ніж залізничному, і у 5 разів більше ніж морському чи річковому. 51 Сектор приватного громадського транспорту в Україні характеризується значною кількістю так званих маршрутних таксі, які у більшості випадків замінюють великі автобуси, трамваї та тролейбуси. За таких умов на один пасажиро-кілометр більше споживається умовного палива, тому, що в маршрутне таксі вміщається значно менше людей, ніж у великий автобус. Станом на початок 2011 року автомобільний парк України налічував 9,5 млн. одиниць, зокрема 6,8 млн. легкових, 1,2 млн. вантажних і близько 0,2 млн. автобусів, решта — мототранспорт та причепи. Таким чином, політика у сфері енергоефективності у транспортному секторі буде зосереджена на автомобільному транспорті. Основні пріоритетні завдання підвищення енергоефективності на транспорті, що будуть реалізовані в межах відповідних заходів, включають розвиток ринку для більш чистих, енергоефективних та безпечних транспортних засобів (за допомогою стимулів, таких як більш легкий доступ до центру міст громадським транспортом, створення систем парковок, оптимізації схем руху громадського транспорту тощо), підвищення ефективності державного управління в галузі, розбудова транспортної інфраструктури, оновлення рухомого складу, інтеграція вітчизняної транспортної системи до європейської та міжнародної транспортних систем. Більш детальний опис зазначених заходів з описом існуючих програм та заходів із підвищення енергоефективності в секторі транспорту представлений в таблиці 13. 52 Таблиця 13. Опис окремих програм та заходів з підвищення енергоефективності в секторі транспорту Щорічний обсяг енергозбе- Назва програми/ реження, Строк Рівень Цільова Категорія Мета заходу Вплив очікуваний заходу застосування група у 2014— реалізації 2020 роках, тис. тне Оптимізація Інформативн Місцевий Кінцеві Зменшення Створення та збільшення 72—170 2016— структури і заходи споживачі споживання палива в кількості зон (у межах 2020 роки пасажиро- та секторі транспорту міст) із забороною вантажопотоків у (під час здійснення використання особистого межах міст пасажиро- та транспорту, створення вантажоперевезень) системи платних паркувальних зон. Запровадження схем та режимів пасажиро- та вантажоперевезень, які б сприяли меншому використанню палива. Запровадження сучасних технологій перевезень, транспортна логістика, навігаційні, 53 Щорічний обсяг енергозбе- Назва програми/ реження, Строк Рівень Цільова Категорія Мета заходу Вплив очікуваний заходу застосування група у 2014— реалізації 2020 роках, тис. тне комунікаційні та інформаційні технології Адаптація Нормативні Національний Зменшення Постійний перегляд та 53—115 —“— стандартів палива акти споживання палива в гармонізація стандартів та технологій його секторі транспорту (технічних регламентів) використання до (під час здійснення палива у секторі європейських пасажиро- та транспорту з актами стандартів вантажоперевезень) законодавства ЄС Оновлення Фінансові Місцевий —“— Зменшення Модернізація рухомого 35—92 —“— рухомого складу інструменти споживання палива складу автобусного громадського громадським парку та міського транспорту транспортом електричного транспорту. Збільшення частки електричного громадського транспорту із підвищеними показниками ефективності витрат 54 Щорічний обсяг енергозбе- Назва програми/ реження, Строк Рівень Цільова Категорія Мета заходу Вплив очікуваний заходу застосування група у 2014— реалізації 2020 роках, тис. тне палива та енергії Оновлення —“— —“— —“— Зменшення Збільшення частки 99—218 —“— рухомого складу споживання палива електричного приватного приватним приватного транспорту з транспорту транспортом підвищеними показниками ефективності витрат палива та енергії Популяризація Інформативн Національний/мі —“— Зменшення Підвищення 10—20 —“— використання і заходи сцевий споживання палива в поінформованості велосипедів та сфері транспорту власників транспортних проведення Днів засобів щодо переваг без автомобілів обмеженого використання особистого транспорту та щодо переваг використання велосипедів та збільшення їх 55 Щорічний обсяг енергозбе- Назва програми/ реження, Строк Рівень Цільова Категорія Мета заходу Вплив очікуваний заходу застосування група у 2014— реалізації 2020 роках, тис. тне використання 56 РОЗДІЛ III Горизонтальні та міжсекторальні (міжгалузеві) заходи 3.1. Перелік та опис горизонтальних та міжсекторальних заходів з підвищення У таблицях 14 та 15 наведено огляд всіх горизонтальних та міжсекторальних заходів та галузей, на які вони впливають. Таблиця 14. Горизонтальні та міжсекторальні заходи Побутовий сектор Сектор Транспортний Сектор послуг № Заходи промисловості сектор

1. Реалізація заходів з інформування та     популяризації економічних, екологічних і соціальних переваг ефективного використання енергії та реалізації заходів з енергоефективності

2. Встановлення мінімальних вимог до    енергоефективності будівель та енергоспоживчих продуктів (обладнання); забезпечення функціонування системи енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення

3. Забезпечення 100-відсоткового комерційного   обліку споживання природного газу, теплової енергії та води, впровадження рахунків про оплату спожитої енергії з інформаційно- аналітичними даними по динаміці обсягів споживання енергії та комунальних послуг

4. Запровадження системи енергоаудиту та    енергоменеджменту. 57 Таблиця 15. Горизонтальні та міжсекторальні заходи Очікуваний річний Назва програми/ Рівень обсяг Строк Категорія Цільова група Мета заходу Вплив заходу застосування економії енергії в реалізації 2020 році Реалізація заходів з Інформативні Національний Всі кінцеві Підвищення Підвищення обізнаності 202 тис. тне Постійно інформування та заходи споживачі обізнаності про споживачів енергії з питань (Потенціал популяризації (побутовий ефективність енергетичної ефективності. економії у економічних, сектор, використання енергії Формування 2017 році — екологічних і соціальних сектор послуг та підвищення енергоефективної 82 тис. тне) переваг ефективного та енергоефективності поведінки кінцевих використання енергії та транспорту) шляхом досягнення споживачів, зокрема реалізації заходів з зміни поведінки шляхом запровадження енергоефективності споживачів щодо відповідних освітніх споживання енергії програм у навчальних закладах. Встановлення Нормативний —“— Власники Збільшення частки Збільшення Потенціал 2015— мінімальних вимог до акт/ (співвлас- енергоефективних поінформованості економії цього 2020 енергоефективності Інформативні ники) житла, технологій та споживачів щодо заходу оцінюється роки будівель та заходи власники обладнання, енергетичної ефективності в 192 тис. тне — в енергоспоживчих об’єктів та заохочення до будівель, техніки та секторі послуг, продуктів (обладнання); орендарі, придбання побутових приладів. Запровадження 690 тис. тне — в забезпечення кінцеві енергоспоживчих нергетичного маркування побутовому функціонування системи споживачі продуктів з вищим також створюють стимули секторі, 794 тис. енергетичного класом для виробників для тне — в маркування енергоефективності виробництва більш промисловому електрообладнання енергоефективної секторі. побутового призначення продукції. 58 Інші горизонтальні та міжсекторальні заходи описані у розділі II окремо за кожним сектором. 59 3.2. Оцінювання горизонтальних заходів На сьогодні в Україні впроваджено значну кількість нормативних документів ЄС. Вони містять широкий спектр заходів і дій, зокрема заходи з впровадження різних стандартів і норм з енергоефективності. Їх ефект навряд чи можна оцінити, оскільки бракує методик та статистичної інформації. Результати наслідків і дій можна було б оцінити після розроблення відповідних стандартів і методик. Прогноз кінцевого енергоспоживання ґрунтується на його залежності від ВВП. Прогнозне значення середнього індексу зростання ВВП за 2009—2020 роки, надане Держстатом. Фактично спостережуване збільшення кінцевого енергоспоживання має уповільнитися завдяки впровадженню заходів з підвищення енергоефективності. У короткостроковій та середньостроковій перспективі цю залежність можна прийняти постійною: темп зростання кінцевого енергоспоживання буде нижче, ніж темп зростання ВВП. 60 РОЗДІЛ IV Заходи, що спеціально передбачаються Директивою 4.1. Стаття 5 Директиви щодо зразкової ролі державного сектору в контексті підвищення енергетичної ефективності Дата Відповідні заходи з підвищення набрання Назва Назва нормативно-правового акта енергоефективності чинності (очікувана) Стаття 5, додаток 6-a Директиви Використання фінансових інструментів для Закон України від 9 квітня 2015 р. № 2015 рік щодо внесення змін до здійснення заходів з підвищення 327-VIII “Про запровадження нових законодавстві у сфері державних енергетичної ефективності будівель інвестиційних можливостей, закупівель бюджетних установ та організацій державної гарантування прав та законних та комунальної форми власності, зокрема інтересів суб’єктів підприємницької шляхом укладення довгострокових діяльності для проведення масштабної енергосервісних договорів. енергомодернізації” Стаття 5, додаток 6-b Директиви Врахування критеріїв енергоефективності під Проект нормативно-правового акта 2016 рік щодо внесення змін до час здійснення державних закупівель щодо врахування критеріїв законодавства у сфері енергоефективності під час здійснення державних закупівель державних закупівель Стаття 5 Директиви щодо заходів Запровадження системи сертифікації Проект Закону України “Про 2016 рік з підвищення енергетичної будівель, зокрема бюджетних установ та енергетичну ефективність будівель” ефективності у державному організацій. Обов’язкове розміщення секторі на виконання статті 13 (1) сертифікатів енергетичної ефективності (у Директиви Європейського будівлях державної та комунальної форм Парламенту та Ради 2010/31/ЄС власності загальною площею більш як 500 кв. від 19 травня метрів (з 1 січня 2020 року — більш як 250 кв. метрів) у доступному для ознайомлення 2010 р. щодо енергетичної громадськістю місці 61 Дата Відповідні заходи з підвищення набрання Назва Назва нормативно-правового акта енергоефективності чинності (очікувана) ефективності будівель 4.2. Стаття 6 Директиви щодо зобов’язання суб’єктів господарювання, що постачають енергію (електроенергію, природний газ та теплову енергії) Дата набрання Назва Відповідні заходи з підвищення енергоефективності Назва нормативно-правового акта чинності (очікувана) Стаття 6 (1) Директиви Зобов’язання постачальників енергії щодо: Проект Закону України “Про 2016 рік щодо забезпечення ефективне використання паливно- - сприяння та надання енергетичних послуг та ключової ролі енергетичних ресурсів” проведення енергетичного аудиту (сертифікації) постачальників енергії для споживачів енергії; виконання індикативного завдання - періодичне подання статистичної інформації про своїх кінцевих споживачів до центрального органу, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів; - забезпечення доступності для кінцевих споживачів, а також реклами та сприяння, у проведенні енергетичних аудитів за конкурентоспроможними цінами, проведених незалежним чином та/або заходів з підвищення 62 Дата набрання Назва Відповідні заходи з підвищення енергоефективності Назва нормативно-правового акта чинності (очікувана) ефективності; - сприяння фінансуванню механізмів підвищення енергетичної ефективності 4.3. Стаття 7 Директиви про доступність інформації Дата Назва нормативно-правового набрання Назва Відповідні заходи з підвищення енергоефективності акта чинності (очікувана) Стаття 7 Директиви щодо Забезпечення інформаційної підтримки, висвітлення Проект Закону України “Про 2016 рік прозорості та широкого та розповсюдження інформації щодо заходів з ефективне використання поширення інформації стосовно підвищення енергетичної ефективності, у тому числі паливно-енергетичних механізмів підвищення щодо наявних фінансових та інших інструментів ресурсів” енергетичної ефективності і стимулювання впровадження таких заходів затверджених фінансових і правових основ з метою виконання національного індикативного завдання щодо енергозбереження 63 4.4. Стаття 12 Директиви щодо енергетичних аудитів Дата Відповідні заходи з підвищення набрання Назва Назва нормативно-правового акта енергоефективності чинності (очікувана) Стаття 12 Директиви щодо Забезпечення нормативної та інституційної Проект Закону України “Про ефективне 2016 рік енергетичних аудитів бази для створення та розвитку систем використання паливно-енергетичних енергетичного аудиту та ресурсів” енергоменеджменту РОЗДІЛ V Основні законодавчі зміни, що пов’язані з імплементацією Директиви З метою імплементації Директиви, в наведеній нижче інформації представлені відповідні нормативно-правові акти, які необхідно прийняти. Назва Необхідні зміни Опис Проект Закону України “Про Заміна чинного Закону України “Про Закріплення напрямів, механізмів та інструментів енергетичну ефективність у енергозбереження”, приведення реалізації державної політики у сфері ефективного будівлях” та проект Закону України базового законодавства у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів зокрема щодо ефективного використання енергоефективності у відповідність створення належної правової бази для запровадження: паливно-енергетичних ресурсів з вимогами Директиви та - систем стандартизації та маркування; Директиви 2010/31/ЕС - систем енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту; - сертифікації будівель; - планів щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового споживанням енергії 64 Назва Необхідні зміни Опис Розроблення проекту Закону Забезпечення 100-відсоткового Запровадження обов’язкового комерційного обліку у України щодо удосконалення комерційного обліку у сферах сферах теплопостачання, централізованого законодавчого регулювання питань теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, надання комерційного обліку у сферах водопостачання та водовідведення, комунальних послуг шляхом визначення: теплопостачання, централізованого надання комунальних послуг - строків та умов запровадження комерційного обліку; водопостачання та водовідведення, надання комунальних послуг” (на - джерел фінансування робіт із встановлення, виконання Статті 13 Директиви) обслуговування та заміни вузлів обліку; - рівня відповідальності за порушення законодавства у сфері комерційного обліку. Прийняття законопроекту створить стимули до раціонального використання водних та паливно- енергетичних ресурсів Проект Закону України “Про Відмова від тарифної методології Встановлення обов’язковості запровадження внесення змін до Закону України “витрати плюс” для суб’єктів стимулюючого тарифного регулювання для суб’єктів “Про природні монополії” (на природних монополій та суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на виконання Статті 10 Директиви) господарювання на суміжних суміжних ринках. Підвищення інвестиційної ринках. привабливості сфери впровадження енергоефективних технологій. Запровадження економічних стимулів Перехід на стимулююче тарифне енергоефективності господарської діяльності у сфері регулювання, що передбачатиме природних монополій та суміжних ринках стимули до зниження використання/споживання теплової енергії Проект постанови Кабінету Створення прозорого та стабільного Затвердження Статуту Фонду енергоефективності, де Міністрів України щодо створення інструменту фінансування заходів з 65 Назва Необхідні зміни Опис Фонду енергоефективності (на підвищення енергетичної передбачити: виконання статті 11 Директиви) ефективності житлових будинків, - визначення статусу Фонду енергоефективності; будівель бюджетних установ і організацій, об’єктів у сфері - створення відповідних органів управління та контролю, теплопостачання. із залученням представників неурядових некомерційних організацій, що працюють в сфері енергоефективності або міжнародних фінансових установ та донорських організацій; - визначення чіткого переліку диверсифікованих та стабільних джерел наповнення; - визначення цілей на напрямків фінансування заходів з підвищення енергетичної ефективності житлових будинків, будівель бюджетних установ і організацій, об’єктів у сфері теплопостачання на принципах співфінансування 66 Додаток до Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року Таблиця перетворення енергії конкретних типів палива кг палива в Енергія продукту кДж нафтовому кВт∙год еквіваленті 1 кг вугілля кам'яного 21 688 0,518 6,024 1 кг бурого вугілля 8 528 0,204 2,369 1 кг нафти сирої 41 868 1,0 11,63 1 кг газового конденсату 41 910 1,001 11,642 1 куб.м природного газу 33 704 0,805 9,362 1 кг торфу 9 994 0,239 2,776 1 щільн.куб.м дров для опалення 7 767 0,186 2,157 1 кг коксу та напівкоксу з вугілля кам'яного, 28 516 0,681 7,922 вугілля бурого, торфу 1 кг бензину моторного 43 668 1,043 12,130 1 кг палива дизельного 42 496 1,015 11,804 1 кг гасу 43 082 1,029 11,967 1 кг мазуту 40 151 0,959 11,153 1 кг пропану, бутану скрапленого 46 013 1,099 12,781 1 кг етилену, пропілену, бутилену, бутадієну 43 668 1,043 12,130 1 кг вазеліну, парафіну 43 357 1,036 12,043 1 кг брикетів торф'яних 14 654 2,857 4,071 1 кг бітуму нафтового і сланцевого 39 565 0,945 10,990 1 кг коксу нафтового і сланцевого 31 652 0,756 8,792 1 кг масла, мастила 40 151 0,959 11,153 67 кг палива в Енергія продукту кДж нафтовому кВт∙год еквіваленті 1 куб.м кам'яновугільного газу, одержаного 16 753 0,400 4,649 шляхом перегонки в коксових печах 1 куб.м доменного газу 4 279 9,785 1,189 1 кДж отриманого тепла 1 0,024 0,278 1 кВт∙год електроенергії 3 600 0,086 1 ____________________